Екс-заступник глави СБУ розповів, чому Шокін повинен ходити на допити по низці кримінальних справ

Колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак пов’язав слова екс-очільника ГПУ Віктора Шокіна в інтерв‘ю виданню «Страна» зі спробою підіграти чинному президенту США Дональду Трампу у його політичній боротьбі з ймовірним кандидатом в президенти від Демократичної партії США Джо Байденом, повідомляє сайт «Резонанс».

«Минулого тижня із суспільно-політичного небуття несподівано «виринув» один з чільних представників порошенківської команди – колишній генпрокурор Шокін. І не просто «виринув» – його розлоге інтерв’ю (з якого перед читачем постає мужній борець із корупцією, правдолюб і великий розслідувач) почали активно розкручувати у ЗМІ… Вважаю, що Шокіна потрібно допитувати не лише по тому, що він наразі наговорив, але й по багатьом іншим фактам, які він воліє не згадувати у своєму інтерв’ю. З того, що лежить на поверхні, – це справа «про замах на життя генпрокурора Шокіна», - заявив Віктор Трепак.

Він нагадав, що цій справі вже майже чотири роки, але жодних результатів розслідування не дало. «Чільні представники ГПУ в один голос заявили, що постріли по кабінету генпрокурора Шокіна здійснив снайпер, який використовував тепловізор і «його метою було вбивство генпрокурора». Тоді вони безапеляційно заявили, що «замах на генпрокурора – це реакція на дії ГПУ у боротьбі з корупцією». Тільки наявність броньованого щита, повідомляли очільники ГПУ, дала можливість уникнути смертельних наслідків. Було відкрито кримінальне провадження за ст. 112 КК (посягання на життя державного діяча) і правоохоронні органи активно взялися за розкриття цього резонансного злочину. Натомість суспільству до сьогодні не повідомили, хто так «цинічно і сплановано» посягнув на життя українського Катані – справа якось потихеньку затихла і про неї забули. А дарма! Бо справа неординарна і надзвичайно цікава з точки зору як «об’єкту посягання», так і «механізму посягання». Особисто я з самого початку радив оперативникам і слідчим серйозно зосередитись на версії інсценування замаху – з огляду на низку обставин саме ця версія видавалась і видається вельми перспективною», - сказав Трепак, нагадавши, що у березні минуло року генпрокурор Луценко констатував, що справа про замах на Шокіна «не має юридичних перспектив», прозоро натякнувши на те, що ця справа взагалі не належить до категорії «реальних».

«До речі, сам потерпілий тоді чомусь ніяк не зреагував на слова свого наступника про безперспективність розслідування «замаху» на нього. Чи не тому, що добре знає, що то був за «замах»?... На моє глибоке переконання (і я про це вже неодноразово публічно говорив), справа про замах на Шокіна є суперперспективною, якщо її розслідування розвернути на 180 градусів. Тоді розслідування покаже, хто і для чого спланував цей «замах», хто ним керував і хто його безпосередньо реалізував, як організовувалось первинне його «розкриття» і як здійснювалося піар-супроводження цього процесу на первинному етапі, коли генпрокурорам був Шокін. За такого спрямування розслідування цієї справи показання потерпілого були б надзвичайно цінними. Тому, як на мене, новий ретельний допит Шокіна у цій справі є конче необхідним – бажано із застосуванням поліграфа», - зазначив екс-заступник голови СБУ.

На його думку, справжнє розслідування цієї справи може «засвітити» не лише цікаві відомі персоналії, які причетні до вказаного дійства, але й «наочно показати механізми здійснення політичної влади, головну спрямованість діяльності правоохоронних органів та спецслужб, їх прислужницьку роль і рівень морального падіння верхівки влади при президентові Порошенку».

«Та й самого Порошенка варто допитати, адже за усталеною практикою він мав бути у курсі «розкручування» цієї справи. Не виключено, що у разі реального розслідування цієї справи виникне необхідність перекваліфікації скоєного – з посягання на життя державного діяча (ст. 112 КК) на завідомо неправдиве повідомлення про злочин, поєднане з штучним створенням доказів обвинувачення (ст. 383 КК) чи інший подібний злочин», - сказав Віктор Трепак.

Також він згадав і про іншу справу, в якій фігурує Шокін – про пістолет, який у липні 2015 року виявили у приймальні громадян ГПУ. «Цей факт відразу почали нав’язливо подавати у контексті загрози життю генпрокурора Шокіна. Коли Шокіна запитали, чому знайдений у приймальні громадян пістолет він пов’язує із загрозою саме його життю, а не життю когось інших працівників ГПУ, то він сказав, що про це йому повідомили співробітники СБУ. Але у своєму офіційному поясненні він чомусь відмовився називати прізвища цих співробітників. Погодьтесь, що якось дивно і нелогічно повів себе тоді генпрокурор. Тому й за цим епізодом Шокіна доцільно предметно допитати», - вважає колишній працівник Служби безпеки.

Окремо Віктор Трепак звернув увагу на слова екс-генпрокурора Шокіна про нібито стовідсоткову фальсифікацію «справи про діамантових прокурорів», згадавши у негативному контексті тодішніх заступників генпрокурора Давіда Сакварелідзе, Віталія Каська та самого Трепака. «Я хотів би нагадати «мужньому борцю з корупцією», як він (будучи генпрокурором) у кабінеті голови СБУ та у присутності чільних представників команди президента Порошенка просив мене змінити показання у цій справі. Але навіщо змінювати показання, якщо справа, як він стверджує, сфальсифікована «на 100%» – якось не логічно «фальсифікувати сфальсифіковане»? З цього приводу я готовий до перехресного допиту з Шокіним», - заявив Трепак.

На його думку, у нинішній активізації Шокіна чітко простежується політичний підтекст. «Не можна виключати, що колишній генпрокурор входить чи його «вводять» у масштабну геополітичну гру», - говорить він.

За словами Віктора Трепака, політичні оглядачі багато говорять про те, що у майбутній президентській гонці в США важливим фактором буде Україна, а саме певні обставини, що пов’язують нашу країну з Байденом як одним з можливих головних претендентів на президентський пост. «Однією з таких обставин може бути роль Байдена у звільненні Шокіна з посади генпрокурора, на чому останній будує свій судовий позов і про що багато говорить в останньому інтерв’ю. І хоча Шокін наразі показово відмежовується від свого патрона Порошенка, за сценою у цій грі може стояти саме Петро Олексійович. Виходячи з витонченої хитрості Порошенка, не можна виключати того, що він спробує підіграти Трампу, «насоливши» колись «своєму» Байдену. А «насолити» є чим, зокрема, за версією Шокіна, фактом втручання Байдена у внутрішні справи України шляхом домагання звільнення Шокіна з посади генпрокурора. Як на мене, публічна активізація Шокіна через відповідні інформаційні ресурси чітко «лягає» у канву такої гри. Тим більше, що, як писали вітчизняні ЗМІ, у Шокіна в США є свій великий приватний інтерес. Отже, у цьому випадку інтереси Порошенка і Шокіна як давніх, вірних і перевірених партнерів можуть знову збігтися», - вважає Трепак.

«Якщо взяти позов та інтерв’ю Шокіна і «розкласти» їх з точки зору Кримінального кодексу, то можна вийти на надзвичайно цікавий кримінальний процес – з яскраво вираженими політичним і міжнародним аспектами… у своєму позові до ВАСУ Шокін вказує на незаконність свого звільнення з посади генпрокурора, стверджуючи, що подав заяву про звільнення за власним бажанням не з власної волі, а під «тривалим потужним психологічним тиском». З шокінського позову випливає, що цей тиск на нього чинив президент Порошенко, на якого, у свою чергу, тиснули США в особі віце-президента Байдена. По суті, Байден вимагав від Порошенка звільнення Шокіна в обмін на виділення Україні кредиту 2 млрд доларів США. Відтак, як зазначає Шокін у позові, «такі дії віце-президента США Дж.Байдена є неправомірними та порушують принцип невтручання у внутрішні справи держави як одного з основних принципів сучасного міжнародного права». Але тут Шокін виявляє чергову непослідовність – бо якщо він вважає неправомірними дії Байдена, то такими ж (якщо не більшою мірою) є й дії його давнього соратника – президента Порошенка. Після констатації таких фактів Шокін, як законослухняний громадянин, мав би подати заяву про вчинення щонайменше Порошенком (саме ж він безпосередньо тиснув на Шокіна?) відповідних злочинів, а саме втручання у діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343 КК) та погрозу працівнику правоохоронного органу (ст. 345 КК). Якщо з якихось причин Шокін цього не зробив, то це зараз мають зробити відповідні правоохоронні органи, адже за КПК опублікована у ЗМІ інформація про вчинення злочину є самостійною підставою для початку кримінального провадження. А самого Шокіна мали б допитати (і не раз!) у цьому провадженні, адже, як це випливає з його слів, він у ньому є не лише потерпілим, але й основним свідком. Якщо він підтвердить написане ним у позові і сказане в інтерв’ю, то його патрону Порошенку реально «світитиме» стаття КК. То ж треба побажати Шокіну успіху на цьому шляху», - зазначив він.

Водночас на думку Трепака, шансів повернутися на посаду генпрокурора у Шокіна фактично немає. «А ось походити до ГПУ та інших правоохоронних органів на допити – то перспектива доволі чітка і реальна. Там йому буде про що сказати – під протокол і з попередженням про кримінальну відповідальність. Головне, щоб за нової влади правоохоронні органи зреалізували підстави для постановки йому чітких і правильних питань», - зазначає колишній перший заступник голови СБУ.

Нагадаємо, раніше екс-заступник генерального прокурора Микола Голомша висловив сумнів в правдивості слів Віктора Шокіна щодо тиску з боку колишнього віце-президента США Джо Байдена на нього, а також звинуватив екс-генпрокурора у політиканстві.