Бюджет побачив світ: які показники і ризики закладені в остаточному варіанті фінансового кошторису-2021

Ухвалення держбюджету-2021 відбулося на два тижні пізніше визначених Бюджетним кодексом термінів, однак очевидним плюсом є те, що документ стверджували не вночі «під ялинку» і не мінімальною кількістю голосів. Втім, не можна сказати, що передує голосуванню переговорно-дискусійний процес проходив без скрипу. Вчора, безпосередньо перед тим як приступити до бюджетної «пранні», спікер Дмитро Разумков несподівано оголосив перерву на 30 хвилин, який надалі розтягнувся на кілька годин. Формальною причиною вимушеного пленарного тайм-ауту стала виявлена колізія в Бюджетному кодексі: похапцем нардепи прийняли відразу дві взаємовиключні поправки по паливному акцизу: одну - про продовження режиму зарахування 13,44% акцизу до місцевих бюджетів ще на рік, другу - про те, що такий режим постійний, а не тимчасовий.

Крім цього, суму акцизу не прибрали з дохідної частини бюджетного проекту. Тому в підсумку довелося все голосувати з нуля. Разом з тим, як зізнаються в неформальних бесідах представники правлячої «Слуги народу», акцизний казус був лише «відмазкою», тоді як дійсною причиною затягування голосування була необхідність фінальної перевірки «залізного» наявності необхідної кількості голосів для результативного рішення по бюджету. В кінцевому рахунку, СН дала за бюджет лише 225 голосів з 246-ти, в який раз підтвердивши відсутність де-факто стійкої монобільшості в приміщенні під скляним куполом на Грушевського...

Проект бюджету, підготовлений прем'єром Денисом Шмигалєм і його міністрами до фінального розгляду в сесійній залі Верховної Ради, після першого читання підкоригували несуттєво. Незмінним залишився прогноз уряду про те, що в 2021-му українська економіка зросте на 4,6% - після приблизно 5% падіння, очікуваних в нинішньому році. Мабуть, одним з ключових змін, що відбулися між першим і другим читаннями, стало скорочення дефіциту держбюджету з 270 млрд грн до 246,5 млрд. Таким чином, в остаточному варіанті державні витрати будуть перевищувати дохідну частину на 5,5%, що на піввідсотка менше, ніж було закладено від початку. При цьому, Бюджетний кодекс встановлює граничний поріг даного показника в 3%. Втім, таку невідповідність, за словами глави Мінфіну Сергія Марченка, не завадило уряду узгодити подальшу співпрацю з головним кредитором України - Міжнародним валютним фондом (МВФ), без траншів якого, до слова, виконати бюджет цього року, в якому дефіцит досяг 300 млрд грн (7,5%) було б апріорі неможливо.

В кінцевому варіанті бюджету-2021 доходи збільшені майже на 21 мільярди, а от витрати загального фонду, звідки фінансується переважна більшість бюджетних витрат, - аж на понад 11 млрд грн. У Кабміні планують, що рамки бюджетних надходжень розширяться за рахунок податків, ренти, мит, дивідендів держпідприємств, продажу ліцензій на азартні ігри, а також надходжень від приватизації, суму яких з моменту першого і другого бюджетного читання збільшили двоє: з 6 до 12 мільярдів гривень. Втричі більше, ніж зазвичай - 90% від доходів, - до держбюджету повинні сплатити державні компанії. Це поповнить бюджет ще на понад 4 млрд грн. Разом з тим, уряд не став збільшувати планові надходження від Національного банку (НБУ) і залишило їх на рівні 33 млрд грн, хоча нардепи просили збільшити їх на 12 млрд грн - до 45-ти.

Левову частку скорочення дефіциту бюджету дали зміни в планах щодо підвищення мінімальної зарплати. Заплановане на 1 січня підвищення мінімалки до 6000 грн в місяць залишилося в силі, а ось від липневого зростання до 6500 гривень уряд відмовився і переніс його до грудня наступного року. З одного боку, це зменшить надходження від податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, яким, зокрема, дотується і Пенсійний фонд, фінансування якого через це урізали на 8,5 млрд грн. З іншого боку, такий крок КМУ залишить істотні суми в обороті, дозволяючи не витрачати ці кошти на фонд оплати праці.

Прожитковий мінімум у 2021 році, як і мінімальна зарплата, також зросте двічі - з 1 липня по 2 294 гривні, а з 1 грудня - до 2393 гривень.

Аналізуючи затверджену фінансовий кошторис-2021 не можна не звернути увагу на явне порушення Бюджетного кодексу, згідно з яким державні гарантії не повинні перевищувати 3% від планових доходів загального фонду. У прийнятому бюджеті граничний обсяг гарантованого державою боргу досягне до 7,8% ВВП або 350 млрд грн, а граничний обсяг надання у 2021 році державних гарантій становить понад 88 млрд грн, а це - 9,2% доходів загального фонду бюджету на 2021 рік. Такий вимушений тимчасовий крок викликаний необхідністю підтримки суб'єктів господарювання, особливо малих і середніх підприємств, які найбільше постраждали в результаті введення карантину поширення на території України коронавирусной хвороби - пояснюють в уряді. Однак експерти називають механізм держгарантій квазідолгом або, простіше кажучи, прихованими запозиченнями. В цілому ж обсяг позик, за допомогою яких Кабмін збирається покривати дефіцит бюджету, залишився майже незмінним - понад 700 млрд грн.

Граничний обсяг державного боргу дещо скоротився - з 2,6 до 2,5 трильйонів гривень. У той же час витрати на погашення держборгу до другого читання зросли ще майже 30 млрд грн., а Мінфін отримав право здійснювати позапланові випуски ОВДП, хоча за Бюджетним кодексом державні запозичення не можуть перевищувати того, що визначено в бюджеті на той чи інший рік.

Витрати на освіту в наступному році зменшать на майже на 4 млрд. Головне скорочення торкнеться місцевих субвенцій на освіту (мінус 2,9 млрд, до 99 млрд). Як відомо, в кінці листопада уряд на рік відтермінував введення мінімального окладу вчителям на рівні трьох прожиткових мінімумів, але виконуючий обов'язки міністра освіти Сергій Шкарлет неодноразово заявляв, що зарплати педагогів все одно зростуть - з 1 січня і з 1 липня. Однак як і для інших бюджетників, це зростання пов'язане з ростом мінімальної зарплати. Тому після січневого підвищення вчителям, очевидно, доведеться чекати наступного грудня, щоб отримати ще більш високу зарплату. Міністр фінансів Сергій Марченко розповів, як саме будуть підвищені зарплати педагогів: початківець вчитель отримуватиме в середньому 9511 грн замість нинішніх 7850, а педагог зі стажем - 13400 грн замість теперішніх 10600 гривень щомісяця.

Як правило, проект бюджету в пух і прах розносять представники опозиції, але в нинішньому році жорстка критика звучить і всередині владної команди, зокрема, від міністерства охорони здоров'я. У МОЗ кажуть, що грошей на медицину в бюджеті-2021 критично недостатньо. У МОЗ вимагали виділення на фінансування медицини 296 млрд грн, проте реально профільному відомству дістанеться лише 159 млрд. До речі, фінальна сума, закладена на фінансову підтримку сфери охорони здоров'я, порушує чинне законодавство. Кілька років тому ВР був прийнятий закон, в якому держава сама собі вказало, що на медицину треба спрямовувати не менше 5% ВВП, проте в держбюджеті-2021 охорону здоров'я отримало лише 4% від валового внутрішнього продукту, що в процентному відношенні навіть менше, ніж бюджет медицини в секвеструвати бюджет 2020 року.

Об'єктивності заради відзначимо, що стаття про «порозі» для Міністерства охорони здоров'я в п'ять відсотків не виконувалася на практиці і попередньою владою. Однак в умовах пандемії на цей законодавчо закріплений пункт просто неможливо не звернути уваги. Як розповіли нам off records в Кабміні, до законних 5% витрати на медицину виростуть не раніше 2023 року. До цього часу, стверджує глава МОЗ Максим Степанов, який називає бюджет-2021 апокаліптичним для ввіреній йому мед сфери, Україна може залишитися без людей в білих халатах: «Я не хочу нікого лякати, але в один день ми можемо просто прокинутися в країні, з якої виїдуть всі лікарі. Виїдуть в ті країни, в яких цінують лікаря, медичну сестру, санітарку, в країни, в яких є гідна заробітна плата».

За даними Міністерства охорони здоров'я, середня офіційна зарплата лікаря на сьогодні становить трохи більше 9000 грн, 7000 грн - у середнього медичного персоналу і 5 тисяч - у молодшого. Однак в МОЗ вважають, що справедливі зарплати медичних працівників повинні починатися з 23 тисяч для лікарів, з 17 тис - для середнього медперсоналу і з 12000 грн - для молодшого. Незважаючи на побоювання міністра охорони здоров'я, в Мінфіні стверджують, що бюджет на 2021 таки передбачає 30% зростання зарплат медиків.

До речі, остаточний варіант бюджету передбачає, що Фонд соціального страхування отримає більше 250 млн грн на виплати медикам і членам їх сімей, пов'язані з коронавірусів. Тобто, як бачимо, в заявах урядовців і сумах, закладених в фінансовий кошторис, існують деякі розбіжності. Ще одна явна нестиковка між наявними засобами та реальними потребами стосується вакцинації від Covid-19. Згідно з бюджетом на 2021 на неї виділено 2,6 млрд грн. В уряді вважають, що цього цілком достатньо, щоб закупити за державні кошти 8 млн доз вакцини, що дозволить вакцинувати 4 мільйони українців з груп найбільшого ризику - медиків, правоохоронців, військових, а також людей похилого віку. Разом з тим, міністр охорони здоров'я Максим Степанов в день прийняття бюджету заявив, що в групі ризику знаходиться 21 млн наших співгромадян і вони повинні отримати безкоштовне щеплення від коронавируса.

Крім того, як зазначав гендиректор державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов, для формування колективного імунітету, за оцінками ВООЗ, має бути провакциновано, щонайменше, 65% населення. Отже, держава повинна забезпечити не 8 млн, а 44 млн вакцин, що буде коштувати близько 5,2 млрд грн. Дефіцит, як бачимо, більш ніж суттєвий. Втім, як заявив спікер Дмитро Разумков, бюджетні витрати на боротьбу з коронавірусів, швидше за все, переглянуть уже за підсумками першого кварталу 2021 року.

Чи не єдина галузь, яка в 2021-му отримає «Не урізане» фінансування - це безпека. Більш того, вимога закону про те, що на дану сферу, як стратегічно важливу, має витрачатися щонайменше 5% ВВП, в наступному році буде навіть перевиконано. Загальні витрати на національну безпеку і оборону передбачені в обсязі майже 268 млрд грн або 5,93% від валового внутрішнього продукту.

Разом з тим, звертає увагу, що вперше за останні роки фінансування Міністерства оборони зменшили на 127 млн грн в порівнянні з попереднім роком - більшу частину отримують силові органи, а не збройні сили.

Цікаво також, що в бюджеті-2021 з дохідної частини пропала рядок «Кошти, конфісковані у корупціонерів». Дану опцію включали до бюджетів з часів створення НАБУ і планували по ній мільярдні надходження. На жаль, реальних доходів за цією статтею було настільки мало, що їх сума скромно замовчувалася. У поточному році, за даними Держказначейства за 9 місяців надійшло смішні 62 916 гривень і 7 копійок. При цьому, Вищий антикорупційний суд працює вже більше року, однак клопотань на арешт коштів корупціонерів так і не дочекався. Таким чином, надія на те, що у корупціонерів почнуть конфіскувати кошти, схоже, втрачена остаточно...

За остаточне прийняття держбюджету-2 021 «слуги» дали тільки 225 голосів, тобто, Зе-влада не смола б зусиллями одного монобольшінства затвердити головний кошторис країни (потрібно 226). Підсобили СН, давши 12 голосів, представники «Батьківщини», які отримали свої завуальовані «плюшки» в держбюджеті з одного боку, і залишивши можливість для критики фінсмети, з іншого. «У нашій фракції 24 депутата, а за бюджет проголосувало лише 12. Тобто, ми залишили люфт для критики влади, мовляв, кожен голосував, як хотів - у нас демократія. Але насправді домовленості з Банковою дійсно були», - розповів на умовах анонімності нардеп, який представляє парламентську команду Юлії Тимошенко. Ще 20 голосів на підтримку бюджету дали нардепи з групи - «За майбутнє», 21 - від «Довіри» і 11 - позафракційних. ЄС, ОПЗЖ і «Голос» голосували проти або утрималися.

В цілому ж, судячи з постбюджетному і іншим, не менш важливим голосуванням і результатами на табло, Офіс президента, схоже, таки налагодив ефективну комунікацію як з депутатами від «Слуги народу», так і з представниками інших фракцій. Показником цього стали не тільки 289 «за» бюджет, але і 300 голосів на користь повного відновлення повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і 304 - за продовження закону про особливий порядок самоврядування для ОРДЛО. Причому, при кожному окремо взятому голосуванні фракційна мозаїка змінювалася: якщо в бюджетному питанні в унісон з «більшовиками» голосували депутати Тимошенко, а по ОРДЛО - «медведчуківці», то в історії з НАЗК на допомогу «слугам» прийшли представники євросолідарності екс-президента Порошенко і «Голосу». Такі регулярні ситуативні союзи в сесійній залі, на думку експертів, можуть свідчити лише про одне: ймовірність дострокових парламентських виборів прагне фактично до нуля.

Що стосується суті бюджету, то він насправді не краще і не гірше аналогічних документів останніх років. Практично такий же мінімальне зростання соцвиплат, явний перекіс на користь силових структур і центральної влади на тлі очевидного невідповідності ключовим - плановим, а також «палаючим» - потребам країни. З іншого боку, остаточно затверджений вчора нардепами бюджет не є недоторканним документом і його, що, власне і не приховують в провладній команді, будуть ще не один раз шматувати, оперативно адаптуючись до потреб держави і суспільства.

Наталія Ромашова