Автопортрет письменника в образі "русалоньки": ким був у реальному житті Ганс Крістіан Андерсен

Нова диснеївська "Русалочка" продовжує успішно йти в прокаті, її дивиться все більше людей - і у багатьох (принаймні деяких) з них виникає бажання порівняти фільм не з минулою голлівудською "Русалочкою", а з самою казкою Ганса Крістіана Андерсена.

У своєму попередньому матеріалі на цю тему ми це й зробили. Зокрема – наголосили на її релігійному аспекті. (Тут треба відразу попередити читачів, що у виданнях Андерсена радянського часу, до яких вони, можливо, звернуться, все, що пов'язане з релігією, просто не друкували). Але казки датського письменника мають ще один вимір - біографічний.

Справа в тому, що герої головних казок Андерсена – це він сам. Та й назва "казки", якщо розуміти під цим словом дитячі історії, для його оповідань не підходять – сам Андерсен був упевнений, що пише для дорослих. Тим більше що, як прийнято вважати (а інших прикладів немає) дітей він не любив, вважаючи їх бруднулями, від яких можна заразитися різними хворобами. А хвороб, як пожеж, і взагалі будь-яких несподіванок Андерсен боявся.

У всіх цих фобіях немає нічого дивного, якщо знати, що Андерсен все своє життя прожив самотньою людиною. Точніше сказати - разюче самотньою. Є припущення, що він все своє життя залишався незайманим, тому що жінки його не хвилювали, а свою потяг до чоловіків він був змушений приховувати. Його біографам добре відомо, що Андерсен був небайдужий до Едварда Колліна, сина директора Королівського театру, сім'я якого взяла опіку над 14-річним Андерсеном, коли той на заощаджені та зароблені гроші вирвався зі своєї провінції підкоряти Копенгаген.

Повертаючись до "Русалочки", зазначимо, що біографи вважають, що одруження принца, яке розбило серце героїні казки - просто парафраз реального одруження Колліна з аналогічною реакцією в Андерсена. При цьому, хоча Коллін і не відповідав письменнику взаємністю в еротичному плані, про його закоханість знав.

Заради справедливості зазначимо, що існувала й інша версія - про нерозділене кохання Андерсена до оперної співачки Енні Лінд, яку він нібито зобразив у Сніговій королеві. Однак інші біографи, навпаки, впевнені, що Енні Лінд була небайдужа до Андерсена, та й за характером вона була типовою актрисою, темпераментною та химерною. І якщо хтось був схожий на Снігову Королеву, то це Коллін, добре вихований, холодний у стосунках, що, залишаючись приятелем Андерсена, тримав того на відстані.

У цю життєву канву добре вкладаються інші знамениті казки Андерсена. Хіба, наприклад, "Гидке каченя" - це не про нього, "прекрасного лебедя", в якому оточуючі бачать лише смішного виродка? (Андерсен був при всіх своїх недоліках людиною вкрай самозакоханою). Правда, самому йому, принаймні, в особистому житті, а не в літературі, "злетіти лебедем" так і не довелося.

Фото: Pinterest