Для українців введуть штрафи за порушення мовного закону

Ухвалення мовного закону в 2019 році «фактично було частиною агітації Петра Порошенка в рамках концепції «Армія-Мова-Віра» на президентських виборах, однак було б коректно, якби закон розглянув Конституційний суд, визначивши, чи відповідають його норми Конституції. Відповідні ефірні тези для депутатів «Слуги народу» підготували аналітичний та інформаційний відділи фракції, пише видання «Бабель», в розпорядженні якого опинився даний документ.

Автори документа відзначають, що мовний закон в 2019 році прописувався «спеціально так, що Порошенко і його тодішні соратники могли ще довго використовувати його в своїй агітації».

У партії радять підкреслювати, що для «слуг» немає сумніву в тому, що державною мовою в Україні має бути виключно українською мовою, але потрібно встановити межі державного регулювання.

Зокрема, депутатам нагадали, що з 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в сфері послуг буде українська мова, а за порушення норм мовного закону почнуть штрафувати - від 5 100 до 6 800 гривень. Тільки на прохання клієнта його можна обслуговувати на інших мовах.

«Слугам» також радять, як відповідати на запитання, чи підтримують вони ідею скасування штрафів: говорити про це зараз - рано, а визначатися краще після рішення комітету.

У той же час в партії вважають, що після набрання чинності цими нормами може початися сумнівне використання закону в нечесній боротьбі проти конкурентів.

«Українська мова потребує не так штрафів, як підтримки в створенні якісного культурного і медійного продукту українською мовою. Після зміни влади в 2019 році ми робимо дуже багато в цьому напрямку. Це і спеціальні кроки для підтримки креативних індустрій, зменшення ПДВ для сфери культури, розвиток інституту культурних грантів, збільшення бюджетних витрат на сферу культури. Нам не цікаво займатися просто агітацією, як нашим опонентам, ми робимо реальні кроки для підтримки сфери культури», - порадили говорити депутатам.

У зв'язку з цим аналітики «Слуги народу» запропонували звертатися до Конституційного суду, щоб він вирішив, чи порушують норми мовного закону Конституції і права українців.

«Це ще одна ілюстрація того, чому потрібно реформувати діяльність Конституційного суду. В Конституційному суді вже є подання від депутатів з цього мовного закону. Якщо судді уникають своєї відповідальності і просто не беруться за такі теми, в яких не бачать для себе чіткої вигоди, то це не можна назвати нормальною і ефективною роботою органу конституційної юрисдикції», - додали автори документа.

Окремо в тезах наголошується, що 21 грудня 28 депутатів від «Слуги народу» на чолі з Максимом Бужанським зареєстрували законопроект, який має скасувати штрафи за мову, але його ще не розглядали комітети. У зв'язку з цим депутатам радять уникати коментарів про нього і про те, чи готова фракція його підтримувати.

Передісторія

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про державну мову, який гарантує використання української мови в державному управлінні, сфері послуг, освіті та ЗМІ.

6 грудня 2019 року Венеціанська комісія закликала Україну прийняти закон про нацменшини і переглянути закон про мову .

У березні 2020 року на розгляд комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики винесли мовний законопроект Максима Бужанського, який, незважаючи на рекомендацію профільного комітету відхилити його, внесли до порядку денного на 17 липня.

Законопроект розкритикувала група народних депутатів з «Слуги народу». Вони заявили, що не підтримують і не будуть голосувати за проект колеги. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав нардепів зняти з розгляду мовний законопроект Бужанського.

Вранці 17 липня під Верховною Радою сталися сутички між протестувальниками та поліцією, активісти хотіли зробити протестну інсталяцію «Ватра», але правоохоронці блокували машину з інвентарем.

Згодом в парламенті повідомили, що не розглядатимуть на четвертій сесії Верховної Ради цей законопроект, тому що він втратив актуальність.

Фото: TheБабель