Стрічка режисера Йоргоса Лантімоса досліджує політичні механізми абсолютистських режимів.
XVIII століття, Англія. Немолода королева Анна (актриса Олівія Колман) страждає від самотності, хвороб і необхідності нести тягар влади. Втім, від останньої обставини її регулярно позбавляє подруга дитинства Сара, герцогиня Мальборо (Рейчел Вайс), що підказуючи їй важливі політичні рішення. Можна було б сказати - що диктує ці рішення, але королівський двір це справжнє мінне поле, на якому треба поводитися дуже обережно. Варто трохи перегнути палицю, і королева тут же змінить милість на гнів, а придворні виконають будь-яке її рішення. Такі правила гри будь-якої абсолютистської влади, які описали в своїх мемуарах того часу англієць лорд Честерфільд і французи Франсуа де Ларошфуко і Жан де Лабрюйер.
З герцогинею Мальборо саме це і відбувається. І це зійшло б їй з рук, оскільки королеві Анні просто ніким її замінити в якості політичного радника, подруги дитинства і партнерки в ліжку. (Звичаї XVIII століття в еліті Британії та Франції були, м'яко кажучи, вельми вільними). Але тут при дворі з'являється Абігейл, кузина Сари (Емма Стоун). Почавши з кухонної служниці, вона швидко досягає своїх двох головних цілей - звернути на себе увагу королеви і дати зрозуміти Сарі, що вона не служниця, а леді, що потрапила у складні життєві обставини, і, як-не-як, її родичка.
Їй вдається і перше, і друге, причому Сара, обдурена удаваною смиренністю Абігейл, не зважаючи на весь свій заточений на придворні інтриги розум, навіть починає її вчити уму-розуму. І це стає початком її програшу, тому що Абігейл насправді веде свою гру. Нехай вона, на відміну від Сари, спочатку нічого не розуміє в придворних інтригах, але вона швидко вчиться.
Крім того, у неї є одна перевага - якщо Сара з народження була герцогинею і подругою королеви, то Абігейл вже в п'ятнадцять років була змушена переспати з кредитором батька, щоб врятувати сім'ю від розорення. І повертатися з королівського палацу в бруд, в якому в той час жив нижчий стан, вона не має наміру. Їй є, що втрачати, і тому вона здатна, на відміну від Сари, яка навіть в разі програшу залишиться багатою аристократкою, в боротьбі за близькість до королеви на будь-які засоби.
І ось вже після першої півгодини протягом фільму розгортається блискуче розіграна шахова партія. Точніше навіть не шахова, а карткова, оскільки в шахах у гравців однаковий набір фігур, а в картах важливу роль відіграють ще удача і випадок. Решта півтори години глядач напружено спостерігає за повним поворотів поєдинком між Сарою і Абігейл за королеву.
А в кінці його ще й очікує сюрприз, розкривати який ми не станемо. Натякнемо лише, що весь цей час Сара і Абігейл думають, що грають в преферанс між собою з королевою в ролі «бовдура». (Варіант преферансу, коли грають вдвох, а карти роздають на трьох, і за «бовдура» ходить той, хто при цьому розіграші бере гру на себе). Але у примхливої і, як здається всім, нерозумної королеви Анни теж є козир - переданий їй у спадок вроджений інстинкт влади, який сильніше будь-яких хитрощів і розуму.
Загалом, стежити на екрані за цією партією, як її не назви - суцільне задоволення, яке збільшується ще й тому, що з естетично фільм зроблений бездоганно. Тому й десять номінацій на «Оскар», які в деяких категоріях «Фаворитці» практично гарантовані.
Сергій Семенов, Lenta.UA
Фото: Twitter
Сергій СеменовНовини
У Запорізькій області посилять заходи безпеки
04:40 03 тра 2024.
Кияни попередили про небезпеку
02:20 03 тра 2024.
Виявлено новий клас деменції – дитяча деменція
23:45 02 тра 2024.
У США не бачать готовності Китаю прийняти українську формулу мируту
23:20 02 тра 2024.
Росія продовжує порушувати резолюцію ООН
22:15 02 тра 2024.
Президент України поставив сьогодні завдання щодо енергетики та забезпечення ЗСУ зброєю
21:45 02 тра 2024.
Російський "Газпром" заявив про збитки
21:30 02 тра 2024.