А чиї гроші? Як «інвестори» Хмельницький та Іванов за рахунок ошуканих киян зібралися забудовувати столицю

Минулої середи, 27 жовтня, Фонд державного майна влаштував «велику приватизацію», виставивши лотом на аукціон одне з найбільших підприємств Києва – завод «Більшовик». Втім, завод за прямим призначенням ніхто не збирається використовувати, а планується забудувати 35 гектарів «золотої» землі поряд зі станцією метро «Шулявська».

Найпарадоксальніше, що конкурс тривав «аж» 7 хвилин. Переможцем став консорціум – компанія UDP Андрія Іванова та Василя Хмельницького та A-Development Олексія Баранова (близький до сина екс-мера Києва Степана Черновецького). Вони запропонували 1,43 млрд грн, що перевищило стартову ціну лише на 2,8% або 40 млн грн.

Читайте також: У Києві продано завод «Більшовик» – хто купив і що обіцяють збудувати на його місці

Фактично це провал. Справа в тому, що до цього учасники ринку прогнозували, що підприємство буде продано в рази дорожче – 3-4 мільярди гривень.

Виникає два закономірні питання. Перший – чому ФДМ не вдалося продати завод за нормальною ціною? І другий – звідки у Василя Хмельницького гроші на таку покупку та наскільки вони чисті?

Одна з ключових причин того, що Хмельницькому та Іванову вдалося придбати об'єкт наддешево – судові позови, які вже кілька років точаться навколо цього об'єкту. Але тут є важливий нюанс – за інформацією наших інсайдів, ці судові питання фактично інспірували ще 2019 року самим Хмельницьким. Той зумів незаконно захопити частину підприємства (кілька ангарів) і будь-який інший інвестор ув'язнив би в судах на довгі роки.

Проте залишається ключовим і друге питання – «звідки гроші, Зін»? Адже справа не тільки в цих 1,4 мільярда гривень – хоча це величезна сума. Щоб забудувати цю територію, знісши старі будинки, потрібні чималі капіталовкладення – десь ще стільки ж.

І ось тут ми переходимо до найцікавішого. До походження коштів. Іванов та Хмельницький – разом спочатку 90-х років, коли починали з торгівлі нафтопродуктами. І хоча обидва зробили свій старт у Росії – Іванов – уродженець Магнітогорська, а Хмельницький чимало років прожив «за поребриком» – основних успіхів вони досягли у Києві.

Однією з найбрудніших сторінок у біографії дуету Хмельницький-Іванов є їхня роль у знищенні банку «Хрещатик» - однієї з найстабільніших фінустанов у країні.

"Управлінці" довели банк до банкрутства, "вимивши" з нього всі гроші. У квітні 2016 року НБУ відніс банк «Хрещатик» до неплатоспроможних через недостатність ліквідності та капіталу. У НБУ заявляли про наявність фактів, що до неплатоспроможності банк «Хрещатик» довели його акціонери. Зокрема, заступник голови НБУ Катерина Рожкова зазначала, що банк роками кредитував своїх акціонерів, і один із власників банку Андрій Іванов побудував девелоперську бізнес-імперію за гроші комунальних підприємств та депозити населення.

Після діагностики банку з'ясувалося, що понад три чверті кредитно-інвестиційного портфеля «Хрещатика» — або близько 6 млрд грн — припадало на компанії, афілійовані з його приватними акціонерами. За даними Фонду гарантування, із ПАТ «КБ «Хрещатик» за кілька місяців до визнання його неплатоспроможним було виведено близько 6,9 млрд. грн.

«Весь 2015 рік і аж до 1 квітня 2016 року вони отримували кредити на свої компанії, а також продавали банку сміттєві облігації. За офіційною оцінкою, з банку виведено близько 7 мільярдів гривень. Перекладаю: Хмельницький та Іванов украли з банку «Хрещатик» мільярди гривень перед тим, як його покласти», - зазначив відомий економічний журналіст-розслідувач Сергій Лямець.

У жовтні 2020 року Фонд гарантування завершив ліквідацію банку «Хрещатик». У процесі ліквідації банку вкладникам виплачено 2,8 млрд. грн. гарантованого відшкодування.

«Зводимо баланс. Усього за боргами «Хрещатика» потрібно виплатити 6,2 млрд. гривень. Виплачено 2,8 млрд гривень. Стягнути на користь держави вдається лише 800 млн гривень та ще якусь дрібницю. Напередодні банкрутства «Хрещатика» за останні три дні деякі підприємства вивели свої гроші. Це були компанії, близькі до власників банку: Хмельницького-Іванова та, увага, до мерії Києва. Вони встигли викачати з банку кілька мільярдів "живими грошима", змінюючи фінансові записи. Майже 20 тис. підприємств теж не отримають свої гроші НІКОЛИ. Причина та сама – власникам банку дуже потрібні були гроші на будівельні проекти», - іронізує Сергій Лямець.

А цих проектів у дуету Хмельницький-Іванів більш ніж достатньо. Це і так званий UNIT.City на території Київського мотоциклетного заводу – гарна обгортка та «порожня» забудова та житлові комплекси, які побудовані під брендом UDP. Серед них – «Новопечерські липки», «Паркове місто» та River Stone. А зараз ще 35 гектарів «Більшовика».

Афери на банку «Хрещатик» дали можливість двом «чесним» та «прозорим» бізнесменам влаштувати у Києві «велике будівництво». В історії з «Більшовиком» ані Фонд держмайна, ані податківці, ані структури фінмоніторингу Нацбанку та Державної аудиторської служби не порушили питання щодо походження цих коштів. Адже якщо поставити собі за мету дізнатися природу грошей Хмельницького та Іванова, швидше за все, дуже швидко виявиться, що йдеться про те, що вони оперують ресурсами, викаченими зі збанкрутілого банку. А це – кримінал. Проблема полягає в тому, що нові власники «Більшовика» можуть «порєшать». Вони мають чимало коштів, щоб відкупитися від будь-якого правоохоронного органу в країні. І без політичної волі вищого керівництва країни вивести на чисту воду олігархів-шахраїв навряд чи можливо…

Читайте також: Чиновники вирішили продати київський завод "Більшовик"