Франція в захваті від підсумків "Золотого глобуса" та збирається боротися за "Оскар"

Ми сьогодні вже писали про те, що церемонія вручення "Золотих глобусів" у новому форматі викликала багато нарікань. Однак у Франції від неї залишилися в захваті і причиною тому - успіх "Анатомії падіння". 

В принципі, те, що ця стрічка отримає приз як найкращий іноземний фільм, не стало несподіванкою. Однак друга нагорода, за найкращий сценарій, не лише здивувала, а й оселила в умах французів надію, про що зараз пишуть багато місцевих ЗМІ, на "Оскар" за найкращий фільм - адже такі прецеденти вже були, наприклад, зовсім недавно, з південнокорейськими "Паразитами".

Курйозність усієї цієї ситуації надає та обставина, що французька влада висунула національним здобувачем "Оскара" за найкращий іноземний фільм зовсім іншу стрічку - "Пристрасть Додена Буффана", причому французькі ЗМІ натякають на те, що сталося через погані стосунки режисерки "Анатомії падіння" Жюстін Тріє якраз із цією самою владою.

А сам курйоз полягає в тому, що якби на "Оскара" була висунута "Анатомія падіння", вона, швидше за все, отримала б нагороду за кращий іноземний фільм, почесну, але не найголовнішу, і на цьому історія б закінчилася. Тепер, якщо стрічка Жюстін Тріє отримає "Оскара" (щоправда, для цього їй ще треба буде потрапити до списку номінантів, який оприлюднять 19 січня) за найкращий фільм, до міністерства культури Франції виникнуть питання.

Втім, на нашу думку, така ситуація є малоймовірною. Якщо брати випадки, коли "Оскара" за найкращий фільм отримувала іноземна стрічка, вона "влучала" у смаки американських кіноакадеміків. Наприклад, вищезгадані "Паразити" це гостра соціальна сатирична комедія, а більшість американських кіноакадеміків дотримуються лівих поглядів. У свою чергу, "Анатомія падіння" це типове європейське артхаусне кіно, що довела його перемога в Каннах минулого року. 

З іншого боку, частка мейнстріму, необхідна для "Оскара", у ньому також є. Тобто це фільм сюжетно заплутаний – але в міру, з присмаком психопатології – але в міру тощо. Довга частка фільму відбувається в суді, а це типово американська "фішка". Нарешті, це хоч і з варіаціями, але типова сімейна мелодрама, що доводять добрі касові показники фільму у Франції.

Залишається додати, що на наш погляд "Анатомія падіння" хоч і має високі художні якості, але - не шедевр. Не шедевр тому, що вся розказана на екрані історія хоч і майстерно сюжетно вишикувана (недарма фільм отримав "Золотий глобус" за найкращий сценарій), але виглядає придуманою. Формулюючи образно, можна сказати, що в справді досконалому фільмі (як і в книзі чи п'єсі) герої як би живуть своїм життям, а в "Анатомії падіння" вони часто схожі на маріонеток, яких смикає за ниточки ляльковод.

Фото: IMDb