Білоруський спецслужбіст розповів, як відбувалася ліквідація опонентів Лукашенка

У 1999 році в Білорусі зникли колишній міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко, колишній глава Центрвиборчкому Віктор Гончар і бізнесмен Анатолій Красовський, який підтримував опозицію. Розслідування про їх зникнення не дало результатів, а їх тіла так і не були знайдені. Видання Deutsche Welle взяло інтерв'ю у колишнього бійця білоруського СОБР, Юрія Гаравського, якого багато хто підозрював у вбивствах. Він і розповів, як відбувалася ліквідація. 

Коментуючи інформацію про зникнення колишнього глави МВС Білорусі Юрія Захаренка 7 травня 1999 року, він сказав: "Ми стежили за Захаренком півтора тижні. Ми знали, що це не бандит, а опозиціонер, але питань не задавали. Нам було дано наказ - ми його виконували. Ми стежили за ним, не криючись, він сам це розумів. 7 травня Павличенко (підполковник Дмитро Павличенко, командир загону СОБР - ред.) сказав, що треба затримати Захаренко і ліквідувати, тоді вперше прозвучало його прізвище. Нас було восьмеро людей, ми затримали його біля будинку, пред'явили документи і зажадали проїхати з нами. Він лише сказав: "Зробіть так, щоб не було боляче". Ми поїхали на стрільбище внутрішніх військ, там витягли його з машини і поклали на землю, Павличенко два рази в нього вистрілив. Ми поїхали в мінський крематорій, вивантажили там тіло. Через півгодини Павличенко вийшов звідти з чорним поліетиленовим пакетом і пішов з ним в сторону цвинтаря, який розташований навпроти. Перед смертю Захаренко ніхто не катував. На наступний день наш загін продовжив роботу як зазвичай. Хто хотів, взяв тиждень відпочинку".

Про зникнення колишнього глави Центрвиборчкому Віктора Гончара Гаравський зазначив: "Павличенко зібрав нас за два або три дні до цього, сказав:" Треба буде двох затримати і ліквідувати". У затриманні брали участь вісім чоловік. Ми під'їхали до лазні в Мінську, де знаходилися Гончар і Красовський. Коли їх джип виїхав, ми перегородили дорогу, металевим ланцюгом розбили скло. Гончара та Красовського зв'язали, надягли мішки на голови і відвезли на різних машинах. Ми приїхали на законсервовану військову базу під Мінськом, близько смуги перешкод витягли їх з машин, Павличенко застрелив обох. Тіла ми закопали, а речі спалили. Машину Красовського на наступний день розчавили БТРом і теж закопали. Коли ми виїжджали на захоплення, я навіть не знав, ким були ці люди. Через три дні Павличенко дав нам всім по тисячі доларів і сказав: "Ось вам, хлопці, за Гончара і Красовського".. 

Коментуючи, серед іншого, кому були вигідні вбивства, колишній спецназівець сказав: "З приводу Гончара Павличенко сказав мені, що "у нього був стовідсотковий компромат для відсторонення Лукашенка", тому в верхах сказали, що його треба прибрати. За що вбили Дмитра Завадського (білоруський і російський журналіст, викрадений і імовірно убитий 7 липня 2000 року - ред., з листопада 1999 року по травень 2000 року працював за контрактом в Чечні оператором тимчасового прес-центру МВС Росії в Чечні), до чого він був причетний, я взагалі не розумію".

Читайте також: Сьогодні Україна згадує В'ячеслава Чорновола

Фото: на знімку колишній глава МВС Білорусі Юрій Захаренко, УНН