Ферран Барбер: якщо мене визнали ворогом Кремля, то я все роблю правильно

Так, нещодавно Мін'юст РФ визнав іноагентом Дмитра Муратова, головного редактора "Нової газети". Високе звання Нобелівського лауреата та загальносвітове визнання не захистило журналіста від цього небезпечного статусу. Також Європою прокотилася нова хвиля отруєнь росіян-опозиціонерів: у Мюнхені була отруєна журналістка «Нової газети» і «Медузи» Олена Костюченко, через тиждень практично ідентичні симптоми були зафіксовані у журналістки «Эхо Москвы» Ірина Баблоян у Тбілісі, а потім нейротоксична речовина була використано проти голови Фонду «Вільна Росія» Наталії Арно. Але Путіну мало знищувати морально та фізично своїх співвітчизників. Тепер кремлівська хунта серйозно взялася і за іноземців, які сміють висловлювати свою незгоду з кривавим російським диктатором. І подібна ситуація розгортається прямо зараз із іспанцем Ферраном Барбером.

Ферран Барбер – відомий іспанський репортер. Співпрацює з El Mundo, El Español, El Confidencial. Вже понад 30 років опікується журналістикою з акцентом на міжнародні відносини. Раніше спеціалізувався на збройному конфлікті у Сирії, але з початком Майдану та Революції гідності всерйоз зацікавився Україною. Приїжджав туди і до війни, побував у Києві, Бердянську, Херсоні, Маріуполі, Запоріжжі та на околицях Чорнобиля.Журналіст згадує: «Я отримав можливість об'їздити всю країну від краю до краю і по-справжньому закохатися в цей народ. Я відвідував багато країн, але мало де зустрічав стільки щирості, відкритості та доброти. У мене з'явилося в Україні багато добрих друзів. З початку злочинного російського вторгнення я почав відчувати гостру турботу про долі простих українців, тих людей, яких уже став вважати своїми близькими».

Минулого року Ферран Барбер був на лінії зіткнення і на фронті, але безпосередньо висвітленням військових дій не займався. Свою увагу він переважно приділяє, як кажуть іспанці, «внутрішнім історіям», тобто особистим людським трагедіям на тлі глобальної катастрофи. Всього іспанець написав близько 80 репортажів про війну, і про звірства путінського режиму. Причому не лише в Україні, а й у Росії… Репортер зізнається, що коли розпочалася так звана «спецоперація», першою його думкою було, що це не просто війна між сторонами. Ця битва між тими, хто вірить у свободу і демократію, цінує людське життя, і жадібними негідниками, які влаштували криваву бійню. При цьому пан Барбер високо оцінює тих росіян, що знайшли в собі сили протистояти Путіну та його м'ясникам. Багато хто з них загинув, багато хто – у в'язниці. Їхнє життя так само розтоптане, як і народу України. Ферран наголошує, що відчуває глибоку повагу до тих росіян, які становлять опозицію путінському режиму, і намагаються зсередини зруйнувати його.

Ферран Барбер каже: «Я буваю в різних місцях, розмовляю з абсолютно різними людьми, і вважаю принципово важливим поглинати їхні емоції, але в жодному разі не розглядати їх як об'єкти для репортажу. Це дозволяє посилити достовірність подання інформації. На момент великомасштабного вторгнення я вважав, що репортерів на передовій уже достатньо. Я вважав за краще викривати звірства, які творила російська армія. Найвдаліші репортажі – ті, що розповідають про страждання мирних громадян. Таких, як мешканці невеликого селища на лінії зіткнення поблизу Маріуполя. Їх щодня обстрілює російська авіація. Або таких, як проблемні діти зі спецінтернату в Херсоні, життя яких розділилося на «до» та «після» з приходом ворожої армії».

Ще одне завдання репортера – надати незаперечні докази злочинів, які творяться не лише проти українців, а й проти росіян. Він особливо наголошує: про підступи Кремля на Заході часто говорять як про непідтверджені чутки, чи в рамках «теорії змови». Але Ферран Барбер своєю роботою постійно доводить, що це не чутки.

Ферраном та його колегами було розглянуто та розслідовано тисячі випадків. Вони писали про згвалтування російських солдатів бійцями Кадирова; про масштабну корупцію серед командування російської армії; про той найжорстокіший терор, який російські солдати застосовували проти мирного населення в Україні. Відстежували процеси, що відбуваються у групі Вагнер, та з'ясовували, як набирають новобранців-в'язнів у Шторм-Z. Всю цю роботу репортер здійснює спільно з українськими та російськими журналістами, а також з дисидентами, які мешкають в Іспанії. Ще команда отримує інсайдерську інформацію, перехоплену ФСБ.

Можна припустити, що одним із найбільш дратівливих для путінської мафії стала розповідь про маски, перуки та двійники в особистій охороні Путіна та Пригожина. Цю інформацію зібрала людина, яка видала себе співробітником ФСБ. Той же метод розслідування був використаний, коли Ферран з однодумцями з'ясовував списки українських зрадників, які працюють під час війни на Росію. Саме після цього репортажу вони зазнали масованої атаки кремлівських ботів, які проживають в Іспанії. Очевидно, своїми правдивими та доказовими репортажами Ферран Барбер всерйоз розлютив Кремль. І також, як сотні інших гідних громадян, з'явився на сайті Комітету захисту національних інтересів у рубриці «Вороги Росії».

Але й на цьому репресивна машина не зупинилася: репортера звинувачують у діяльності проти безпеки Російської Федерації; у «фейках» про російську армію; у підтримці ЗСУ України, а також у поширенні недостовірної інформації про політику та рішення влади РФ тощо. Усе це загрожує у Росії величезним тюремним терміном, як у сталінські часи. На даний момент Генпрокуратура РФ спільно зі співробітниками протидії екстремізму МВС Росії проводять перевірку інформації, яку розміщував Ферран Барбер, і вже встановили «численні порушення законодавства РФ». Слідчий комітет Росії, своєю чергою, розслідує кримінальну справу за ст. 207.3 КК РФ у зв'язку з поширенням свідомо хибної інформації про Збройні сили РФ. Ну а Росфінмоніторинг "розглядає питання про включення Ф. Барбера до списку терористів та екстремістів".

Ферран Барбер у відповідь на ці репресії каже, що ніколи не був ворогом Росії: «Я ворог Путіна та його поплічників. Я твердо впевнений, що путінський режим зобов'язаний припинити своє існування, і для мене велика честь бути їхнім офіційним ворогом. Мені давно зрозуміло, що Путін – це зовсім не крутий м'язовий хуліган. Це справжнісінький психопат без найменшої поваги до людського життя. І ось виходячи з цього розуміння, я з колегами і дію. Хочеться вірити, що і російський народ нарешті прокинеться пропагандистською сплячкою, і почне опір. Тоді путінській банді кінець. Що ж до особисто мене, то з європейським журналістом вони нічого вдіяти не можуть, адже я перебуваю поза російською юрисдикцією. Очевидно, що мене просто хочуть залякати та вивести з гри. На відміну від російських журналістів: нещодавно ми дізналися, що низка російських активісток була отруєна на території Європи. Звичайно, всі ми – постаті публічні та вразливі. Але Кремлю не вдасться зупинити нікого. І наша міжнародна команда продовжує активно діяти попри весь пресинг.

Рада при Президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства та прав людини заявила на своєму сайті "Трибунал", що Ферран Барбер оголошений у розшук за здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки Російської Федерації.

Зокрема, на сайті Комітету захисту національних інтересів, куди потрапив Ферран Бар'єр, як ворога, дослівно написано, що ворогам Росії винесено смертельний вирок, і буде виконано, незважаючи ні на що».

Фото/Відео: Українські військові хроніки