Боротьба за референдум: де і як в Росії назріває друга Чечня

У вівторок, 26 березня, в столиці Інгушетії Магасі відбувся багатотисячний мітинг. Причиною акції протесту став проект закону «Про Референдум у Республіці Інгушетія», який був прийнятий в першому читанні депутатами місцевого парламенту. Мітинг був спочатку узгоджений, на нього прийшло близько 10 тисяч людей. Присутніх обурило те, що в новому законі хотіли прибрати норму про те, що на референдумі може виноситися питання про зміни меж Інгушетії.

Протестні настрої і невдоволення в цьому регіоні Росії зростає з минулого року. Каталізатором цього стало підписання главами Інгушетії Юнус-Беком Євкуровим і Чечні Рамзаном Кадировим договору про закріплення адміністративного кордону між своїми республіками. Ця межа не була чітко встановлена з розпаду СРСР в 1991 році. Більшість інгушів вкрай негативно сприйняли те, що договір закріпив за чеченською стороною ділянку Сунженського району, який в республіці вважають своїм. Показово, що Конституційний суд Інгушетії заявив, що угода може бути затверджена лише за результатами референдуму. А ось Конституційний суд РФ ухвалив рішення, що договір між республіками легітимний без будь-якого волевиявлення.

Читайте також: США розробили нові антиросійські санкції - ЗМІ

Але повернемося до 26 березня. Спочатку легалізований мітинг до вечора став виходити з-під контролю і запланованого сценарію влади. Частина присутніх прийняли рішення залишатися на головній площі Магаса на ніч і продовжувати протести. Рано вранці силовики спробували кілька разів розігнати присутніх, але їх спроби закінчилися нічим. При цьому, в цей раз російські правоохоронці діяли значно жорсткіше ніж в минулому році під час таких самих мітингів, а протестувальники у відповідь кидали в поліцію і Росгвардію палиці, камені і пляшки.

Трохи пізніше, 27 числа, до протестуючих приєдналися ще кілька тисяч осіб і люди перебралися з головної площі міста на одну з основних транспортних артерій трасу «Кавказ», перекривши її і поставивши нашвидкуруч зроблені барикади.

До вечора протести вщухли і люди розійшлися. Але розійшлися на певний час. Влада змушена була піти на поступки, скасувавши друге читання щодо закону про референдум і відкликавши його на доопрацювання.

Правда, одночасно з цим почалися точкові удари по незгодним. Зокрема, як повідомив журналістам Калою Ахильгов, колишній прес-секретар глави Інгушетії Євкурова, в республіці був розформований батальйон ППС, який став 26 числа на сторону протестуючих, а частина силовиків була звільнена. ⠀⠀⠀⠀⠀

«Все сталося через історію, коли вони не виконали наказ щодо розгону мітингувальників. Жертв серед мітингувальників не було завдяки цьому полку, який не дав великій кількості росгвардейцев пройти на територію, де знаходилися мітингувальники», - розповів Ахильгов.

Дійсно, у московській владі є серйозна недовіра до правоохоронців в Інгушетії. У минулому році до силовиків в регіон були направлені підрозділи Росгвардіі і МВС з інших республік, зокрема з Чечні. Більш того, Москва офіційно збирається збільшувати кількість армійських підрозділів в Інгушетії і розширити військові бази там.

Цього разу, після протестів 27 березня в республіку знову введені додаткові збройні підрозділи Росгвардіі і МВС.

Це говорить про те, що в Кремлі всерйоз побоюються ескалації в Інгушетії, і готуються до вже звичного для себе силового сценарія. І мова лише йде про те, коли він почне реалізовуватися.

Примітно, що сьогодні місцеві ЗМІ повідомляють про те, що ще в одному місті Інгушетії Назрані силовики проводять точкові силові операції. Чи варто говорити, що проблеми Кремля на Кавказі - на руку Україні, яка зараз знаходиться в стані політичної турбулентності. І будь-яке відволікання уваги Москви від президентських виборів допоможе злегка легше пережити нам ці політичні «гойдалки»...

Віктор Александров

Читайте також: Росії перекрили кисень у постачанні зброї країнам-ізгоям