ПолітикаМіжнародні відносини

Демонстративна наполегливість: навіщо Німеччина схиляє Зеленського до «формули Штайнмайера»

14:07 26 лип 2021.  7863Читайте на: УКРРУС

Небувалу активність в українському напрямку розгорнула одна з країн-учасниць «Нормандського формату» - Німеччина. У Берліні рішуче вимагають від Києва імплементації на законодавчому рівні так званої формули Штайнмайера, яка тривалий час не фігурувала в переговорній порядку врегулювання ситуації на Донбасі. Чим обумовлена показова наполегливість ФРН і до чого вона може призвести, розбиралася Lenta.UA.

«Україна повинна перенести в українське законодавство «формулу Штайнмайера», - заявили днями в Міністерстві закордонних справ Німеччини. Даний меседж в купе з новинами про запуск газопроводу «Північний потік-2» загострив обстановку всередині українського суспільства, де знову активізувалися розмови про «зраду».

Розробив «формулу», нагадаємо, ще в 2016-му колишній глава МЗС Німеччини, а нині - президент країни, 65-річний Франк-Вальтер Штайнмаєр. Вона передбачає, що Україна повинна надати «Л-ДНР» особливий статус в перший же день виборів, які там мають відбутися відповідно до «Мінськом-2». Причому статися це повинно ще до передачі офіційному Києву контролю над кордоном з боку бойовиків - а фактично російських окупантів.

Україна в особі тепер вже екс-глави делегації в ТКГ Кучми погодилася на цю схему ще восени 2019 року, а потім її підтвердив сам Зеленський за підсумками саміту з Меркель, Макрона і Путіним в Парижі.

Згідно з «формулою Штайнмайера», закон про особливий статус ОРДЛО повинен стати постійним, якщо ОБСЄ визнає вибори відповідними всім нормам, стандартам і законам.

Як відомо, щорічно Верховна Рада продовжує дію закону про особливий статус ОРДЛО («Про особливий порядок самоврядування в окремих районах»). Єдине, що блокує повноправний і безповоротний запуск цієї формули в життя - наявність підконтрольних Росії угруповань і техніки на окупованій території. До того ж, в даній конфігурації відсутній безпосередньо механізм передачі неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону під контроль Києва.

Фактично закон про особливий статус містить всі домовленості, закріплені в Мінську: мовні гарантії, амністію, народну міліцію і так далі. Якраз після того, як Леонід Кучма дав «добро» формулі, Володимир Зеленський, назвавши узгоджений документ «найбільшою страшилкою останнього часу», підкреслив: у ОРДЛО буде особливий статус, якщо вибори визнає такими, що відбулися Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

«Ніяких виборів під дулами кулеметів не буде і не може бути», - зазначав Зе і пообіцяв, що новий закон про особливий статус, «де не буде перейдена жодна червона лінія», нардепи напишуть у співпраці з суспільством і при публічному обговоренні. Пишуть, правда, до цього дня, що в даному випадку, як не парадоксально, добре. Чому? Тому що «формула Штайнмайера», що передбачає спочатку вибори в ОРДЛО, а потім контроль кордону Києвом, означає одне: Путін, легітимізуючи своїх маріонеток, збереже контроль над цією територією, скине з себе санкцій вантаж, попутно «повісивши» на Україну фінансові зобов'язання перед регіоном, який вона не контролюватиме.

12 липня, під час офіційного візиту в Берлін, канцлер ФРН Ангела Меркель нагадала президенту України про необхідність інкорпорації «формули» в українське законодавство на постійній основі. Примітно, що на Банковій цей важливий кейс згодом віддали на відкуп коментаторам другого плану. «Нічого не будемо робити, не будемо імплементувати. Тому що повна імплементація формули в законодавство означає масові заворушення всередині України. А влаштовувати масові заворушення, маючи стотисячне російське військо на кордоні, - це, м'яко кажучи, помилковий напрямок політики», - заявив спікер української делегації на переговорах в ТКГ Олексій Арестович.

«Формула Штайнмайера містить кілька спірних моментів. Перший - це можливість виборів в ОРДЛО до моменту передачі неконтрольованого ділянки українсько-російського кордону під контроль Києва. Ще один камінь спотикання - це недопущення кримінального переслідування учасників подій на території Донецької та Луганської областей, що прописано в законі про особливий статус Донбасу», - зазначає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Окремо експерти звертають увагу на те, що німецький МЗС, кажучи зараз про необхідність імплементації «формули» в українське законодавство, попутно наполягає на виконанні всіх зобов'язань, які взяв на себе Володимир Зеленський за підсумками Нормандського саміту, а це, наприклад, повне припинення вогню, обмін полоненими і розблокування роботи КПВВ.

На сьогоднішній день режим тиші відсутній як вид, з обміном і роботою контрольно-пропускних пунктів теж далеко не все гладко. Словом, у Києва в рукаві не один контраргумент, яким можна заблокувати «залізне» вмонтування конструкції Штайнмайера в вітчизняне законодавче поле.

Близький до Банкової політолог у розмові з Lenta.UA підкреслює, що активність офіційного Берліна безпосередньо пов'язана з відомою позицією ФРН по газопроводу «Nord Stream-2»: «У відповідь на справедливі докори української влади і деяких світових, в тому числі німецьких політиків з приводу газопроводу та ризиків, що Росія, буде використовувати даний проект як політичну зброю, Меркель вирішила зробити у відповідь атакуючий хід, нагадавши про «формулу Штайнмайера», якою марять в Кремлі. Однак українському суспільству не варто хвилюватися про те, що Німеччина зі своєю формулою дотисне Зеленського, який ні за яких обставин не піде на вибори там, де Київ не контролює ні територію, ні кордон».

У кулуарах, до речі, подейкують, що після того, як ФРН після недавньої операції з США, взяла на себе зобов'язання домовитися з Росією з приводу продовження транзитного контракту через Україну до 2034 року у Путіна натомість зажадали від Німеччини активного лобіювання «формули Штайнмайера». Але в цій ситуації у Берліна навряд чи вийде зіграти комбінацію: і вашим, і нашим...

«МЗС Німеччини закликає Україну імплементувати в українське законодавство так звану «формулу Штайнмайера». На цьому наполягала і Ангела Меркель під час зустрічі з Володимиром Зеленським. Я б в якості відповіді оптом, щоб два рази не вставати, запропонував Німеччині визнати відразу і «пакт Молотова-Ріббентропа». Але українському МЗС і президенту доведеться сказати «ні» в більш м'якій формі. Формули Штайнамйера в українському законодавстві не буде. Просто тому що Україна цього не сприйме. Нагадаю події 2015 року, коли наш тепер найбільший патріот і непримиренний ворог Росії Петро Порошенко (тоді президент) спробував внести Особливий статус Донбасу в українське законодавство. Його причепили в якості додаткового пункту до законопроекту про децентралізацію. Акція протесту під Радою закінчилася загибеллю чотирьох бійців Національної гвардії, масовими затриманнями учасників протесту. Депутати йшли підземним ходом. І це були тільки квіточки», - зазначає політолог Кирило Сазонов. На його переконання, нинішній господар Банкової зараз повинен «м'яко і ввічливо ухилятися від спроб підштовхнути його і країну до прірви», попутно намагаючись за всяку ціну отримати підтримку США в цій ситуації.

Тут вельми примітно, що у вчорашньому інтерв'ю «Радіо Свобода» тимчасовий повірений США в Україні Джордж Кент, який, як кажуть в дипломатичних колах, найближчим часом може стати повноцінним послом Сполучених Штатів в Україні, заявив наступне: «Формула Штайнмайера» не є формулою для вирішення всіх питань. Для виборів повинні бути умови, щоб була можливість їх нормально провести. Україна, США, Німеччина, Франція та інші повинні максимально тиснути на Росію».

Кент при цьому, що називається, без купюр додав, що у війні винна Росія, тому і закінчувати її теж повинен Кремль. Тобто, абсолютно очевидно, що Вашингтон спроби реанімувати і вивести на новий рівень «формулу Штайнмайера» категорично не сприймає, що є безумовним плюсом і стримуючим фактором для деяких «гарячих голів» в Офісі президента.

А в цілому, відверто знервовані заяви Німеччини про те, що Україна повинна кров з носа виконувати «формулу Штайнмайера», суперечать тому, що написано в Мінських угодах. А там пункт перший - припинення вогню. Воно, нагадаємо, мало настати ще в вересні 2014 року, але ні тоді, ні в період так званого «повного і всеосяжного припинення вогню», про який домовилися Зеленський і Путін рік тому, стріляти на Донбасі не перестали. Тому цілком очевидно, що в умовах продовження обстрілу вимагати щось від України - означає поставити на одну дошку агресора і жертву.

І потім. Нормандські домовленості Володимира Зеленського, де фігурує горезвісна формула, не носять юридичного характеру, на відміну від Будапештського меморандуму про гарантії безпеки для України, який в подальшому став папером з ні до чого не зобов'язують пишномовними формулюваннями...

Втім, поки що поведінка Берліна більше схоже на дитячу образу за позицію Києва по ПП-2 - таке враження, що у Меркель за допомогою заяв про «формулу Штайнмайера» хочуть якомога болючіше вжалити України, яка всіляко намагається заблокувати російсько-німецький газовий проект.

Ромашова Наталя

Найпопулярніше