безконтрольна економіка

Маргарет Тетчер колись сказала, що у держави немає своїх грошей, є гроші платників податків, які держава розподіляє. З цього слідує, що багатство держави залежить від того, наскільки сумлінно громадяни сплачують податки і наскільки ефективно держава їх розподіляє. Окрім ефективності податкової системи, важливо ще мати дієву систему сплати податків та забезпечувати дотримання усіма суб’єктами господарювання загальних правил.

Разом з тим, ці правила мають бути комфортні та зрозумілі. Україна, яка постійно бідкається на брак грошей у бюджеті та бере постійні запозичення у іноземних структур, досі не вибудувала єдину чітку систему, яка б задовольняла усіх.

Читайте також: Перевід окремих категорій підприємців на РРО стане новим рівнем захисту споживачів, - Цибулько

При цьому, як показує історія, як тільки вдається знайти консенсус, одразу хтось намагається правила переробити під свої інтереси. Так відбувається і зараз, коли українські парламентарі, намагаються повернути бізнес до тінізації. Мова йде про законопроекти №3853-1 та №3853-2, які вносять зміни до Податкового кодексу у частині використання касових апаратів для підприємців. Згідно ним, звужується застосування РРО, яке у минулому році законами №128-IX та №129-IX були встановлені та показали свою ефективність. Після ухвалення цих поправок, український бюджет почав швидше наповнюватись, податкові відрахування почались більш регулярними і увесь бізнес почав працювати прозоро, як це відбувається у цивілізованих країнах.

Народні депутати, які подали ініціативи по звуженню застосування РРО, або не розуміють пагубність своїх ідей, або свідомо намагаються встановити правила для бізнесу, створюючи умови для непрозорості і можливих ухилень від сплати податків.

Особливо показовим є згубні наслідки, якщо подивитись на окремі галузі та вплив цих нововведень на них. Наприклад якість фармацевтичних препаратів та факт купівлі будь-якого препарату в аптеці можна довести пред’явивши фіскальний чек. Інакше, у випадку придбання неякісного товару, пацієнт не зможе це довести і буде розводити руками, але допомогти йому ніхто не зможе. Цікаво, що добросовісні аптечні заклади добровільно погоджуються застосовувати касові апарати, щоб гарантувати пацієнтам якість.

Наприклад, Громадська спілка “Аптечна професійна асоціація України” навіть провела брифінг, де зазначила, що у разі ухвалення вищевказаних законодавчих ініціатив, першими постраждають ті, хто купує лікарські засоби, адже аптеки мають працювати на РРО, і якщо їх звузити сферу застосування, ринок стане неконтрольованим. Члени асоціації б’ють на сполох та закликають правки не вносити, адже на їх думку це лобістські законопроекти, які мають політичні мотиви та не принесуть користі для економіки чи прозорості ведення бізнесу.

Директор асоціації Володимир Руденко на брифінгу зачитав заяву від імені АПАУ, там йдеться про те, що асоціація завжди підтримувала і підтримує фіскалізацію, яка є надійним захистом споживача від придбання підробних ліків.

“Зобов'язання аптек використовувати РРО з 1 січня 2020 року позитивно позначилося на ринку та скоротило обіг фальсифікатів”, говорить директор. Руденко пояснуює, що до впровадження законів про програмні РРО ситуація на ринку була негативною не тільки з точки зору конкуренції, але і по відношенню до якості ліків. Багато підприємців, які працювали за спрощеною системою оподаткування, займаючись реалізацією аптечних товарів і ліків, просто не показували свої доходи, які отримували понад установлений ліміт, а проконтролювати це без фіскалізації операцій просто неможливо.

На брифінгу був присутній і Костянтин Холявчук, заступник операційного директора ТОВ "Фармастор", який заявив, що головна мета наявності фіскальних апаратів є не тільки контроль платників податків, а і захист прав споживачів, адже фіскальний чек змушує усіх учасників ринку бути законослухняними.

Звісно, економічна доцільність усієї держави не зупиняється на фармацевтичній галузі, але у таких питаннях на перший план постають пріоритети. Адже, якщо у інших галузях результатом неякісного товару будуть просто даремно витрачені гроші, то у випадку з медикаментами, невелика помилка коштуватиме життя та здоров’я клієнта, і тут ставки дуже високі. Відповідно, законодавці мають багато разів обміркувати кожне своє рішення, бо навряд їм хочеться до пандемії, мати неконтрольований ринок фармацевтики, який буде розповсюджуватись з величезною швидкістю.