Європейські експерти назвали кращі книги 21-го століття

Як і рівно 20 років тому, численні експерти повторюють одну і ту ж помилку - вже пішли списки кращих книг, фільмів, вистав і т.д. десятиліття, хоча, строго кажучи, воно закінчиться 31-го грудня 2020-го року. Отак і 20 років тому відзначали кінець століття і тисячоліття, хоча вони фінішували 31-го грудня 2000-го року. Потім, правда, усі виправилися і через рік склали ще одні списки. Схоже, так буде і через рік.

На цьому тлі вигідно відзначилася іспанська El Pais , для якої 86 опитаних експертів склали, так би мовити, проміжний список кращих (поки) книг 21-го століття. По-перше, до літочисленням не причепишся, по-друге, будь це англомовне видання, на 99% нічого, крім книг американських і британських авторів, читач б не побачив. 

Втім, і в даному випадку іспанське видання не уникло загальної спокуси - на першому місці виявилася книга, написана іспанською мовою, Не будемо сперечатися, просто приймемо як даність. До того ж «2666» чилійського письменника Роберто Боланьо, видана в 2004-му році його спадкоємцями (він помер, так і не закінчивши роман, у віці 50 років) - книга інтернаціональна.

«2666» складається з п'яти розділів, які Боланьо заповів надрукувати п'ятьма окремими книгами, щоб краще забезпечити своїх дітей. Але вони вирішили інакше. Кожна з цих книг описує життя різних героїв, які в підсумку опиняються в містечку Санта Тереса на півночі Мексики, де відбуваються жахливі події. Герої ці - професор філософії з Чилі, нью-йоркський журналіст і чотири викладача німецької літератури (француз, іспанець, італієць, англійка), які вивчають творчість свого сучасника таємничого німецького письменника Бенно фон Арчімбольдо, якого в останній раз бачили по дорозі в Санту Тересу.

Як бачимо, книга непроста і багато в чому відображає долю самого Боланьо (вважається, що два героя з перерахованих вище - його двійники), який народився в Чилі, переїхав з батьками в Мексику, повернувся в Чилі і знову поїхав після загибелі Альєнде в Мексику, а потім, після смерті Франко, емігрував до Іспанії.

На другому місці в списку - німецькомовний роман «Аустерліц» німецького письменника В.Г. Зебальда, який загинув у 2001-му році в автомобільній катастрофі на півночі Англії, де він викладав в університеті. «Аустерліц», який вважався першим великим романом 21-го століття, названий не на честь знаменитої битви, а по імені свого головного героя архітектора Жака Аустерліца, який намагається осмислити те, що відбувалося в 20-м столітті в Німеччині. Роман також, як і «2666», складний стосовно побудови і сюжету, не кажучи вже про зміст, і до легкого читання його не віднесеш.

Англомовна книга в цьому списку - лише на третьому місці. Це - «Краса чоловіка», канадської поетеси і фахівця з античної літератури Енн Карсон, яка, як писала Lenta.UA , вважалася в цьому році однією з трьох головних претендентів на Нобелівську премію з літератури.

А ось автор, іспаномовна книга якого «Свято козла», поставлена на четверте місце, Нобелівську премію отримав. Це - перуансько-іспанська прозаїк Маріо Варгас Льоса, давно визнаний класиком, а «Свято козла» - написана ним історія домініканського диктатора Трухільо. Як сказав про неї аргентинський рецензент - «нещадний портрет абсолютної влади».

До речі, «Свято козла» екранізований. Екранізований і роман, який замикає п'ятірку - «Спокута» британця Іена Мак'юена, причому екранізація це порівняно недавня, а роман широко видавався і досі доступний у продажу в українському і російському перекладах.

Нарешті, на почесному 19-му місці в списку - книга, яка в іспанському перекладі називається «Кінець Нomo Soveticus» нашої співвітчизниці (вона, хоч і живе в Мінську, але народилася в Україні) і лауреата Нобелівської премії з літератури Світлани Алексієвич. У нас книга видана як «Час секонд хенд» з підзаголовком «Кінець червоної людини» і складається з монологів, які автор записувала протягом десяти років своїх поїздок по колишньому Радянському Союзу. І присвячена вона теж колишньому Радянському Союзу, вірніше - сімдесятирічній спробі створити в ньому Homo Soveticus, «людину радянську». За висловом самої Світлани Алексієвич, це був «божевільний план», який, тим не менш, вдався. Як вона пише, одні називають таку людину homo soveticus, а інші просто «совком».

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставне фото: TodocoLeccion