Експерти розповіли, чим українцям вигідне медичне страхування

Чиновники МОЗ вважають, що «реформаторський» закон про державні фінансові гарантії ввів державне медичне страхування в Україні. Однак, це далеко від істини. Якби МОЗ дійсно створило систему обов'язкового медичного страхування, то лікування пацієнтів оплачувалося б з окремого страхового фонду, який формувався б за відрахуваннями або самих застрахованих осіб або на їх користь роботодавцем чи державою. Звичайно, для оплати конкретно наданих пацієнту послуг потрібно було б використовувати метод «гроші йдуть за пацієнтом». І перерозподіляли б кошти, в основному, саме на покриття фінансових ризиків пацієнта при лікуванні його важкого захворювання. Тобто, замість того, щоб збирати усім світом на оплату операції, її б оплатила держава в повному обсязі.

Сьогодні в Україні на лікування пацієнта виділяється всього $100 на рік. І тому система охорони здоров'я на 60% фінансується з кишень населення. І держава, в якій 50% економіки знаходиться в тіні, а ВВП на 70% формується витратами домогосподарств і тільки 20% - держави, ніколи не зможе профінансувати медицину на належному рівні. Тому люди продовжать доплачувати з власних кишень, а будь-яка хвороба стане вироком для бюджету родини. 

Зараз уряд щорічно може змінювати рівень фінансування медицини. За останні п'ять років він становив 4,1-2,9% від ВВП. При такому розкладі немає ніяких гарантій, що і в подальшому держава зможе оплачувати лікування окремої хвороби. Минулого року МОЗ виділяв на обслуговування одного пацієнта первинки 370 гривень, а в 2019 було заплановано 450 гривень. Однак тариф так і залишився на рівні 370 гривень.  (Для порівняння, в Білорусі в рік виділяється $352 на пацієнта, в Грузії - $281.) Такі от «фінансові гарантії» в українських реаліях. 

Щоб вони з'явилися, потрібен окремий страховий фонд, який буде наповнюватися згідно чітким і стабільним правилам, які необхідно прописати в законі. Крім того, необхідно відразу, паралельно з впровадженням нового механізму фінансування за фактично надані медичні послуги, значно підняти рівень фінансування медустанов. Для цього потрібні кошти. Держава не знайде коштів для фінансування. Потрібні додаткові джерела, які сформуються одночасно з реалізацією принципу «гроші йдуть за пацієнтом». І ними повинні стати страхові платежі роботодавця і пацієнта за програмою обов'язкового медичного страхування.

Жодна з країн Східної Європи, Балтії та колишньго СРСР при модернізації своєї бюджетної медицини не впроваджувала державну систему фінансування охорони здоров'я за гроші держбюджету, як це спробував зробити МОЗ. Впроваджували різні варіанти системи обов'язкового медичного страхування, в яких формувався окремий від бюджету страховий фонд. Він наповнювався спеціальними страховими внесками, які платять в різних пропорціях для різних категорій населення держава, роботодавець і працівник:

Досвід країн свідчить - єдиний вихід для України з її бюджетною моделлю фінансування - впровадження повноцінної системи обов'язкового медичного страхування з окремим страховим фондом. І цей фонд буде розподіляти гроші з урахуванням необхідності.

Довідка Lenta.UA:

Молдова: ставка збору на обов'язкове медичне страхування - 7% від доходу працівника, оплата 50/50, 3,5% - роботодавець, 3,5% - працівник, за непрацюючих платить держава;

Польща: ставка збору на обов'язкове медичне страхування 7,77% від доходу працівника, оплачує внески ОМС роботодавець разом з іншими податками;

Казахстан: ставка ОМС - 5% від доходу працівника, з яких 3% оплачує роботодавець, 2% - працівник. М'яка система входження в ОМС з поступовим збільшенням ставки по рокам. Для роботодавця: 2018 - 1%; 2019 - 1,5%; 2020 року - 3%. Для працівника - 2019 - 1%, 2020 року - 2%;

Литва: ставка ОМС - 9% від доходу працівника, роботодавець оплачує 3%, працівник - 6%;

Естонія: ставка ОМС - 13%. Соціальний податок повністю оплачує роботодавець;

Латвія: Оплата фіксованого річного платежу, визначається у відсотку від мінімальної заробітної плати: 2018 - 1%; 2019- 3%; 2020 року - 5% (або 258 євро). За працівника платить роботодавець;

Росія: Внески ОМС за працівника оплачує роботодавець. Страхує працівника роботодавець. Базова ставка - 5,1% від доходу працівника з системою понижуючих тарифів в різних регіонах і сферах діяльності.