Британця, який розповів світові про Голодомор, увічнять в назві київського провулка

Джонс отримав блискучу освіту, закінчивши знаменитий Трініті-коледж в Кембриджі, серед випускників якого - Френсіс Бекон і Ісаак Ньютон, лорд Байрон і Бертран Рассел, королі Едуард VII і Георг VI, Володимир Набоков і т.д. Вільно володів німецькою, французькою та російською мовами, був радником з питань зовнішньої політики прем'єр-міністра Сполученого королівства Девіда Ллойд Джорджа.

Вперше журналіст відвідав СРСР в 1930-му і був налаштований цілком доброзичливо. Тоді він відправився в Сталіно - нині Донецьк. І не випадково, адже місто цей було засноване промисловцем з Уельсу Джоном Хьюзом, в честь якого і було спочатку назване Юзовка. Цікава деталь: сина Хьюза вчила мати Гарета Джонса. 

На початку 1930-х журналіст отримує замовлення на книгу про СРСР і здійснює другу свою подорож в Країну Рад - на цей раз в супроводі спадкоємця імперії кетчупів Heinz - Джека Хайнца. 

Третій його візит припав на початок 1933 року. Порушивши заборону на в'їзд іноземним журналістам в охоплені голодом регіони України, він виходить з поїзда на півдорозі і подорожує Харківською областю, зустрічаючи селян, що рятуються втечею від неминучої смерті. Записи їхніх свідчень і власні враження від побаченого спонукають Гарета скликати 29 березня 1933 року прес-конференцію і публічно заявити про голод в Україні. Ще раніше він пише батькам: «Голод практично скрізь. Мільйони помирають. Я бродив кілька днів по Україні - там немає хліба, всі коні і корови подохли, і люди теж вмирають від голоду. Терор придбав нечуваних масштабів».

Прес-реліз виступу Гарета публікують світові ЗМІ, а 13 квітня 1933 року в «Financial Times» виходить його стаття з аналізом основних причин масового голоду. Серед них - колективізація сільського господарства, вилучення у селян в минулому 1932-му році практично всього врожаю, боротьба з кулаками, збільшення експорту продовольства з СРСР і т.д. 

Близько 20 статей Джонса виходять в провідних британських і американських газетах, зокрема, New York Times і Daily Express. «Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. І всюди чув плач: «У нас немає хліба. Ми вмираємо!», - пише Гарет в одному зі своїх матеріалів. «Одна часто повторювана фраза з сумною монотонністю звучала в моєму мозку:«Всі опухли від голоду», - свідчить він в іншій статті. - Ніколи не забуду розпухлі животи дітей в будинках, де мені довелося заночувати». 

Незабаром після цього міністр закордонних справ СРСР Литвинов сповістив британського колегу Ллойд Джорджа, що журналісту заборонений в'їзд в країну. Радянська влада починають кампанію з його дискредитації, звинувачуючи Джонса в шпигунстві.

Жити Гарету залишалося недовго - два роки по тому він був викрадений і вбитий невідомими під час свого відрядження в Маньчжурію. Це сталося за день до тридцятого дня народження журналіста. 

2019 рік має стати знаковим в контексті збереження пам'яті про Гарета Джонса. У Шевченківському районі Києва його ім'ям планується назвати одну з вулиць, в цьому ж році повинен з'явитися пам'ятник і вийти в прокат фільм польського режисера Агнешки Холланд «Містер Джонс». Міжнародна прем'єра пройшла нещодавно в рамках конкурсної програми Берлінського кінофестивалю, де фільм був відзначений критиками.

Максим Суханов, Lenta.UA