Два світи: з чим і як Київ та Москва підійшли до 9 травня

За дві хвилі обстрілу України в ніч проти 9 травня російські окупанти здійснили пуски 25 крилатих ракет «Калібр» та Х-101/Х-555. 23 із них знищено протиповітряною обороною повітряних сил ЗСУ, - повідомив головком Валерій Залужний. Таким чином, безпосередньо перед парадом на Червоній площі Путін намагався «привітати» Україну з Днем перемоги. Втім, такій поведінці Кремля дивуватися не варто, оскільки за рік із зайвою повномасштабною війною він і його незмінний господар уже не раз і навіть не сто демонстрували свою повну неадекватність у найрізноманітніших її проявах.

Ще напередодні 9 Травня, як і перед іншими святковими та пам'ятними датами з початку повномасштабної війни, з'являється багато прогнозів щодо ескалації саме цього дня. Нещодавно героєм численних мемів у соцмережах стала заступник міністра оборони Ганна Маляр, яка дала прогноз, говорячи про загострення в стилі «може так, а може ні». З одного боку, хейт, який щедрими порціями полетів на її адресу цілком виправданий, тому що першим особам Міноборони країни, яка зараз воює, перш ніж робити такі «прогнози», краще зовсім промовчати. Тим більше, що пані Маляр не відповідала на запитання журналістів, а з власної ініціативи написала прогнозну посаду у соцмережах. Тобто за язик ніхто нікого не тягнув. З іншого ж боку, вірусною стала фраза про те, що загострення може бути, а може не бути, тоді як ключовий меседж заступниці Резнікова залишилося в тіні суспільної уваги. А він сформульований так: «100% сказати неможливо – ймовірність ескалації існує завжди, незалежно від дати, доки в країні триває війна проти російських окупантів. Те, що росіяни люблять дати та історичні паралелі – так. Але вже було чимало історичних та святкових дат, яких вони «не загострилися». А у воєнний час українці щохвилини мають бути готові до підступності ворога та оборони».

Читайте також: Зеленський заявив, що настав час для позитивного рішення про членство України в ЄС

Нагадаємо, минулого року, хоча путінська «спецоперація» була вже в самому розпалі, 9 травня не було ні масованих обстрілів, ні якихось знакових подій на кшталт терактів чи диверсій, хоча обидві сторони не виключали цього. До речі, про сторони, точніше їх підходи до символічної дати. Сьогодні до Києва до Володимира Зеленського приїхала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

«Добре знову опинитися у Києві. Де цінності, які ми цінуємо, захищаються щодня. Тож це таке підходяще місце для святкування дня Європи. Я вітаю рішення президента Зеленського зробити 9 травня Днем Європи і тут, в Україні», - написала вона у Twitter, принагідно опублікувавши фото залізничного вокзалу.

Володимир Зеленський справді напередодні заявив про перенесення Дня перемоги на 8 травня. Саме цей день буде святковим та вихідним, тоді як 9 травня стане Днем Європи. Зазначимо, що якраз дев'ятого травня у далекому 1950 році прозвучала декларація міністра закордонних справ Франції Робера Шумана, яка, як вважається, дала концептуальний початок створенню Європейського Союзу. Однак де-юре всі ці календарні зміни відбудуться лише з наступного року, оскільки для зміни державних свят потрібно змінювати законодавство, що зробити було навіть у турборежимі малореалістично, та й що гріха таїти – надто зухвало-кон'юнктурно. Але законопроект президент у Раду вже подав і розглянути його обіцяють у прискореному порядку.

«До кінця травня, я сподіваюся, парламент за основу і в цілому прийме без особливих обговорень та поправок цю ініціативу глави держави», - наголосив перший віце-спікер Олександр Корнієнко. Згідно з текстом документа, також будуть внесені зміни і до статті Трудового кодексу про святкові та неробочі дні.

Західні країни, як відомо, святкують перемогу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні 8 травня: беззастережна капітуляція Німеччини набула чинності о 23.01 8 травня 1945 року, коли в Москві формально було вже 9 травня. За словами Володимира Зеленського, «старе зло» повернулося цього разу в особі сучасної Росії, яка має ту саму мету, що й нацисти – поневолення та знищення. Але це їм не вдасться. Ми повертаємо нашій державі чесну історію без ідеологічних впливів. Саме 8 травня більшість народів світу згадують про велич перемоги над фашистами. А 9 травня ми відзначатимемо нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм», - наголосив нинішній господар Банкової.

Звертає на себе увагу той факт, що чи не вперше у публічному спічі чинного гаранта української Конституції у євроконтексті була пафосна риторика про європейську інтеграцію. І це не випадково, а, швидше, закономірно, оскільки нудотно-солодкий популізм по даному кейсу, після того, як офіційний Київ минулого року набув офіційного статусу кандидата в члени ЄС втратив будь-який сенс, а геополітичний вибір між Заходом і Сходом, який стояв перед нами багато років, Україна та українці зробили остаточно. До речі, сьогодні з Європою ідентифікує себе більше половини наших із вами співвітчизників, а за вступ до ЄС виступають близько 90% мешканців країни. І в цьому сенсі приїзд 9 травня до Києва Урсули фон дер Ляйєн є символічним з урахуванням того, що Європа не лише деклараційними словами, а й практичними справами у вигляді фінансово-військової підтримки допомагає нам привести до тями неадекватного північного сусіда, який параноїдально мріє про реінкарнацію совка».

До речі, сьогодні можна сказати, що рішення про перенесення святкування знакових травневих дат є перезрілим, оскільки багато років дедалі виразніше виявлялися просто разючі відмінності того, як це свято відзначали в нашій країні та РФ. Українці, для яких 9 травня було днем скорботи за величезними жертвами війни, говорили «Ніколи знову», тоді як у Росії головним слоганом було: «Можемо повторити». І вони, як бачимо, справді повторили, однак отримали таке клацання по лобі, що «вигрібатимуть» усі ці путінські рішення ще не одне десятиліття. І в цьому контексті доцільно навести тематичні соціологічні дані. Як свідчать результати нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), зараз 9 травня вважають важливим або улюбленим святом лише 13% українців. За останні два роки кількість його прихильників впала вдвічі, а за останнє десятиліття – більш як у чотири рази. У 2010 році одним з найважливіших свят цей день вважали 58% наших співгромадян і за популярністю День перемоги поступався лише Новому році, Різдву та Великодню. До 2021-го, за даними соціологів, уже лише 30% вважали 9 травня найважливішим святом. "Очевидно, це пов'язано з війною, з тим, що День перемоги дуже активно святкується в Росії як мілітаристське агресивне свято", - зазначається у релізі КМІСу.

Сьогодні путінська Росія цинічно використовує 9 травня з пропагандистською метою для того, щоб під гаслами Другої світової виправдовувати свої нинішні злочини в нашій країні, - переконана відомий історик, співробітниця Українського інституту національної пам'яті Вікторія Яременко. В ефірі телемарафону вона також недавно звернула увагу і на інші «переможні» та спекулятивні реляції Кремля: «Путін не раз заявляв, що, мовляв, 70% втрат Радянського Союзу під час Другої світової припадає саме на Росію і росіяни начебто перемогли і без українців. Але це не так. Протягом 1941-45 років у лавах Червоної армії воювало близько 7 млн. українців. Йдеться саме про вихідців з України, і вони були другими після росіян. Близько 2,5 мільйонів українців було нагороджено радянськими орденами та медалями, понад дві тисячі українців було удостоєно звання Героя СРСР. Наприклад, льотчик Іван Кожедуб був тричі Героєм Радянського Союзу, а 32 українці стали двічі Героями. Понад 300 українців були серед генералів Червоної армії та адміралів ВМФ СРСР».

«Повертаючись до ціни перемоги, пригадаємо, що фронт кілька разів пройшов територією України. Було знищено не лише інфраструктуру, а й повністю населені пункти - і під час бойових дій, і каральними акціями нацистів. Україна заплатила понад п'ять мільйонів цивільних життів, із них близько 1,5 мільйона євреїв, які загинули під час Голокосту. Слід також пам'ятати, що на роботи до Німеччини було вивезено близько 2,4 млн. українців. Тобто наша ціна не просто висока – надзвичайно висока», - підсумувала Вікторія Яременко.

Тим часом на путінський парадний «килим» у вівторок, 9 травня, прибула ціла делегація з лідерів країн ОДКБ (Казахстан, Білорусь, Киргизія, Вірменія), а також глави Узбекистану та Туркменії. Зазначимо, що торік жоден іноземний лідер не відвідав святкування Дня перемоги у Москві, а Казахстан, Киргизстан та Узбекистан не проводили паради 2022-го, посилаючись на коронавірусні обмеження.

Дуже примітно, що оголошення про візит до Москви глав інших держав з'явилося досить раптово. Раніше ж у Кремлі заявляли, що іноземних лідерів на парад 9 травня не звали, і там буде лише президент Киргизстану, який уже прибув до РФ із візитом. Версію про те, чому у Путіна вирішили переграти ситуацію, озвучив політолог Володимир Фесенко: «Чому Кремлю терміново знадобилася міжнародна масовка? Кажуть, що Путін дуже боявся замаху під час параду і вважав, що у разі присутності навколо нього високих зарубіжних гостей ризики замаху чи диверсій проти нього будуть набагато меншими. До речі, цікаво: за скільки "продав" Путіну свій візит до Москви Лукашенко? Напередодні повідомлялося, що він нібито захворів. І тут раптом видужав. Яке диво!".

«На центрально-азіатських президентів тиснув Пекін, а на прем'єр-міністра Вірменії Пашиняна нібито впливав Тегеран. Про це повідомляють, як це не парадоксально, прокремлівські телеграми-канали. Дожили у Кремлі. Не можуть самі забезпечити присутність на своїх урочистостях навіть своїх союзників щодо ОДКБ та інших пострадянських структур. Доводиться «чолом бити» Пекіну та Тегерану. До речі, на лідерів центрально-азіатських країн чекають 16 травня в Пекіні. І цього саміту Росію не запрошують. Тобто в Центральній Азії з'явився новий патрон та опікун, а Кремлю самому вже доводиться звертатися за допомогою до Китаю», - підсумував експерт.

До речі, нічого нового й такого, що відповідало б дійсності у своєму «переможному» спічі, виступаючи перед стартом параду Путін не сказав. Він увімкнув заїжджену платівку про те, що «проти нашої батьківщини знову розв'язана справжня війна». Також обвинувачений у злочинах в Україні Міжнародному кримінальному суду бункерний мешканець дорікнув «західним глобалістським елітам» в «ідеології власної винятковості», порівнявши їх з нацистами. «Схоже, вони забули, хто розгромив це жахливе, тотальне зло, і сьогодні в окремих країнах Європи створюють культ нацистів та їхніх посібників. Вони готують новий похід на Росію, в якому Україна стала розмінною монетою», - підбив межу абсурдного по суті своєї спічу Путін, продовжуючи таким чином наполегливо тягнути Росію вгору сходами, що ведуть донизу.

Читайте також: Гучний вибух під час параду змусив помітно понервувати Путіна та його гостей (ВІДЕО)