Багатоголосся: чи «поховає» Притула політичне дітище Вакарчука

Минулого вікенду екс-лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук шокував публіку заявою про те, що розлучається з цивільною дружиною Лялею Фонарьовою - через більш ніж 20 років спільного життя. Подякувавши тепер уже колишню другу половинку за щасливі роки, проведені разом, 46-річний музикант, який так і не зумів стати повноцінним політичним гравцем, констатував: «Все буде добре».

Життєстверджуючий оптимізм Вакарчука, який стосується особистого життя, навряд чи можна застосувати до майбутнього самовільно покинутого їм партійного табору, всередині якого відбуваються руйнівні і, схоже, незворотні процеси...

Читайте також: Святослав Вакарчук після 20 років сімейного життя оголосив про розлучення

Слідом за відомим шоуменом Сергієм Притулою, який, не будучи нардепом ВР, недавно голосно заявив про вихід з партії «Голос», попутно звинувативши її керівництво у віддаленні від задекларованих основ до точки неповернення, однойменну фракцію може покинути низка депутатів.

«Ми давно розглядали цю можливість, не один місяць, але все-таки намагалися зберегти можливість бути в партії, фракції, змінити статут, переобрати голову партії. Ми як люди, які формували партію 2 роки тому, я зокрема, будемо приймати рішення разом, щоб це була консолідована позиція», - заявила парламентарій від «Голосу» Соломія Бобровська, назвавши, крім свого, імена інших потенційних «біженців»: Галина Васильченко, Юлія Клименко, Роман Лозинський, Наталя Піпа, Ольга Стефанишина, Олександра Устинова, Володимир Цабаль, Андрій Шараскін, Ярослав Юрчишин.

Рішення про ймовірний вихід зі складу партії і фракції буде прийнято за підсумками запланованого на липень партійного з'їзду. Забігаючи наперед, ризикнемо припустити, що ніякого групового фракційного демаршу в подальшому не відбудеться - все, швидше за все, завершиться лише прощанням з партією. Чому? Тому що в разі, якщо народні обранці покинуть партійні ряди, але залишаться у фракції - вони як і раніше будуть депутатами. А ось якщо парламентарії вирішать вийти з фракції, то вони втратять мандати і тоді замість них в Раду потраплять інші члени «Голосу». Тому розмови про фракційний бунт - не більше ніж розмови, так як здійснювати депутатське харакірі навряд чи хтось зважиться.

До слова, крім вище зазначеної групи депутатів, є питання і по ще одному нардепу з «Голосу» Роману Костенку, який минулого тижня був помічений на з'їзді «Євросолідарності». Схоже, що в разі чого, деякі політики з екс-партії Вакарчука можуть опинитися у Порошенка.

Разом з тим, через явний розкол в «Голосі» і публічні заяви Притули, на якого орієнтується ряд видних представників даної політсили, виникає два закономірних питання: яка подальша доля партії з одного боку і її «відщепенців», з іншого?

«За останній місяць главою партії (Кірою Рудик - ред.) і її поплічниками з політради були звільнені керівники «неугодних» обласних осередків, а саме в Дніпрі, Чернівцях та Херсоні. Такі собі «зачистки» перед з'їздом. На їх місце, як ви розумієте, були призначені... помічники Рудик, які мають таке ж відношення до міст, як я до Марсу», - пише на своїй сторінці в Facebook нардеп від «Голосу» Олександра Устинова, яка очолює Вінницьку обласну партосередок.

Без будь-яких космічних паралелей, а цілком приземлено всі партійці «Голосу» off the records в унісон констатують, що проект де-факто мертвий. «Ми повторюємо один в один шлях «Самопомочі». Хлопці тоді стрімко злетіли, потрапили в парламент, а потім, перш за все через внутрішні чвари, пішли в політичне небуття. Наш «Голос», в якому дійсно зібралося багато гідних і порядних людей, на жаль, чекає та ж доля. Подобається комусь це чи ні, але партійна архітектура по-українськи стоїть на одному «киті» - лідерському. Без Вакарчука і Притули на проекті можна ставити хрест», - з неприхованим нотками досади зазначає в розмові з Lenta.UA нардеп від «голосистої» фракції.

Наш співрозмовник, швидше за все, прав, оскільки під час парламентських виборів-2019, будучи буквально на піку популярності і з наявністю Вакарчука-фронтмена «Голос» ледь подолав прохідний п'ятивідсотковий бар'єр, показавши результат 5,82%. Очевидно, що навіть цей скромний результат повторити вже не вдасться.

А ось політичні перспективи Сергія Притули, який недвозначно натякнув на створення нового політпроекту «під себе», не такі вже й примарні. Притула, нагадаємо, приєднався до «Голосу» в червні 2019-го - напередодні дострокових виборів до Верховної Ради. Він був 30-м номером у партійному списку політсили, і в парламент не потрапив. Минулого року шоумен балотувався на пост мера Києва від «Голосу» і посів третє місце з результатом в 7,87%.

Наразі Сергія Притулу не включають в соціологічні опитування загальнодержавного штибу, однак лютневе дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчить про те, що саме він є лідером в шорт-листі електоральної довіри на заході України (18,5% повністю довіряють, 21,8% - швидше довіряють). Цей же опитування продемонструвало, що в цілому по країні рейтинг Притули становить 27,3%, що майже на 5% більше, ніж у його опонента на ідеологічному полі - екс-президента Порошенко.

До речі, в таборі колишнього гаранта Конституції «Голос» завжди розглядали як технічний проект. «Головною метою тих, хто придумав проект під назвою «партія Голос», було відтягнути голоси ЄС на парламентських виборах 2019 року. А це не про партію, це про мету разової завдання. Саме тому партія більше не становить інтересу для тіньових власників. Мавр зробив свою справу, мавр може йти. І немає, це не претензія до Притулі або Вакарчуку. Вони не ляльководи», - говорить близький до ПАП політолог Юрій Бірюков.

Відносно «Голосу» прихильники п'ятого президента можуть вже не турбуватися - цей політичний організм, що видно навіть сліпому, той буде жити лише до тих пір, поки в чинній Раді існує однойменна фракція. Далі - все. А ось Притула дійсно може істотно зіпсувати своєю присутністю у великій політиці електоральну «кардіограму» Петра Олексійовича.

Правда, не варто забувати, що участь в парламентських виборах може приймати партія, зареєстрована за два роки до них. Тут є ризик, враховуючи непередбачуваність української політики і постійну ймовірність дострокового парламентського «перезавантаження».

Але знову-таки, політика по-українськи - це мистецтво можливого. На останніх виборах до Верховної Ради в списках «Голосу» були представники «Української галицької партії» з партійним центром у Львові. Хоча вони на час участі у виборах і призупинили своє членство в УГП, але не відрікалися від її. І ці депутати є потенційними членами команди Притули. Тому, цілком ймовірно, що саме УГП стане стартовим партійним «дахом» Притули і компанії.

У кулуарах також в якості дебютної партійної платформи називають «Український народних Рух» і «Демократичний альянс», чий лідер Василь Гацько, після серії нищівних виборчих поразок, з головою занурився в бізнес, створивши разом з однопартійцями сервіс харчування «Кабачок».

Словом, у будь-який момент Притула, якому, до речі, виборці «Голосу» симпатизують куди більше, ніж колишній айтішніце Кірі Рудик, може стартувати на парламентських виборах, навіть не маючи власного партійного бренду. А він - партійний фундамент - є для шоумена, як кажуть в його оточенні, не метою, а засобом взяти участь не тільки в парламентській, а й у президентській кампанії.

«Час покаже, чи зможе залишитися в політиці Сергій Притула, а ось нинішнє керівництво партії «Голос» на наступних виборах і продемонструє чого воно насправді стоїть. Дійсно, люди, які прийшли до керівництва партії після Святослава Вакарчука поводяться досить дивно, але прогнозовано. Вони потрапили в політику і стали депутатами тільки завдяки особистому рейтингу Вакарчука. Жоден з них не зміг би перемогти на виборах в мажоритарному окрузі. Випадково ставши депутатами, а потім і очоливши партію, вони не хочуть, і не будуть ділитися владою, на яку насправді не заслуговують. Сергій Притула, як і Сергій Рахманін прийшли в партію Вакарчука, а без нього, нове керівництво хоче від них позбутися, тому що втрачається на їх фоні. Рахманіна звільнили з посади голови фракції, а Притулу виживали з партії і вижили. Політичні зозулі в партії «Голос» стали на чолі її», - зазначає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

На думку політолога Олега Саакяна, конфлікт в рядах «Голосу» пройшов точку неповернення, і «розлучення» політсили неминучий. «Тепер буде тривати боротьба за титул так званих спадкоємців «Голосу»: мова йде не стільки про юридичний бік, скільки про певний спосіб правильних хлопців, які в 2019 році разом зі Святославом Вакарчуком прийшли в парламент творити нову політику», - резюмує експерт.

Ситуація, що склалася диктує свої правила: творити нову політику «Голос» буде вже не хором. При цьому у Притули, про що свідчить соціологія, є два істотні переваги перед колишніми партійними соратниками - стовідсоткова впізнаваність і позитивний імідж серед широких мас.

Читайте також: Парламентська фракція «Слуги народу» виявилася притулком жадібних мільйонерів