Війна і мирВійна та енергетика

Енергетичні ризики під час війни: як Україна та європартнери пройдуть зиму

08:09 24 лис 2022.  1345Читайте на: УКРРУС

Станом на сьогоднішній день в результаті ракетного терору РФ виведено з ладу половину енергетичної системи України. І, незважаючи на колосальні зусилля профільних фахівців, мешканцям практично всіх регіонів нашої країни доведеться жити у режимі віялових відключень як мінімум до кінця березня, прогнозують експерти. Які висновки після небесних «привітів» Кремля зробила вітчизняна влада з урахуванням існуючих загроз і коли путінська Росія заплатить за масштабні руйнування цивільних об'єктів, розбиралася Lenta.UA.

Президент Володимир Зеленський провів чергове засідання ставки верховного головнокомандувача. Два питання з трьох торкнулися захисту інфраструктури та наслідків ракетних обстрілів. Це – додатковий показник того, наскільки ця тема сьогодні є актуальною.

Як повідомив голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, Росія пошкодила майже всі ТЕС та великі ГЕС в Україні під час масованих ударів. «Після останньої атаки у нас практично не залишилося непошкоджених теплових та гідроелектростанцій. Тобто для того, щоб ви розуміли масштаб і те, з чим нам доводиться працювати, практично вся теплова та гідрогенерація, якщо ми говоримо про великі об'єкти, зазнавали ракетних ударів», – сказав Кудрицький. Він також додав, що майже не залишилося неушкоджених вузлових підстанцій "Укренерго". «На кожну важливу підстанцію щось прилітало, причому на деякі по три, по п'ять і навіть по вісім разів. Тому масштаб руйнувань колосальний», - наголосив чиновник.

Читайте також: Європарламент визнав Росію спонсором тероризму

За словами Кудрицького, після кожної масованої ракетної атаки потрібен час, щоб спочатку забезпечити споживачів електроенергією, відновити енергомережу, а потім ще до трьох днів на те, щоб перейти від аварійних графіків відключень до планових. Зараз, каже Кудрицький, ситуація стабілізована і графіки пов'язані здебільшого з тим, що через масові пошкодження інфраструктури в Україні існує дефіцит генеруючих потужностей.

«Простіше кажучи, ми не можемо зараз виробити в енергосистемі стільки електроенергії, скільки споживачі хотіли б споживати. Тим більше з огляду на похолодання, коли люди споживають більше енергії», - пояснює він.

Нагадаємо, що у жовтні-листопаді вітчизняна енергосистема зазнала кількох масованих ракетних атак рашистів. За експертними оцінками, зараз в Україні зруйновано чи пошкоджено 50% об'єктів енергетичної інфраструктури. Їхня кількість поступово зросла з 10 жовтня – цього дня російські військові нібито у відповідь на вибухи на Кримському мосту масово обстріляли українські міста, зокрема енергетичні об'єкти. При цьому українська розвідка каже, що Кремль планував масові удари Україною ще до атаки на міст.

Як би там не було, але після цього масові атаки на інфраструктуру стали регулярними, і починаючи з 10 жовтня майже постійно відбувалися щопонеділка. Спочатку влада просили українців самих економити електроенергію, але обстріл тривав, і наприкінці жовтня фактично по всій країні почалися віялові та аварійні відключення електроенергії.

У середу, 23 листопада, Росія випустила 67 ракет по Україні. Цілилися по енергетичних об'єктах, у результаті значна частина країни вирушила у темряву. І на те, щоб відновити цю систему потрібні ресурси та час.

Купірування цих проблем так чи інакше лягає в тому числі на плечі наших західних союзників. У Єврокомісії у вівторок, 22 листопада, заявили, що виділяють Україні 2,5 мільярда євро «для термінового ремонту та швидкого відновлення, що веде до успішної реконструкції». При цьому впливові світові ЗМІ пишуть, що питання не так у грошах, як у складностях із постачанням енергообладнання Україні. Джерела Financial Times у дипломатичних колах ЄС повідомляють, що стає все важче знайти необхідне обладнання для функціонування енергосистеми нашої з вами країни: «Ми знаходимося в постійному контакті з ЄК та іншими державами-членами, щоб надати максимальну підтримку Києву, але з кожним тижнем стає все важче знайти необхідне обладнання з огляду на розвиток ситуації».

Відключення електроенергії в Україні може тривати до кінця березня, прогнозує голова української енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко. Якщо рашисти більше не битимуть по енергетиці, то, за його словами, відключення електроенергії хоч і залишаться повсюдними, проте стануть коротшими.

Однак, судячи з останніх ударів – особливо розраховувати на те, що удари припиняться – не доводиться.

Профільні експерти та влада сходяться на тому, що найкращий захист об'єктів енергетичної інфраструктури України – це посилення систем протиракетної та протиповітряної оборони безпосередньо над ними. «Україна гостро потребує захисту неба над своїми енергетичними об'єктами», - буквально щодня різні інтерпретації констатує міністр енергетики Герман Галущенко. Тобто як не крути, але ключовим гарантом стабільної роботи української енергосистеми залишається лише безпечне небо, надійно захищене від ракет путінських окупантів.

«Україні пощастило, оскільки ми маємо досить розгалужену енергетичну систему з багатьма паралельними ланцюгами, що з'єднують між собою регіони, об'єкти харчування з об'єктами генерації та споживачами. Тому навіть після таких жорстоких ракетних атак як 10 жовтня і 15 листопада система не впала повністю. Проте будь-яка система має певний запас міцності, а наші генеруючі потужності, скажімо так, мають солідний вік. необхідні для ремонту обладнання. Це тисячі різноманітних позицій плюс трансформатори, які є найбільшою проблемою в цій ситуації, адже виготовляти їх на замовлення дуже довго. Тому зараз шукають усе, що можна у всьому світі, щоб відремонтувати систему. Мета ворога – втрата зв'язності нашої енергосистеми. Завдяки розгалуженню наші диспетчери творять чудеса, коли вони перекидають енергію з одного регіону в інший за рахунок дубльованих або потрійних схем», - зазначив недавно в ефірі телемарафону експерт Офісу реформ при Кабміні Максим Гардус.

Відповідаючи на запитання про те, які шанси стягнути з путінської Росії збитки за руйнування нашої енергосистеми (а у Шмигаля вчора назвали попередню ціну питання - 60 млрд грн), експерт наголосив: «Ця тема безпосередньо пов'язана з арештом російських активів та виробленням механізмів їх видачі потерпілим від діяльності РФ. Прецедентів у світовій історії мало. Є приклад, коли компанії, що постраждали в Кувейті, отримали компенсації з заарештованих активів в Іраку. Думаю, що тут не будуть індивідуальні позови, адже це складно юридично та дуже дорого. Йдеться про об'єднані, колективні форми позовів великих генеруючих компаній. Так чи інакше, стягнення цілком реальне та форматів цілком достатньо».

Тим часом німецький канцлер Олаф Шольц закликав західних союзників готуватися до ескалації на фронті, «яка відзначиться, зокрема, на подальшому руйнуванні української інфраструктури». Крім цієї загрози, не виключено, що на енергетичному фронті настане ще одне дербі.

Справа в тому, що російський «Газпром» заявив, що фіксує «осідання» в Україні свого газу, призначеного для Молдови. Сумарний накопичений обсяг осідання, за заявою Газпрому - 52,52 мільйонів кубометрів. "Якщо це продовжиться, то з 28 листопада Росія почне жорстке скорочення транзиту газу через Україну", - резюмували у відомстві Міллера.

Офіційний Київ присвоєння газу заперечує. «Усі обсяги, які були прийняті на точці входу з Росії «Суджа», зокрема для подальшого транспортування споживачам Молдови, були передані на точках виходу з України до Молдови «Олексіївка» та «Гребеники» у повному обсязі. Це підтверджено всіма необхідними документами, підписаними із суміжними операторами, одним із яких є сам «Газпром», - йдеться у повідомленні «Оператора ГТС України».

Що стосується третьої сторони цієї історії в особі Молдови, то тамтешній прем'єр Наталія Гаврилиця недавно в ефірі одного з місцевих телеканалів заявила, що влада країни засекретила інформацію про перетікання електроенергії та стан електромереж за рекомендацією з Києва: «У нас були розмови з низкою європейських колег, у тому числі з партнерами в Україні. Українська сторона рекомендувала нам не публікувати таку інформацію з міркувань безпеки». За її словами, Молдова тимчасово перестала отримувати електроенергію з Румунії через аварійну ситуацію. Як припускає влада, це відбувається через перебої електроенергії під час обстрілів у областях України, що межують з Молдовою.

Зазначимо, що трубопровідний газ через нашу з вами країну - одне з ключових джерел потрапляння блакитного палива до Європейського союзу після зупинки, а потім і підриву російських Північних потоків. Не дивно, що ціни на газ після цього підскочили на понад чотири відсотки. Єврокомісія, до речі, вже запропонувала запровадити стелю ціни на газ на рівні близько $3 тис. за тисячу кубометрів. Зазначимо, що це дуже високий рівень цін. Наразі він коливається в районі 1-1,3 тис доларів. До трьох тисяч вартість блакитного палива доходила лише у березні та серпні цього року на тлі війни в Україні та трималася на такому рівні дуже недовго. Таким чином, зважаючи на все, в ЄК побоюються загрози того, що через ті чи інші обставини ціна цю позначку може знову перестрибнути. А ризики справді є. Наприклад, якщо вищенаведена газпромівська загроза про скорочення/зупинення постачання буде реалізована, це викличе ще більший дефіцит газу в Євросоюзі. Чи піде «Газпром» на такий крок, враховуючи падіння постачань 2022-го до Європи приблизно в сім разів – питання, бо цілком очевидно, що подібні «фокуси» неодмінно призведуть до довгострокового зниження споживання газу з РФ. Ну, а далі все закономірно: що сильніше впаде споживання, то простіше Європі зовсім відмовитиметься від російських поставок, які, до речі, вже зараз становлять близько 8–9% від європейського ринку газу проти 47% у 2021 році.

Що ж до ймовірних форсмажорів, то до початку листопада найбільші країни ЄС заповнили свої підземні сховища газу майже на 100%, що теоретично має дозволити їм пройти зиму без відключень споживачів.

Читайте також: Глави МАГАТЕ та росатому обговорили зону безпеки навколо ЗАЕС

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше