
У четвер, 3 липня, Володимир Зеленський відвідав Данію, де провів низку зустрічей, а також взяв участь у заходах, присвячених початку головування офіційного Копенгагена у Раді Європейського Союзу (ЄС). Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.
Під час візиту президента Зеленського до Данії міністр у справах Європи цієї країни Марі Б’єрре пообіцяла, що Копенгаген чинитиме «максимальний тиск» на Угорщину у спробі відновити заблокований Будапештом процес вступу України до ЄС. «І ми готові зробити все можливе як на політичному, так і на практичному рівні, щоб просунутися вперед у відносинах з Україною, а також з Молдовою і країнами Західних Балкан», – сказала вона.
Водночас президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції у Данії не стала розкривати, чи має ЄС «план Б», якщо Угорщина і далі блокуватиме початок фактичних переговорів про вступ України. При цьому вона зазначила, що з цього приводу триває «досить інтенсивна дипломатична робота». До слова, 3 липня посла Угорщини в Україні Антала Хейзера запросили на розмову до Міністерства закордонних справ (МЗС) у зв’язку з «недружніми заявами Будапешта».
Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі
І хоча у публічній площині візит Зеленського до Данії виглядав радше церемоніальним, у кулуарному сенсі його таким не назвеш. Зокрема, як зазначив співрозмовник Lenta.UA у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві, на «данських полях» обговорювалося найважливіше нині для України питання військових поставок.
У цьому контексті вкрай важливо відзначити, що «гойдалки» Сполучених Штатів у даному кейсі неабияк стривожили Європу. Однак, з іншого боку, саме Європа після поступового самовідсторонення США від підтримки Києва перетворилася на головного українського спонсора. Так, за даними Кільського інституту світової економіки, у квітні поточного року країни Європи вперше обійшли США за обсягом військової допомоги Україні: їхній внесок склав €72 млрд (або $84,9 млрд) порівняно з €65 млрд ($76,6 млрд) від американців. «Перебуваючи у Данії, президент провів низку зустрічей, які і у плані озброєння, і в багатьох інших напрямках міцно зміцнити «євромости» Києва», – зазначив співрозмовник із відомства на Михайлівській. Водночас він визнав, що і всередині ЄС є «ситуативні проблеми», які дещо гальмують важливі для України питання.
Ситуативні проблеми, про які йдеться, стосуються того, що вже наступного тижня Європарламент проведе голосування за вотум недовіри голові Єврокомісії (ЄК) Урсулі фон дер Ляєн. Її підозрюють у зловживаннях під час закупівлі вакцин проти COVID-19. При цьому нещодавно свій камінь у город голови ЄК кинув і суд ЄС, постановивши, що виконавча влада «не змогла правдоподібно пояснити» свою відмову розкрити дані листування фон дер Ляєн із гендиректором Pfizer, після якого Брюссель уклав із цією компанією багатомільярдний контракт.
З ініціативою винесення вотуму недовіри голові ЄК виступив румунський депутат Георге Піперя, що входить до ультраправої групи «Європейські консерватори та реформісти» (ECR) у Європарламенті. За його словами, у ініціативи було дві причини. Перша – спроба Урсули фон дер Ляєн приховати листування з гендиректором Pfizer Альбертом Бурлою, яке проклало шлях до подальшого багатомільярдного контракту на закупівлю вакцини від коронавірусу для потреб усіх країн-членів ЄС. Друга причина для Піпері виявилася радше приватною: лідер румунської партії «Альянс за об’єднання румун», до якої входить і сам євродепутат, проросійський Джордже Сіміон що програв президентські вибори, поступившись проєвропейському кандидату Нікушору Дану. І, як вважав Піперя, до такого результату «доклали руку у Брюсселі». Показово, що Піпері вдалося зібрати під свою ініціативу голоси 74 членів Європарламенту, подолавши необхідний поріг у 72 підписи (10% від числа євродепутатів). При цьому в ECR дистанціювалися від ініціативи румунського євродепутата, зазначивши, що вона не виходить від фракції, хоча ідею вотуму підтримали три десятки її членів.
У будь-якому випадку маховик винесення вотуму недовіри вже запущено: 7 липня у Страсбурзі відбудуться дебати, на яких виступить Урсула фон дер Ляєн, після чого почнеться обговорення. Саме голосування призначено на четвер, 10 липня. У разі проходження вотуму голова ЄК і всі 27 єврокомісарів будуть змушені піти у відставку. Втім, такий сценарій вкрай малоймовірний. Для цього потрібно, щоб ініціативу підтримали понад дві третини євродепутатів, а центристські партії, які забезпечили фон дер Ляєн переобрання на другий термін у 2024 році 401 голосом, вже дали зрозуміти, що не підтримають вотум недовіри. Проте сам по собі факт того, що ініціатива дійшла до реального розгляду, свідчить про хитке становище голови Єврокомісії.
У цій неординарній історії дуже цікавим є історико-статистичний зріз. Отже, загалом виконавча влада Євросоюзу вже п’ять разів стикалася з пропозиціями про вотум недовіри, проте вони жодного разу не виносилися на голосування. Лише у далекому 1999 році голові ЄК Жаку Сантеру та всім єврокомісарам довелося піти у відставку після публікації доповіді про корупцію, але тоді обійшлося без голосування у Європарламенті.
Востаннє через цю процедуру 11 років тому проходив попередник Урсули фон дер Ляєн Жан-Клод Юнкер. Його вважали замішаним у скандалі LuxLeaks, що розгорівся після публікації журналістського розслідування, яке показало, як сотні компаній використовували прогалину в законодавстві Люксембургу, щоб уникнути високого оподаткування. Розслідування охоплювало період, коли Юнкер обіймав посаду прем’єр-міністра країни. Сам він звинувачення категорично заперечував. Тоді спроба змістити Юнкера захлинулася у зародку, і він залишив свою посаду після завершення терміну, коли його змінила пані фон дер Ляєн. Майбутнє голосування за вотум недовіри їй стане першим подібним кроком за понад десятиліття. І хоча сумнівів у тому, що «великий друг України», як часто називає Урсулу фон дер Ляєн президент Зеленський, вистоїть, немає, ситуація має стати для неї тривожним дзвіночком.
Варто підкреслити, що, обійнявши свою посаду у грудні 2019-го, 66-річна фон дер Ляєн провела Євросоюз через кілька великих викликів: від пандемії коронавірусу до різкої зміни відносин із путінською Росією після початку повномасштабної війни. Уже за підсумками першого терміну голова ЄК зіткнулася зі звинуваченнями в авторитарності, що, втім, не завадило їй отримати мандат на наступні п’ять років. До речі, значною мірою завдяки саме цій «авторитарності» Урсули фон дер Ляєн, а насправді принциповості та наполегливості, Євросоюз твердо стоїть на проукраїнських позиціях. Так, є Орбан і Фіцо, які своїм раболіпством перед Кремлем псують загальну картину, однак у родині, як кажуть, не без виродка.
Читайте також: Сили безпілотних систем завдали удару по важливому об'єкту ВПК РФ
Читайте також: Теракт в Одесі: підірвано автомобіль співробітника оборонного підприємства
Ромашова НаталяНовини
Вбивство Парубія: оголошено спецоперацію «Сирена»
15:15 30 сер 2025.
У Дніпрі ліквідували 11 шахрайських кол-центрів
14:55 30 сер 2025.
Польща примусово вислала 15 українців
14:15 30 сер 2025.
Вбивство Парубія: кур'єр Glovo стріляв вісім разів
13:55 30 сер 2025.
Україна придбає обладнання та послуги для Patriot на $179 мільйонів
13:15 30 сер 2025.
Бізнес - фронту: Власник "Доміно" Шухнін спрямував прибуток на автівку для розвідки та закликав підприємців долучатися
13:01 30 сер 2025.
Вбито Парубія
12:55 30 сер 2025.
У Запоріжжі зросла кількість поранених
12:15 30 сер 2025.
Україна завдаватиме глибоких ударів по РФ
11:55 30 сер 2025.
На Київщині через ворожий обстріл пошкоджено залізницю
11:15 30 сер 2025.
Окупанти завдали комбінованого удару по Дніпропетровській області
10:50 30 сер 2025.