Експерт попередив про ризики для української економіки в 2019 році

Україна входить у Новий рік із новими боргами, продовжуючи нести на собі тягар «старих». До того ж країна вступає у смугу передвиборної турбулентності, що навряд чи буде сприяти фінансовій стабільності і економічного підйому. Чим це загрожує вітчизняній економіці в цілому і як відіб'ється на якості життя українських громадян зокрема? На переконання фахівців, найбільша нинішня проблема України – це пік виплат запозичень попередніх років. Тільки в наступні два роки Київ має виплатити близько $12 млрд, а в головному фінансовому документі країни на 2019 рік закладено 417 млрд гривень для закриття внутрішніх і зовнішніх боргів. А це близько третини всього бюджету держави.

Як боргові зобов'язання позначаться на економіці і, відповідно, на добробуті українців? Відповідь на це та інші актуальні питання економічного порядку денного Lenta.UA шукала разом з екс-депутатом Верновної Ради кількох скликань, колишнім міністром економіки Сергієм Терьохіним.

Читайте також: Кредитний рейтинг України покращився - Moody's

Після надання першого траншу кредиту МВФ українські політики, чиновники, експерти – кожен на свій лад – прогнозують, яким чином ця програма Міжнародного валютного фонду відіб'ється на економіці країни. Ваша думка з цього приводу? 

Почнемо з того, що нам дали stand-by. Що це таке? Stand-by – це кредит, який передбачає, що протягом наступного року після надання цього самого stand-by ми мусимо його використати.

Ось, ви, приміром, йдете в банк і кажете: «Послухайте, я хочу кредитний ліміт і не забиратиму гроші «тут і зараз», а хочу скористаюся ними тоді, коли виникне необхідність». Так ось, stand-by – це така штука, яка видається урядові на рік. За цей період Кабінет міністрів може зняти ці кошти, а саме $1,4 млрд СПЗ (спеціальні права запозичення. –  Авт.) і спрямувати їх у певний сектор. До речі, коли кажуть, що ці гроші можуть бути зараховані до бюджету, це неправда.

Насправді ці кошти зараховуються до резервів Нацбанку, вірно? До речі, звідти їх куди складніше відвести не за призначенням. 

Вірно! Якщо ви зараз вийдете на вулицю і подивитеся, як поводиться валютний курс, що ви побачите? Ви побачите, що гривня зміцнилася, а долар і євро впали. Випереджаючи ваше запитання, відразу спробую пояснити, чому так відбувається. Річ у тім, що наші банки отримали можливість купувати долари на валютному ринку. З іншого боку, на днях наш улюблений уряд Гройсмана взяв у різних банках – увага (!) – приблизно 11 млрд гривень. Причому за ставкою понад 20%. Це кошмар, кошмар і ще раз кошмар!

Роз'ясніть предметно, з якою метою це було зроблено? 

Кінець року, в кишенях уряду порожньо, а йому необхідно виплачувати зарплати і премії бюджетникам (так звану тринадцяту зарплату), закривати Пенсійний фонд, а грошей немає. 

У результаті – 11 млрд гривень (під ставку 20,4%), які під завісу року позичив нинішній уряд. А у наступному році віддаватиме той, хто виграє вибори. Такий ось «подарунок» переможцеві, котрий відповідно до взятих Кабміном зобов'язаннь мусить розрахуватися з банками до кінця 2019 року.

Повернемося до програми МВФ. Чи правильно я розумію, що кредит у сумі близько $4 млрд ми можемо взяти до кінця наступного року? 

Абсолютно вірно.

Якими мають бути наступні кроки? 

Після того як ми візьмемо ці чотири мільярди, протягом наступних двох років, коли кредитна лінія вже закінчуватиметься, ми мусимо повернути всі ці гроші. Якщо ці кошти не повертатимуться в наступному або 2020 роках, їх буде потрібно повернути в 2021-му. А на 2021 рік припадає перша жахлива виплата боргів, влаштованих колишнім міністром фінансів Наталією Яресько. У неї була ідея warranty (гарантії. – Авт.). Так ось, у 2015 році пані Яресько зробила таку цікаву річ – вона прийшла на міжнародні ринки і сказала: «Давайте зараз ми вам платити не будемо, однак починаючи з 2020 року віддамо вам усі борги, накопичені Януковичем і компанією, і ще дамо плюс 4% від нашого ВВП». Що це означає? Якщо в 2020 році наша економіка почне зростати на більш ніж 4% у рік, то третина від цього зростання піде на користь власників цих гарантій Яресько. А в наступному році у нас дійсно майже третина бюджету і 9% ВВП піде на виплату зовнішніх боргів. Але через рік, коли треба буде розсьорбувати наслідки цієї warranty-ідеї пані Яресько, буде ще гірше. Не виключено, що на погашення цих зобов'язань піде половина бюджету.

В уряді кажуть, що підвищення цін на газ – це одна з вимог МВФ. Разом із тим багато політиків, особливо ті, хто претендують на президентську посаду, обіцяють знизити вартість блакитного палива щонайменше удвічі. До чого це все може призвести з урахуванням того, що меморандум із Міжнародним валютним фондом уже підписаний? 

Зачекайте, зачекайте, давайте розберемося, що таке МВФ. Хіба це компанія, яка просто так роздає всім гроші направо і наліво? Ні звичайно. Міжнародний валютний фонд – це акціонерне товариство, де сукупна більшість належить країнам Євросоюзу. На другому місці – США, на третьому – Японія, а на четвертому – Китай. Тобто МВФ – це фонд. Що таке фонд? Це структура, в яку вкладаються гроші з метою отримати на них прибуток. Жодного альтруїзму в діяльності МВФ немає і бути не може в принципі.

З урахуванням усіх перелічених викликів – до чого варто бути готовим представникам малого та середнього бізнесу і, власне, пересічним українцям? 

Це насправді – кіно. (Сміється.)

Якщо ви смієтеся, то жанр цього кіно точно не хоррор? 

Та ні, насправді кіно дуже страшне. Візьмемо макропоказники. ВВП у нас (згідно із затвердженим бюджетом) зросте трохи більше ніж на 2%. Реальні доходи населення, підкреслюю – реальні, а не номінальні, – зростуть на 1,2%. Тобто коли мені, приміром, телефонує теща-пенсіонерка і питає: «А чого чекати?» – я кажу у відповідь: «Ну як чого чекати? Мене чекати, звичайно». Розумієте, про що я, так? 

Або ось мама моя каже: «А що там буде з пенсіями?». За правилами пенсійної реформи пенсіонери зараз одержують номінальні виплати менше – увага! – менше, ніж були в 2013 році. Ось вам і вся математика, відштовхуючись від якої нескладно спрогнозувати, до чого людям варто бути готовими.

А що до можливих ризиків для бізнесу? 

Скажу вам абсолютно чесно і відверто. Буквально недавно я спілкувався з деякими, скажімо так, інституційними інвесторами – європейськими, американськими і азіатськими. І всі вони в один голос просять перенести переговори на другий квартал наступного року.

Прозорий натяк на те, що до завершення виборів жодні серйозні рішення не прийматимуться? 

Абсолютно вірно. Всі взяли паузу, оскільки на даний момент ніхто не розуміє, що станеться після виборів. Я не буду казати про плюси і мінуси в разі перемоги того чи іншого кандидата, але факт залишається фактом: зараз усі чекають.

З інвесторами все добре зрозуміло. А чого все ж таки чекати так званим простим українцям – у плані тарифів, цін тощо? 

А це вже залежить від нашої внутрішньої політичної влади. Скажіть, де ви живете: у квартирі чи будинку?

У квартирі. 

Так ось, для вас утилітарно необхідно, щоб ситуація виглядала таким чином. Газ, що видобувається в Україні, мав би надходити до певної структури, яка дає вам тепло і газ для конфорки за собівартістю (плюс – невеликий відсоток для інвестицій тощо). Однак існують компанії, які можуть вам сказати – мовляв, навіщо вам цей газ, давайте ми краще дамо електроенергію...

Вибачте, а що, я газову плиту електричною лампочкою буду підпалювати? 

Виходить щось на зразок того... А ще ці компанії пропонують, щоб ТЕЦ замість газу використовували вугілля, але не «Роттердам +». І така ідея озвучується теж. Однак у будь-якому випадку те, що МВФ пропонує нам створити внутрішній ринок усіх енергоресурсів, призводить до одного: вартість наших товарів і послуг (за винятком послуг хіба що наших найкрутіших у світі хакерів) падатиме, а так званий індекс Джині (статистичний показник ступеня розшарування суспільства країни або регіону по відношенню до будь-якої досліджуваної ознаки. Використовується для оцінки економічної нерівності. – Авт.) знижуватиметься.

Які валютно-курсові «сюрпризи» можуть очікувати українців в 2019 році? 

Складне питання... Поняття не маю. І знаєте – чому? Я вже про це мимохідь говорив під час нашої бесіди, але змушений повернутися ще раз. Отже, буквально днями уряд узяв в банках 11 млрд гривень запозичень під божевільну ставку 20,4%. Тепер щодо курсу. Як раніше робили банки? Вони платили своїм агентам комісію, і ці люди (як правило, молодь) ходили і скуповували валюту в обмінниках, а потім приносили її до банків. Тепер що виходить? На ринку гривні нуль, немає її. Якщо гривні мало, а долар і євро залишилися, що буде?

Зрозуміло, що: курс гривні буде зростати. 

Точно, гривня зростатиме, а долар, навпаки, падатиме. Що далі? Перед новорічними святами всі витягнуть зі своїх загашників $100, щоб купити ялинку і під ялинку. В результаті долара на ринку буде більше, оскільки уряд скуповував гривню для виплати зарплат, пенсій тощо до кінця року. Утім після Нового року буде відкат назад. Причому відкат сильний. Тобто, навпаки, долар зростатиме. 

Починаючи із січня уряд мусить віддати МВФ купу грошей. Зараз нам розповідають, що у валютному резерві України Нацбанк тримає близько $20 млрд. У січні стане мінус три. Цілком очевидно, як за такої ситуації поводитиме себе курс. Тому якщо ви отримуєте в гривнях, як говорили в Радянському Союзі, тринадцяту зарплату, не роздумуйте – купуйте долари, а ще краще – євро. Тобто якщо у вас є маленькі заощадження, у вас є кілька варіантів. Перший – покласти гроші під подушку. Другий – зробити вклад у банк. Є і третій варіант – купити іноземну валюту. Цей варіант у нас використовується найчастіше, оскільки люди більше вірять не в гривню (і, на жаль, мають для цього підстави), а в іноземну валюту. Тож якщо ви хочете кудись вкласти гроші – вкладайте в євро або долари. Тільки робіть це зараз – до Нового року.

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA

Читайте також: Економіка-2019: на пік чи в піке? Думка експерта