Бойовий символ — з молотка. Як нащадки героїв продали афроамериканський бойовий прапор

11 афроамериканських полків, сформованих в Пенсильванії, билися на стороні Півночі під час Громадянської війни в США. У кожного з них був свій прапор, створений чорношкірим художником з Філадельфії Девідом Баузером — сином раба-втікача і солдатом однієї з «кольорових» військових частин. З 11-ти прапорів до наших днів дійшов лише один, ще сім відомі з фотографій — вони були передані у військовий музей в Вест-Пойнті в 1906 році, але, ймовірно, викинуті в 1940-х роках.

На прапорі 127-го полку зображений чорношкірий солдат з богинею свободи — Колумбією, яка уособлювала США, поверх фігур йде напис: «Ми проявимо себе чоловіками».

Батько автора прапора — Єремія — став бізнесменом у Філадельфії і був відомий як успішний ресторатор. Як і багато його родичів, Девід завжди був політично активний — його пензлю належить портрет видатного аболіціоніста Джона Брауна і президента Авраама Лінкольна — це зображення президента використовувалося згодом для дизайну п'ятидоларової купюри. Крім того, будинок художника був однією зі станцій на «Підземній залізниці» — секретному маршруті, який використовувався рабами для втечі на свободу, головним чином в Канаду.

Щойно Конгрес 1862 року ухвалив закон, що дозволяв афроамериканцям служити в армії, Баузер почав активно вербувати чорношкірих солдатів у війська Союзу. Не все йшло легко — спочатку Лінкольн не дозволяв афроамериканцям служити в бойових частинах.

Лише 1 січня 1863 року президент випустив другу Прокламацію про звільнення рабів, але знадобилося ще шість місяців, перш ніж військове міністерство створило Bureau of Colored Troops (Бюро кольорових армійських сил) для вербування чорношкірих солдатів. Все відбувалося за расистськими лекалами того часу — офіцери були виключно білими, афроамериканці отримували нижчу зарплатню, а сім'ям чорних солдатів рідко надавалася фінансова компенсація, яку отримували родичі-утриманці білих військовослужбовців.

Лише влітку 1863 року уряд США в спеціальному зверненні закликав всіх афроамериканців вступити на військову службу на трирічний термін і «брати участь в битвах за Свободу і Союз».

Борець за права жінок, квакер і аболіціоністка Лукреція Мотт надала уряду ділянку землі на околиці Філадельфії, де незабаром виник табір для «кольорових» новобранців. З них і були сформовані одинадцять полків «кольорової піхоти» (Colored Infantry Regiments), прапори для яких доручили розробити Девіду Баузеру.

Всі вони були вельми оригінальні. Наприклад, на прапорі 22-го полку був зображений чорношкірий солдат, що заколює багнетом жителя Півдня, з рук якого випадає прапор Конфедерації, а поверх цієї сцени йде девіз: Sic semper tyrannis, що у вільному перекладі означає: «Це чекає тиранів». Прапор 45-го полку прикрасило зображення чорного воїна з прапором США, яким він махає перед статуєю Джорджа Вашингтона. Але сюжет для прапора 127-го піхотного полку міг розлютити будь-якого захисника рабства. Білошкіра Колумбія, яку можна побачити сьогодні на куполі Капітолію, що проводжає на війну чорношкірого солдата — це було вже занадто.

Після війни всі 11 полків були розпущені, а їх прапори передані в музей Військової академії США у Вест-Пойнті. Всі, крім одного — прапор 127-го полку Луї Вагнер, командир військового табору під Філадельфією — вручив на знак вдячності його автору. Девід, у свою чергу, передав бойвий символ полку ветеранській організації, правонаступники якої виставили нещодавно прапор на аукціон Morphy. Де його і придбали представники Центру історії Атланти за $196 800.

Максим Суханов, Lenta.UA