ПолітикаВійна на Донбасі

Апофеоз абсурду: навіщо Путін визнав «ЛДНР» і до чого це призведе

09:40 22 лют 2022.  1495Читайте на: УКРРУС

У понеділок, 21 лютого, президент Росії Володимир Путін зібрав засідання Ради безпеки після закінчення якого підписав указ про визнання «ЛДНР», яке досі офіційна Москва називала частиною України. Як це рішення може змінити ситуацію на окупованій частині Донбасу, розбиралася Lenta.UA.

Прелюдією до визнання Російською Федерацією республік став телезвернення Путіна до росіян, а також співвітчизників в Україні. «Ситуація на Донбасі знову набула критичного, гострого характеру. Сучасна Україна була цілком і повністю створена Росією точніше більшовицькою, комуністичною Росією», - наголосив Путін, принагідно звинувачуючи Київ у всіх смертних гріхах - «злодійстві російського газу, заохоченні націоналізму, громадянській війні». Загалом, цитувати і, тим більше, предметно аналізувати ораторські «шедеври» Путіна – безглуздо, оскільки це, зважаючи на все, завдання профільних медичних фахівців.

Рішення Путіна про визнання "республік" було оголошено після екстреної наради Ради безпеки Росії. Учасники цього засідання, серед яких були спікери обох палат парламенту, міністри та керівники інших державних органів, одностайно висловилися за визнання суверенітету самопроголошених республік Донбасу.

Читайте також: Міністр оборони Резніков заявив про продовження війни на Донбасі

При цьому деякі учасники Радбезу говорили не лише про визнання незалежності ЛДНР від України, а й про приєднання цих територій до Росії. Дуже примітно, що засідання відбувалося в Катерининській залі Кремля, а не в залі Ради безпеки. Тобто «цар» зробив ставку на видовище, хоча за фактом для всіх розсудливих людей все, що відбувалося, виглядало театром абсурду – ні більше, ні менше.

«Після держперевороту в Україні у 2014 році частина населення цієї країни не прийняла цей переворот. Нагадаю, що він був антиконституційним і кривавим, бо під час цих подій загинуло багато ні в чому не винних людей. Це справді озброєний переворот – із цим, власне кажучи, ніхто й не сперечається. Це стосувалося і тих людей, які проживали у Криму, це стосувалося і тих, які проживали та проживають сьогодні на Донбасі. Люди заявили про те, що вони формують дві незалежні республіки – Донецьку народну республіку та Луганську народну республіку. З цього моменту розпочалося протистояння київської влади та людей, які проживають на цій території. Всі ці роки... я хочу на цьому наголосити... всі ці роки над людьми, які проживають на цих територіях, фактично знущалися. Постійний обстріл, блокада. Як ви знаєте, люди, які мешкають на територіях, близьких до так званого переднього краю, взагалі змушені були перебратися в підвали... Живуть там самі разом із дітьми», - заявив Путін. Далі він згадав про «Мінськ», який «не виконує Київ». Щодо цієї репліки, коментар гранично лаконічний: горезвісні домовленості, підписані в столиці Білорусі на 99,9%, не виконує саме Москва, трактуючи їх за своїм деформованим баченням і виносячи на перший план політичну частину, нахабно ігноруючи ключовий кейс про сферу безпеки.

Піком відірваності головного мешканця Кремля від реальності стало його звинувачення на адресу Вашингтона, який легко відмовляється від будь-яких домовленостей, від будь-яких документів, які підписує. На цьому публічно заявив багаторічний лідер Росії, яка в будапештських домовленостях виступає гарантом безпеки України. Без коментарів…

Перерахувавши претензії до української влади та Заходу, Путін заявив: «Вважаю за необхідне прийняти вже давно назріле рішення – негайно визнати незалежність та суверенітет Донецької народної республіки та Луганської народної республіки». Він попросив Раду федерації, чиє позапланове засідання пройде вже сьогодні, затвердити договори «Про дружбу, співпрацю та взаємодопомогу» з республіками Донбасу.

Якраз після путінського виступу російські держканали показали його зустріч із лідерами «ЛДНР» Денисом Пушиліним та Леонідом Пасічником. При них президент РФ підписав укази про визнання двох республік, а потім були підписані договори «Про дружбу, співпрацю та взаємодопомогу».

Зазначимо, що підписані вчора документи майже ідентичні аналогічним угодам з Абхазією та Південною Осетією, які були зафіксовані у вересні 2008 року після війни Росії із Грузією та подальшого визнання Москвою незалежності цих «республік». У них є військова складова, аж до будівництва військових баз. У ст. 4, наприклад, йдеться про те, що «договірні сторони спільно вживатимуть усіх доступних їм заходів для усунення загрози миру, порушення миру, а також для протидії актам агресії проти них з боку будь-якої держави або групи держав і надавати один одному необхідну допомогу, включаючи військову». А стаття п'ята говорить: «З метою забезпечення безпеки кожна з Договірних Сторін надаватиме іншій Договірній Стороні право будівництва, використання та вдосконалення її збройними силами військової інфраструктури та військових баз (об'єктів) на своїй території».

Володимир Зеленський учора ввечері заявив, що провів термінові консультації з президентами США, Франції та канцлером Німеччини у зв'язку із заявами, що прозвучали на Раді безпеки Росії. Він також побічно натякнув, що наказ стріляти по російських військах не віддаватиме, оскільки, як і раніше, прихильний до дипломатичного шляху. Визнання незалежності окупованих районів Донбасу може означати односторонній вихід Росії з Мінських угод, резюмував Зе.

Міжнародна реакція на рішення Кремля була моментально. Щоправда, традиційно, крім занепокоєнь, ніхто нічого говорити не став. Прем'єр Великої Британії Борис Джонсон назвав указ Путіна «очевидним порушенням міжнародного права, яке кричить порушенням суверенітету та територіальної цілісності України». «Це відмова від мінського процесу та Мінських угод. Думаю, що це погана ознака і дуже похмурий сигнал», - сказав він.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та голова Євроради Шарль Мішель також розкритикували рішення Кремля: «Визнання двох сепаратистських територій в Україні є кричущим порушенням міжнародного права, територіальної цілісності України та Мінських угод. ЄС та його партнери відреагують єдністю, твердістю та рішучістю на знак солідарності з Україною».

Франція закликала скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН, а ціла низка західних країн висловилася за термінове запровадження санкцій щодо Росії.

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі повідомила, що рішення Москви було очікуваним для Вашингтона. За її словами, президент США Джо Байден незабаром видасть указ, який забороняє нові інвестиції, торгівлю та фінансування з боку американських осіб щодо ЛДНР. Крім того, анонсовано додаткові заходи, "пов'язані з грубим порушенням Росією своїх міжнародних зобов'язань".

Очевидно, що визнанням «республік» криза не закінчиться. Тут можна наводити масу аргументів та думок експертів, але їхня суть зводиться до ключового висновку: Росія забила гол у власні ворота. До речі, у так званих конституціях так званих «республік» є, як під копірку, написані статті з однаковим номером – 54, які свідчать, що «територія Донецької та Луганської народної республік визначається межами, що існували на день її утворення». Таким чином, Донецьк та Луганськ можуть, посилаючись на це, поставити питання щодо відновлення своєї територіальної цілісності. Якщо це буде зроблено, єдиною країною, яка зможе їм допомогти, буде Росія. І дуже важливо відзначити, що істерія, що піднялася в соцмережах через визнання РФ «республік» є недоречною, оскільки хто і скільки завгодно може визнати на законодавчому рівні, що сонце обертається навколо землі, але це абсолютно не змінить їх реального руху.

Навіщо на це пішов Путін? Спершу треба розуміти, що головне завдання Кремля (і його союзників на Заході) спочатку полягало в тому, щоб впхнути ОРДЛО в Україну на умовах широкої автономії. Проте Київ не пішов на шантаж Путіна, який, до речі, активно розгойдували західні ЗМІ. Проте фінт не вдався: Київ не пішов на це.

В результаті, Москва пішла на план Б із визнанням. Справа в тому, що у Путіна активно думають про транзит влади. Визнавши окуповані території, нинішній господар Кремля: а) виступив збирачем земель; б) "заякорив" свого наступника, який тепер за всього бажання не зможе відіграти все назад.

Що ж до України, то їй треба терміново посилювати армію та займатися відновленням економіки. І якщо "Велике військове будівництво", схоже, буде реалізовано (що, щоправда, буде пов'язане з розпилом бюджетних грошей), то з економікою, на жаль, у Зеленського до ладу не розуміють, що робити. Тим більше, на тлі постійних заяв західної преси про нібито майбутню атаку Кремля, жоден інвестор сюди не зайде. Тому поки що "накачування" не припинитися, на жаль, говорити про те, що ми зуміємо почати відновлюватися, не доводиться.

Читайте також: З'явилася реакція США, ЄС, НАТО, ООН та ОБСЄ на визнання Путіним «Л/ДНР»

Ромашова Наталя

Найпопулярніше