Бюджет підкрався непомітно: як влада «перекроїла» фінансовий кошторис країни і що це означає

У понеділок, 13 квітня, народні депутати зібралися на позачергове пленарне засідання Верховної Ради. І якщо попереднє, в ході якого розглядався земельний закон, тривало майже добу, нинішнє пройшло буквально в турборежимі. Конституційною більшістю (300+) парламентарії ухвалили пакет законопроектів, спрямованих на захист українців від коронавірусу, істотно збільшили штрафи за порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, а також ухвалили зміни до держбюджету-2020.

Необхідність секвестру головного фінансового закону країни викликана все тим же Covid-19, через який розкладені раніше по поличках доходи і витрати довелося серйозно перетасувати, чітко розставивши пріоритети.

Читайте також: Зеленський вирішив поекспериментувати з посадою свого представника у Кабміні

Незважаючи на те, що в Раді де-юре існує монобільшість в особі пропрезидентської фракції «Слуга народу» (248 «багнетів»), попередня антикоронавірусна редакція бюджету провалилася при голосуванні 30 березня. Тоді пропоновані Кабміном правки підтримали тільки 223 депутата при необхідному мінімумі 226. У підсумку документ відправився на повторне перше читання. До вчорашнього засідання Верховної Ради в Зе-команді підготувалися грунтовно, попрацювавши як зі «слугами», які раніше не підтримують бюджетне перекроювання, так і з представниками депутатських груп, які за певні бонуси готові голосувати за що завгодно.

Проте, політика по-українськи - це історія зовсім не прогнозована, і навіть якщо між окремими гравцями укладені «залізобетонні» кулуарні домовленості, зовсім не факт, що в самий останній момент все не покотиться в тартарари. Саме тому нардепи від пропрезидентської «Слуги народу», прогнозуючи безпосередньо перед пленарним засіданням ймовірний вихід бюджетного голосування, гранично обережними і зводили свої коментарі до пафосно-абстрактних фраз, мовляв, в боротьбі з вірусним злом депутатський корпус неодмінно повинен об'єднатися.

Ніякого об'єднання - що, втім, зовсім не дивно - згодом так і не відбулося. З урахуванням того, що на все про все в частині розгляду урядових бюджетних поправок було виділено менше години, представники опозиційних фракцій вирішили по максимуму використовувати час, передбачений для виступів. Першою слово взяла лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Її спіч звівся до того, що екс-міністр фінансів Уманський, перш ніж його «пішли» з займаного поста, викрив масштабні корупційні схеми в податкових і митних органах через які державний бюджет, за його словами, втрачає 5 млрд. гривень щомісяця. Пані Тимошенко закликала розставити всі крапки над «і» в цій історії, мовляв, потім, після виведення коштів з тіні, урізати бюджет не буде ніякої необхідності.

Нардеп від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко, зазначивши, що в одному зі своїх останніх інтерв'ю президент розповів про втому, звернувся до Володимира Зеленського: «Якщо ти від життя від своєї втомився, то повертайся в свій Вечірній квартал». Тим самим політик продовжив свій троль-марафон президента.

Яскраве змагання в балакучості представників «Батьківщини», «ЄС» і «Голосу» могло свідчити лише про одне: Банковій таки вдалося акумулювати достатню для результативного голосування кількість голосів.

На презентацію оновленого бюджету прем'єру Денису Шмигаль виділили «аж» три хвилини. В принципі, цілком прагматичне рішення, оскільки проект правок був розданий нардепам напередодні пленарного засідання і ті, кого дійсно цікавить бюджетний процес в деталях, могли спокійно ознайомитися з пропонованими нововведеннями завчасно.

Врешті-решт, за оновлену фінансовий кошторис проголосували в першому читанні 252 парламентарія, а в другому-249. Цікаво, що вперше за довгий час 226 дала «Слуга народу». 15 голосів додала депутатська група «Довіра», 5 - «За майбутнє» і три позафракційних депутатів. Їх голоси були, судячи з усього, страхувальними.

Червону кнопку «проти» натиснули 98 нардепів, які представляють ОПЗЖ, «Голос», «Євросолідарність» і «Батьківщину». Мета - попіаритися на непопулярних діях влади - в даному випадку була абсолютно очевидною.

Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія затверджені бюджетні поправки називає транзитними: мовляв, в залежності від подальшого розвитку подій після закінчення карантину, фінансовий кошторис країни може ще не раз потрапити під законодавчий ніж.

У цілому, Верховна Рада істотно урізала видаткову частину бюджету, щоб створити спеціальний фонд для боротьби з коронавірусів. Цей самий фонд, за задумом урядовців, повинен істотно посилити медицину і соціальну сферу. Правда, розміри спецфонду після першого невдалого голосування за бюжетний проект Кабміну, зменшилися майже на третину. Якщо ще в кінці березня уряд пропонував витратити на боротьбу з Covid-19 майже 100 млрд грн, то в оновленому варіанті фігурує лише 64,67 мільярда. А ще раніше - в перші дні після призначення на посаду прем'єр-міністра Денис Шмигаль говорив про фонд в цілих 200 млрд грн.

Кошти будуть використані протягом карантину, а також ще протягом 30 днів після його завершення на доплати до зарплат медикам, які безпосередньо борються з поширенням коронавируса, надання грошової допомоги пенсіонерам, додаткові трансферти соціальним фондам держави - на страхування на випадок безробіття та соцстрах. Зростуть видатки Національної служби здоров'я (15,7 млрд грн) і майже мільярд виділено на розвиток системи екстреної медичної допомоги.

Додатково уряд профінансує пільгову іпотеку для переселенців і учасників АТО, допомога ФОПам, які не працюють через карантин, субсидії для громадян, які втратили роботу через знову-таки карантинні заходи.

Після затверджених вчора бюджетних кореляцій значно «схуднуть» заробітки високопоставлених чиновників, депутатів, членів всіляких наглядових рад, суддів, прокурорів, а також співробітників Нацбанку. Відтепер їх дохід не повинен перевищувати десять мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня 2020 року, то є 47: 230 грн. Незважаючи на те, що фінансове урізання названої вище категорії осіб тимчасове і діє на період карантину, багато хто з них обурилися, оскільки до цього отримували 300-500 і більше тисяч в місяць. Однак публічно своє «фе» ніхто так і не ризикнув висловити, ймовірно, щоб уникнути абсолютно передбачуваного і обгрунтованого громадського осуду.

Прем'єр Денис Шмигаль, представляючи видозмінений бюджетний законопроект, заявив, мовляв, в уряді розуміють, що «тільки ефективна економіка може витягнути країну». Тим часом, бюджетні зміни орієнтовані переважно на захист від коронавируса і не передбачають будь-яких значущих стимулів для економіки, яка, до слова, демонструвала ознаки уповільнення ще до карантинного старту.

Через зупинку підприємств, низьку ділову активність, скорочення споживання, Кабміну довелося зменшувати планові показники доходів практично від усіх податків - від податку на доходи фізичних осіб до податку на прибуток підприємств, ПДВ, акцизів і рентної плати.

Кардинально зменшилися і заплановані раніше надходження від приватизації - від очікуваних 12 млрд грн до 0,5 млрд.

У цілому, доходи бюджету будуть менше на 120 млрд грн. Передбачається, що частина падіння компенсують за рахунок вилучення в бюджет ще більшої частки прибутку державних підприємств - на понад 26 млрд грн. Крім того, на 2 млрд грн більше повинен оплатити Національний банк.

Покривати великі витрати при менших доходах пропонується за рахунок запозичень, які виросли майже 300 млрд грн. Водночас через великі витрат на боротьбу з коронавірусів довелося урізати деякі інші бюджетні витрати. Перш за все, мова йде про такі статтях і напрямках, як виплата пільг і житлових субсидій (- 8,2 млрд грн); фінансування держфонду регіонального розвитку (- 2,6 млрд грн); розвиток фізичної культури і спорту (- 2,3 млрд. грн); розвиток об'єднаних територіальних громад (- 2,1 млрд грн); функціонування Фонду енерго ефективності (- 1,6 млрд грн); субвенція на соціальний захист педагогічних працівників (- 1,5 млрд грн); виплата допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім'ям та особам з інвалідністю (- 1,3 млрд грн); перепис населення (- 1,2 млрд грн), а також субвенція на місцеві вибори (-1,15 млрд грн).

Аналіз змін бюджетних витрат показує, що суттєвого скорочення зазнали держтрати на освіту, культуру і спорт. Наприклад, у Міносвіти забирають близько 3 мільярдів гривень з 44-х. Повністю прибрали фінансування фонду президента щодо підтримки освіти, науки і спорту - 500 мільйонів. Істотно постраждав Фонд розвитку вищих навчальних закладів - на 250 млн грн. Фінансування міністерства культури урізують на 7 мільярдів гривень з 15-ти.

Театри отримають на 120 млн менше (було 1,3 млрд), Український культурний фонд - на 296 мільйонів з 697 млн. Також повністю зникла з бюджету рядок про фінансування розвитку спорту для людей з інвалідністю - майже мільярд гривень. Скасовано і бюджетний рядок, яка передбачає фінансування підготовки паралімпійців (980 млн грн).

Інститут національної пам'яті отримає вдвічі менше - його бюджет ріжуть на 64 мільйонів з 129-ти. Бюджет Держкіно зменшується на 309 мільйонів з 775-ти.

Разом з тим, Верховну Раду уряд «ощіпав» зовсім несуттєво, забравши 480 мільйонів з більш ніж двохмільярдного бюджету. У Держуправсправами, яке забезпечує діяльність президента, забрали 380 мільйонів з 2,4 мільярда. Кабмін же позбавив сам собі 1,3 мільярдів гривень з більш ніж 3,5 млрд.

У Офісу генпрокурора забрали мізерні 104 мільйони з 7,6 мільярда, а міністерство внутрішніх справ не те, що не постраждала - виграло: бюджет МВС збільшили на 195 мільйонів, довівши до понад 93 мільярдів в цілому.

Нічого не втратило, і навіть на 95 млн грн збільшило свої витрати, Державне агентство автомобільних доріг. На думку уряду, саме інвестиції в будівництво доріг допоможуть країні створити необхідні робочі місця і утримати ВВП від падіння на більш ніж 4%. Підхід в общем-то правильний, але на жаль, в Україні будь-яке будівництво, тим дорожчий, крім зростання капітальних інвестицій і нових робочих місць, несе і численні корупційні ризики...

Державне бюро розслідувань (ДБР) із загального бюджету в 1,9 мільярда гривень, після перекроювання бюджету, не дорахується 486 мільйонів. До речі, треба відзначити, що в ГБР вельми оригінально підходять до витрати бюджетних коштів. У розпал карантину в Держбюро розслідувань оголосили тендер із закупівлі 50 пар тактичних рукавичок за 83 тис. Гривень. Тобто, очікувана вартість однієї пари рукавичок становить, на секундочку 1660 гривень. Питання про те, чи не є цей «рукавички» бенкет під час карантинної чуми банальним відкотом - риторичне ...

Макропоказники, закладені в оновлений держбюджет, такі: скорочення ВВП - 3,9%, зростання безробіття - до 9,4%, інфляція-8,7%, середньорічний валютний курс - 29,5 грн / долар.

Дефіцит держбюджету, якщо в нього в найближчому майбутньому, звичайно, не будуть внесені нові цифри, збільшиться в три рази, до 298 млрд грн. Саме питання фінансування дефіциту в купе з кейсом по виплаті та обслуговування державних боргів в цьому році стають пріоритетними. Ці проблеми в Кабміні, схоже, будуть намагатися вирішити за рахунок запозичень, рівень яких в оновленому бюджеті виріс з 365 млрд до 642 млрд. Ключова ставка тут робиться на очікувані надходження коштів Міжнародного валютного фонду (МВФ) і на певний попит на цінні папери держави на внутрішньому ринку. Але питання виділення чергового траншу МВФ ще не вирішене остаточно, а вартість цінних держпаперів стабільно скорочувалася, а тому ризик недофінансувати навіть відозмененний держбюджету залишається як і раніше гранично високим. Тому не факт, що навіть в режимі надмірної економії країна зможе виконати цьогорічного кошторису.

Експертів, які в настільки непередбачуваних, турбулентних умовах могли б реалістично окреслити майбутню глибину падіння вітчизняної економіки і обсяг необхідних для її порятунку ресурсів, сьогодні не знайти днем з вогнем. Всесвітній банк (ВБ), гадаючи на кризової гущі, пророкує зменшення українського ВВП в цьому році на 3,5%, у вітчизняному Мінекономрозвитку називають іншу цифру - 3,97%. Однак реалії такі, що тільки лише за місяць перебування в карантинному режимі, за неофіційними даними, Україна вже втратила 3% валового внутрішнього продукту. Але ж, по-перше, ми прожили лише один квартал і весь рік, по суті, попереду, а по-друге, карантин ще не завершився і, отже, показники ВВП будуть і надалі неминуче сповзати по низхідній ...

Наталія Ромашова

Читайте також: Вчені змінили норми соціальної дистанції в умовах епідемії коронавірусу