Дуже приємно, цар: чому Путін передумав прощатися з президентством

У вівторок, 10 березня, нижня палата російського парламенту розглядала в другому читанні поправки до Конституції, запропоновані Володимиром Путіним. У числі ініціатив господаря Кремля: згадка Бога в Конституції, визначення шлюбу, як союзу між чоловіком і жінкою, державообразуючий статус російського народу, неприпустимість відчуження частини території РФ...

Порядок денний Держдуми був, скажімо так, не буденний, хоча б тому, що мова йшла про перекроювання Основного закону РФ, проте обговорення почалося сенсаційно - спочатку скандально відомий лідер ЛДПР Володимир Жириновський, а потім і депутат-«єдинорос» Олександр Карелін запропонували оголосити дострокові вибори, пояснивши це тим, що повноваження Держдуми змінюються в новому тексті Конституції. Але головний «сюрприз» став відомий дещо пізніше.

Колишня космонавтка, а нині депутат від «Єдиної Росії», 83-річна Валентина Терешкова внесла свою правку. «Пропоную або зняти обмеження президентських термінів, або записати в одну зі статей законопроекту положення про те, що після вступу в силу оновленої Конституції чинний президент, як і будь-який інший громадянин, має право обиратися на пост глави держави», - заявила вона.

Згідно з чинною російською Конституцією і проектом змін до неї, які подавав сам Володимир Путін, один і той же чоловік не може переобиратися президентом РФ необмежену кількість разів. Але поправкою Валентини Терешкової передбачено, що кількість президентських термінів значення мати не буде. Російські депутати відразу підтримали пропозицію Терешкової в першому читанні: за - 380 голосів, проти - 43, утримався - один. Проти висловилися лише комуністи, голоси яких зовсім ні на що не впливають.

Абсолютно «випадково» в Держдуму завітав і сам Путін. Виступаючи з парламентської трибуни, він заявив, що не підтримує того, щоб взагалі виключити з Конституції обмеження президентських термінів. Але визнав допустимим обнулення термінів для себе як чинного президента - «якщо це схвалить Конституційний суд». А ідею дострокових виборів Держдуми він не підтримав. Зрештою, цю поправку так і не розглядали...

Обнулення підтримали і в другому читанні: за проголосували 382 депутати, утрималися 44. Тих, хто раніше голосував проти, в повторному читанні вже не було.

Таким чином, ВВП отримав право обиратися ще на два терміни. Разом, якщо його оберуть, він зможе бути біля керма ще 16 років (4 роки до виборів в 2024 році і два терміни по 6 років). Тобто, правити Росією Путін може до 84 років...

На шляху до «вічного» правління Путіна залишилося всього два суто формальних бар'єра: схвалення на референдумі 22 квітня і зелене світло від Конституційного суду РФ свідчить про те, що поправки не суперечать духу і букві основного закону.

Незважаючи на те, що вся ця історія з конституційною правкою пані Терешкової підноситься росЗМІ як сенсація, про процес обнулення термінів Путіна в статусі глави держави в різних білякремлівських колах заговорили ще в січні. Публічно першим саме таку схему передачі влади від Путіна до Путіна озвучив 26 лютого тепер уже колишній помічник президента Росії Владислав Сурков в своєму першому інтерв'ю після відставки з Кремля.

І ось вчора, виступаючи з трибуни Держдуми, Путін фактично підтвердив, що головний сенс конституційних поправок, ініційованих ним в посланні Федеральним зборам 15 січня, саме в цьому. Чи скористається при цьому Путін такою можливістю і піде на вибори в 2024 році, він прямо поки не сказав. Буквально за чотири дні до «несподіваного» виступу в Держдумі 10 березня, зустрічаючись з жителями Іваново, він, навпаки, запевняв їх, що «не піде ні на які схеми, щоб продовжити свій термін перебування при владі». Послідовність, як бачимо, на лице...

Утім, не можна стверджувати зі стовідсотковою ймовірністю, що Путін дійсно прийняв остаточне рішення «вічно» правити РФ. У російських кулуарах досить поширеною є версія, що вікно можливостей, яке з'являється тепер у ВВП, потрібно йому, скоріше, для того, щоб протягом решти президентського терміну, а саме, до 2024 року, він міг працювати не в статусі «англійської королеви», навколо якої всі тільки і обговорюють, як і кому він буде передавати владу.

Цілком логічно, що вся увага експертів і журналістів зараз сконцентрована на конституційній правці про обнулення президентських термінів Путіна. Разом з тим, поряд з пропозицією Терешкової, в основний закон РФ було внесено ще низку змін, які свідчать про бажання багаторічного хазяїна Кремля максимально «зацементувати» створену ним владну вертикаль.

По-перше, після внесення змін до російської Конституції і схвалення правок КС, міжнародне законодавство і договору, а також вирішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії тільки якщо вони не суперечать Конституції РФ і не обмежують права і свободи росіян. Тобто, фактично мова йде про те, що рішення будь-яких міжнародних інстанцій, наприклад, Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) можуть отримати статус «антизаконних» і, отже - неприпустимих до практичної реалізації на території РФ.

По-друге, президент де-юре стане главою виконавчої влади Росії і зможе за бажанням сам призначати прем'єра без згоди законодавчого органу і звільняти його без розпуску уряду. Також він сам призначатиме силових міністрів і визначати, які федеральні органи влади підпорядковуються безпосередньо йому, а які - голові уряду. Зрозуміло, що і до цього Путін кермував всією владною махиною, але, мабуть, для більшої впевненості, він вирішив закріпити за собою ці повноваження на найвищому - конституційному рівні.

По-третє, після вступу конституційних поправок в силу, виросте (хоча, куди вже далі) вплив Путіна на судову владу: президент зможе в одноосібному порядку ініціювати відсторонення суддів Верховного і Конституційного суду, а також призначати регіональних прокурорів, не радячись з місцевою владою.

По-четверте, Путін отримає більше влади і на ниві законодавства, оскільки відчутно збільшується квота президента у верхній палаті парламенту (Раді Федерації) з 17 до 30 осіб.

Ну, і «вишенька» на торті - в російській Конституції зафіксується абсолютна недоторканність колишнього президента...

І не суть важливо, що механізм, запропонований Терешковою і підтриманий Держдумою, напряму суперечить тлумаченню тій же частині 3 статті 81 Конституції, яку КС Росії давав в 1998-му, розглядаючи питання про те, чи має Борис Єльцин право балотуватися в президенти втретє в 2000 році. Тоді в Кремлі пропонували не враховувати момент обрання Єльцина на цей пост в 1991 році - до прийняття Конституції 1993 року (нові вибори тоді не призначалися). Незважаючи на те, що питання про третій термін ставилося в зв'язку з прийняттям іншого основного закону і заміни назви країни (РРФСР на РФ), КС тоді підтримав обратившуюся до нього із запитом Держдуми (вона виступала проти продовження повноважень Єльцина) і однозначно висловився проти обнулення першого президентського терміну.

«Виборці, голосуючи в 1996 році за кандидатуру діючого президента РФ, виходили з того, що обирають його на другий термін повноважень», - вказав КС.

У 1998 році під час розгляду питання про продовження терміну Єльцину брали участь шість з діючих зараз 15 суддів КС, включаючи його нинішнього голови Валерій Зорькін. Цікаво, які тепер аргументи про те, що чорне раптом стало білим, вони будуть приводити, так, і чи будуть в принципі «обтяжувати» себе якимись поясненнями зміни позиції?

Георгій Сатаров - один з авторів чинної Конституції Росії вчорашні навколоконституційні перипетії в Держдумі називає весняним, веселим, олійних шоу з цікавими наслідками. «Путін отримав безстрокові можливості перебування на своєму посту стільки, скільки йому вистачить сил, бажання, ну і можливостей суспільства чинити опір цьому неподобству, природно. Мені особисто шкода конституційних суддів, яким доведеться підтвердити конституційність цієї поправки про фактично безстрокове правління Путіна», - зазначив Сатаров в ефірі одного з російських телеканалів.

Знаючи і розуміючи особливості архітектури російської влади, провідні світові ЗМІ говорять про «вічне» Путіна президента як про доконаний факт, хоча, як ми зазначали вище, своє слово ще має сказати тамтешня Феміда і пересічні росіяни в ході всенародного референдуму.

Журнал «Forbes», підкресливши, що пропозиція «довічного правління Путіна» пройде всі стадії і стане повноцінним законом, резюмує: «У минулому році у Сі Цзіньпіна був момент «Сі назавжди», а у Володимира Путіна цей момент настав 10 березня».

Британська газета «The Gurdian» пише, що Путін, підтримавши конституційні зміни, хоче залишитися при владі в Росії до 2024 року, не будучи при цьому «кульгавою качкою», а ось Bloomberg констатує, що мета нинішнього господаря Кремля полягає в тому, щоб залишатися біля владного керма до 2036 року.

Агентство «Reuters», підкресливши, що Путін не розповідає докладно про свої плани після закінчення нинішнього президентського терміну, цитує самого ВВП, який недавно заявив, що йому не подобається радянський феномен довічних лідерів, які вмирають на службі.

Спланованим ходом розвитку подій називає американська «New York Times» ідею про обнулення президентських термінів Путіна.

«Путін сам приїхав до парламенту і сказав, що, на його думку, він повинен мати право знову балотуватися в ім'я стабільності Росії, навіть якщо майбутні президенти повинні як і раніше обмежуватися лише двома термінами», - підсумовує видання.

Незабаром після затвердження Держдумою конституційних поправок низка російських опозиційних організацій подала в мерію Москви повідомлення про проведення мітингу проти обнулення президентських термінів Володимира Путіна. Ініціаторами виступили представники «Відкритої Росії», «Партії змін» і прихильників Єгора Жукова (студент, засуджений умовно за критику діючої влади РФ в персональному відеоблозі, - Ред.). Заявлена чисельність учасників протестної акції 50 тисяч осіб. «Організатори вважають неприпустимим переписування Конституції Росії в інтересах правлячої верхівки і закликають приєднатися до мітингу всі політичні сили і всіх людей, які хочуть для себе і Росії свободи, розвитку та процвітання. Мова фактично йде про узурпацію влади Володимиром Путіним. У країни, де влада не змінюється більше 20 років, немає майбутнього», - заявив прес-секретар «Відкритої Росії» Костянтин Фомін.

Антипутінські вуличні захід повинні були пройти 21 і 22 березня. Чому, повинні були? Тому що якраз після того, як опозиціонери звернулися із заявкою про проведення акції, московська мерія оприлюднила указ столичного градоначальника Сергія Собяніна про заборону будь-якого роду вуличних заходів за участю понад 5 тисяч осіб до 10 квітня включно. Формальна причина - коронавірус, яким в майже 150 мільйонної Росії, за офіційними даними, хворіє 23 людини, які перебувають в суворій ізоляції.

Тим часом, пересічні росіяни, очевидно, усвідомлюючи незворотність законодавчого затвердження в Конституції положення про «вічне» правління Путіна, іронізують в соцмережах: «Приїжджає якось Путін в Думу, а Путін йому каже: «Чи не хочеш ти, Путін, залишитися Путіним ще на багато термінів? А Путін йому відповідає: «Спасибі, Путін, я втомився бути Путіним, але раз ти, Путін, так сильно просиш мене, Путіна, залишитися, то я Путін, звичайно залишуся Путіним».

Це було б смішно, якби не було так сумно. Зрозуміло, що з рішенням Путіна після закінчення нинішнього терміну в 2024 році балотуватися знову, тануть будь-які надії про повернення Донбасу без реалізації «драконівських» мінських угод і винесенні на двосторонню українсько-російську порядку денного механізму «step by step» по поверненню окупованого Криму. Більш того, варто очікувати продовження гібридної агресії щодо України з боку Кремля. В якому явно хочуть скористатися ослабленням владної вертикалі в Києві.

Утім, з іншого боку, в умовах нинішнього глобалізованого і супер-динамічного світу, немає абсолютно ніяких гарантій, що створювана десятиліттями «залізобетонна» владна конструкція Путіна в будь-який момент не перетвориться в замок з піску...

Наталія Ромашова