Американські фізики випадково отримали уран з ядерних лабораторій Гітлера

Влітку 2013 року двоє фізиків-ядерників з Мерілендського університету, США отримали посилку c кубиком урану, який виявився частиною програми Гітлера зі створення ядерної бомби. Про це йдеться в матеріалі німецького видання Focus.de, який перевів портал іноземних новин Inopressa. 

"Анонімна посилка надійшла влітку 2013 року, і її вміст, як констатували Тімоті Кет і Міріам Хімерт, був досить несподіваним. Обидва фізики, що ведуть дослідницьку роботу в американському Мерілендському університеті, тримали в своїх руках кубик урану з дуже слабкою радіоактивністю розміром приблизно 5 см і вагою 2,2 кг. Як мінімум такою же дивовижною була прикладена записка: "З реактора, який намагався побудувати Гітлер. Подарунок від Ніннінгера", - пише автор матеріалу Амін Фурер. 

Вчені вирішили знайти відповіді на виниклі питання: чи дійсно цей урановий кубик був частиною програми Третього рейху зі створення ядерної бомби? Хто зробив їм такий дивний подарунок? І хто такий Ніннінгер, абсолютно невідомий обом ученим?. 

"Кет і Хіберт почали своє розслідування. Звичайно, вони знали основні історичні факти. Вчені нацистської Німеччини з 1941 року працювали над "бомбою", адже завдяки створенню ядерної бомби нацистське керівництво сподівалося отримати вирішальну перевагу в боротьбі проти своїх супротивників у війні. Вчених розділили на три групи, які працювали в трьох різних районах: в Берліні, Лейпцигу та Готтове", - йдеться в статті. 

Берлінська група дослідників, якою керував відомий фізик Вернер Гейзенберг, взимку 1944 року було переведено на південь Німеччини - там вчені працювали в печері під замком Гайгерлох неподалік від Тюбінгена. Група Гейзенберга провела вже сім експериментів з ураном, в Гайгерлосі відбувся восьмий експеримент під назвою B-VIII. 

Як писав пізніше Гейзенберг, в експериментальному ядерному реакторі знаходилося 664 кубики урану вагою приблизно по 2,2 кг.

"Історики досі не сперечаються про те, чи був взагалі у німецьких дослідників шанс створити ядерну бомбу за допомогою їх методів і засобів. Останнім це оскаржував фізик-ядерник Манфред Попп, за словами якого, у німців були відсутні для цього фінансові кошти і необхідні умови для роботи. На думку фізика, німецька ядерна програма ні в якій мірі не була оснащена так само, як легендарний "Манхеттенський проект", в рамках якого американці в значно коротші терміни створили ядерну бомбу", - констатують автори. 

За їх словами, коли Кет і Хіберт почали шукати інформацію про походження їх уранового кубика, вони натрапили на документи, які показують: Німеччина мала у своєму розпорядженні значно більшу кількісь урану, ніж передбачалося раніше. 

У Гайгерлох зберігалося 659 кубиків Урана (Гейзенберг писав про 664), але їх було недостатньо.

"Під час свого розслідування Кет і Хіберт виявили в Національному архіві США коробку з написом "Німецький уран". Вміст коробки їх здивував: мова йшла про сотні документів про німецький уран, лише недавно оприлюднених американською владою", - поділилися відкриттям журналісти. 

"З цих документів випливає, що німці, поряд зі згаданими 659 кубиками урану, мали ще більш ніж 400 кубиків. Вони використовувалися в випробуваннях іншої дослідницької групи в Готтове, які, однак, були припинені. При об'єднанні цих двох запасів можна було б отримати в прямому сенсі вибухонебезпечну кількість урану. "Об'єднаного матеріалу було б більш ніж достатньо, щоб досягти критичності реактора B-VIII", - констатували Кет і Хіберт. 

Втім, серед німецьких вчених відсутня єдність. "Дослідники ворогували між собою, керівники досліджень буквально ненавиділи одек одного", - зазначає Хіберт. І ця ворожість, можливо, перешкодила успіху розробок - на відміну від США, де значно більшу кількість вчених були не тільки краще оснащені матеріальними засобами, а й тісно співпрацювали одне з одним". 

УВ ході свого розслідування Кет і Хіберт також знайшли відповідь на питання про подальшу долю уранових кубиків після війни. "У Німеччині сформувався чорний ринок уранових кубиків, придбати які неодноразово пропонувалося американцям за абсолютно нерозумноюї ціною. Так як вони відмовилися, велика частина цих кубиків, мабуть, вирушила в Радянський Союз. Але там їх слід губиться", - пише видання. 

"Деякі кубики все ж опинилися в США, причому у приватних осіб, в тому числі і урановий кубик з Меріленда. Його в 1945 році привіз з Німеччини в США чоловік на ім'я Роберт Д.Ніннінгер, який тоді займався закупівлею урану для Манхеттенського проекту". Пізніше він подарував кубик своєму другові, який і відправив його дослідникам через 70 років. 

"Історія кубика з урану - це історія наукового провалу, "хоча і провалу, який варто святкувати", відзначають вчені. Адже дослідникам з нацистської Німеччини не вдалося створити ядерну бомбу. Цю сумнівну славу отримали в результаті американці. У серпні 1945 року вони також без коливань скинули бомбу на японські міста Хіросіму і Нагасакі - на ворога, який давно був переможений", - зазначає видання Focus.

Нагадаємо, стрілки Годинника Судного дня перевели вперед. Тепер від години «Ч» людство відокремлює 100 секунд.

Фото: Focus