Бюджет поданий: які інгредієнти заклав Кабмін в фінансово-економічний пиріг країни

У Верховній Раді документ, поданий напередодні КМУ зареєстрували і вже в майбутню п'ятницю нардепи приступлять до його розгляду. Втім, як влучно зазначив представник «Слуги народу» Данило Гетьманцев, на цьому тижні «нічого надзвичайного в плані фінансового кошторису не відбудеться». Це закономірно, оскільки на п'ятничному засіданні нардепи лише «пополоскав» в публічних виступах плановані Кабміном доходи/витрати країни на рік прийдешній, а потім, відправившись в комітетську тінь, будуть ретельно вивчати документ, проштовхуючи свої суто кон'юнктурні правки.

Бюджетний таймінг, як розповів нам, близький до Банкової представник монобольшінства, Зе-команда встановила наступний: до 1 жовтня парламентарії вносять до бюджету свої «забаганки», до 20 жовтня законопроект про держбюджет має бути проголосований в першому читанні, у другому - до 20 листопада, а в цілому - до 1 грудня. Зрозуміло, що, пройшовши всі ці етапи, поданий вчора урядом законопроект про бюджет зазнає серйозних змін.

Читайте також: Разумков назвав дату розгляду держбюджету у Раді

Тим часом, навіть презентований вчора главою Мінфіну Сергієм Марченко проект бюджету, дозволяє спрогнозувати приблизну фінансову погоду країни на 2021 рік. До речі, дуже і дуже дивним видається той факт, що вже на старті бюджетного процесу деякі представники пропрезидентської фракції «розгойдують» тему можливої відставки міністра фінансів, який є фактичним гарантом підготовки, а головне - практичної реалізації бюджету. У минулому році, розуміючи це неписане правило, влада залишила в кріслі міністра фінансів «чужу» Оксану Маркарову, яка верстала, змінювала і супроводжувала в управлінському сенсі реалізацію бюджету. Зараз же окремі «слуги» підкидають дров у багаття теми ймовірної відставки економічного блоку уряду. Питання про те, позитивно або ж немає це сприймається, перш за все, зовнішніми партнерами з МВФ, ЄБРР, ЄС, без яких бюджет може «потонути» - риторичне.

Без риторики, сухими цифрами і фактами апелював, презентуючи вчора проект держбюджету міністр фінансів. Сергій Марченко називає бюджет-2021 реалістичним і збалансованим. На реалістичності зупинимося дещо пізніше, а зараз наведемо лише один, але дуже показовий приклад очевидного і явного дисбалансу. Отже, в майбутньому році урядовці пропонують на 6,9% скоротити обсяг коштів на субсидії - 36,6 замість 39,3 млрд. грн. в 2020 році. Чи означає це тільки одне - і далі будуть жорстко «рубати» і верифікувати одержувачів субсидій. При цьому, забезпечення діяльності президента і зміст його Офісу буде коштувати більше мільярда гривень, а саме 1269,1 мільйонів. Таким чином, глава держави і ОП за проектом бюджету на 2021 рік обійдуться українським платникам податків на 39% (або на 350 млн) дорожче, ніж в минулому році. «Збалансованість» і розстановка пріоритетів, як то кажуть, на лице.

Тепер про ключові показники, які в Кабміні заклали в проект держбюджету. Незважаючи на коронавірусні та інші виклики, в уряді очікують зростання економіки-+ 4,6%. При цьому, рівень очікуваної інфляції становить 7,3% річних. У Мінфіні прогнозують, що середній курс валюти в 2021 році буде 29,1 грн за долар США. До бюджету заклали вакцинацію українців від COVID-19 - 2,6 мільярда гривень. Що стосується соціального захисту, то тут КМУ планує надбавку до пенсій для тих, хто старше 75 років (на це виділять 2,4 млрд). Крім того, продовжить рости мінімалка. З початку 2021 року його збільшиться до 6 тисяч, а з липня - до 6,5 тисяч. Власне, багато в чому за рахунок цього очікується збільшення бюджетних надходжень як податки на доходи фізосіб. Середня зарплата по країні має зрости на 12,1% - до 13 632 гривень.

Проект бюджету-2021 помітно відрізняється від аналогічного документа на 2020 рік. Очікувані доходи зменшилися через кризові явища, але, незважаючи на це, витрати зросли за кількома статтями, а бюджетний дефіцит майже не зменшився в порівнянні з бюджетом на 2020 рік, коли він був найбільшим за останні кілька років. У наступному році очікуваний збір до держскарбниці складе 1,071 трильйонів гривень, тоді як витрати обчислюються сумою 1,350 трлн. Тобто, граничний дефіцит бюджету складе 270 мільярдів гривень або 6% від ВВП. Це нижче, ніж в поточному році (очікується дефіцит в 7,5% ВВП), але все одно досить-таки високий показник.

Фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак стверджує, що дефіцит бюджету є надто великим і що в наступному році він буде просто розкрадено. «Гігантський дефіцит бюджету - двісті сімдесят мільярдів гривень! Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним в нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції і при відсутності реформ правоохоронної і судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені, - зазначає Тарас Козак. - на вимогу президента Володимира Зеленського уряд Дениса Шмигаль заклало в проект бюджету 2021 зростання мінімальної зарплати до 6500 гривень. Ванга, що після проведення місцевих виборів і отримання «пістонів» від Міжнародного валютного фонду наші чиновники здадуть назад. І в ухваленому бюджеті на 2021 не буде такою мінімальної зарплати. Винним зроблять уряд Шмигаля».

А поки експерти висловлюють побоювання щодо умовної чистоти реального освоєння державних коштів і прогнозують, що всіх «собак» можуть в результаті повісити на Кабмін, сам керівник уряду випромінює оптимізм. Прем'єр-міністр вважає дефіцит, закладений в проекті бюджету-2021, цілком прийнятним. «Наш рівень бюджетного дефіциту дійсно наближається до 300 мільярдів гривень, але ця цифра - помірна для України і абсолютно посильна для бюджету. На сьогоднішній день немає касового розриву. І ми чітко розуміємо джерела покриття такого дефіциту, - стверджує Денис Шмигаль. - Ця сума погоджена з нашими міжнародними партнерами і кредиторами. Вона відносно невелика, якщо порівнювати з окремими європейськими країнами, де дефіцит бюджету сягає навіть 10-14%».

Серед джерел покриття бюджету глава уряду називає податкові надходження, дивіденди державних підприємств, позики на внутрішньому і зовнішньому фінансових ринках. Утім, незважаючи на те, що прем'єр Шмигаль, що в принципі цілком логічно, намагається не сіяти фінансово-економічну паніку, експерти досить скептичні в оцінках реалістичності виконання бюджетних показників, зокрема, в плані підвищення мінімалки. «Підвищення мінімальної заробітної плати - це потужний інфляційний фактор. Нацбанку доведеться піднімати облікову ставку. Про іпотечні кредити, менше 10% річних в гривні, доведеться забути. Моя оцінка проекту бюджету: хочеться жити на широку ногу, по-багатому, а в кишенях діри. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів бюджет наступного року Україна не виконає», - прогнозує Тарас Козак. І припускає, що від цього кроку в уряді відмовляться під тиском МВФ якраз після місцевих виборів 25 жовтня.

У цілому ж, доводиться констатувати, що філософія нового проекту про держбюджет по більшості позицій повторює аналогічні документи останніх років. Мабуть, єдиною істотною відмінністю є виділення 150 мільярдів гривень на своїх підшефних персонально президентом Зеленським «Велике будівництво». Проект, який вже і в нинішньому році отримав, м'яко кажучи, чимало бюджетних коштів, виділених переважно з так званого фонду по боротьбі з коронавірусів, який допомагав наповнити МВФ, і який тепер серйозно розмірковує над тим, чи буде він давати гроші такому непослідовного партнера.

Наталія Ромашова

Читайте також: Два міністри не підтримали проект держбюджету-2021