Десять країн ЄС поскаржилися на обмеження прав людини через пандемію

Десять з 47 країн - членів Ради Європи повідомили генерального секретаря організації про відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації у зв'язку з коронавірусною інфекцією. Про це йдеться в огляді "Обмеження прав громадян в країнах Ради Європи на тлі пандемії вірусу Covid-19", підготовленому Комітетом проти катувань, пишуть Ведомости. 

Про обмеження прав людини повідомили Албанія, Вірменія, Естонія, Грузія, Латвія, Північна Македонія, Молдова, Румунія, Сан-Марино і Сербія. Наприклад, Вірменія оголосила НП, при якому можуть обмежуватися права на особисту свободу, свободу пересування і право власності. А Естонія ввела до 1 травня режим НС, попередивши про можливе відступи від дотримання прав на свободу та особисту недоторканність, на справедливий суд, повагу до приватного і сімейного життя, свободу зібрань та об'єднань, освіту, захист власності і свободу пересування. 

Росії в цьому списку немає, хоча деякі права на її території вже обмежені. Так, майже у всіх регіонах введений режим підвищеної готовності, який може обмежувати права на свободу і особисту недоторканність, на справедливий суд, повагу до приватного і сімейного життя, свободу слова, зібрань і свободу пересування, право на освіту. 

Зараз ці обмеження не підпадають під дію ст. 15 Конвенції, оскільки влада не зробила офіційної заяви з цього приводу. Але оскільки сама Конвенція допускає обмеження більшості закріплених в ній прав, в тому числі в інтересах національної безпеки та громадського порядку і з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань, то ситуація світової пандемії може задовольняти цим умовам. 

Коли в ЄСПЛ заходить мова про такі відступи відповідно до ст. 15 Конвенції, суд надає національній владі широку свободу дій для запобігання надзвичайній ситуації. Але саме ЄСПЛ буде оцінювати, чи були ці заходи строго обов'язковими. Коли такі заходи зазіхають на основоположні права на кшталт права на свободу і особисту недоторканність, суд повинен переконатися, що це було повністю виправдано обставинами надзвичайної ситуації і були забезпечені відповідними гарантіями проти зловживань. При цьому ЄСПЛ оцінює, чи були введені заходи використані для тієї законної мети, заради якої замислювалися. 

У зв'язку з цим правозахисники задаються питанням, чи може неофіційна кризова ситуація бути прирівняна до надзвичайної ситуації у виправдання введених обмежень. Відхилення від зобов'язань по ст. 15 не залежить від встановлення офіційного статусу НП або будь-якого аналогічного режиму на національному рівні, але для закріплення правомірності такого відступу держава зобов'язана проінформувати Раду Європи, навіть якщо всередині країни не встановлено офіційного режиму НС. 

Європейська конвенція не передбачає обмежень на зобов'язання забезпечувати право на життя, заборону катувань і рабства, засудження за діяння, що в момент вчинення не визнавалось кримінальним злочином, повторне засудження або покарання в кримінальному порядку. Здійснення інших прав може бути обмежене в різній формі, в тому числі в зв'язку з надзвичайними обставинами, але лише при наявності війни або надзвичайних обставин, що загрожують життю нації. 

Оцінка загроз визначається Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) виходячи з конкретних обставин тих чи інших справ. При цьому відступу від зобов'язань повинні мати чітку основу у внутрішньому праві для захисту від свавілля і необхідні для боротьби з конкретною кризовою ситуацією. 

Якщо країна не повідомляє Раду Європи про відступ від дотримання прав, але вводить обмежувальні режими, то згодом влада такої країни не зможе обґрунтувати порушення прав відсиланням на відповідну процедуру. У разі надходження скарг на обмеження, що вводяться, Європейський суд розглядатиме кожен випадок окремо і вивчатиме виправданість введення заходів.

Читайте також: У РФ у Владикавказі спалахнули масові протести проти карантину (ВІДЕО)

Фото: NEWSru.com