15-го липня 1988-го року в кінотеатрах США вийшов на екрани один з найуспішніших бойовиків в історії кіно

Для молодого і навіть середнього покоління сьогоднішніх кіноглядачів франшиза «міцних горішків» начебто існувала завжди. Зате старше покоління пам'ятає, який фурор перший Die Hard справив в українських відеосалонах кінця 80-х років. Зараз цей фільм і його продовження, одні більш вдалі, інші - менш, стали класикою, тому не так легко згадати, чим вони так вразили тоді.

В першу чергу - звичайно, своїм головним героєм, офіцером поліції Джоном Макклейном, який відрізнявся від попередніх йому персонажів поліцейських тим, що за власною ініціативою і в неробочий час втручався у всякі небезпечні ситуації, відчував у них такі зрозумілі глядачеві емоції як втома і страх, та мав недоліки - наприклад, в третьому фільмі франшизи його доставляють до поліцейської офіс для виконання завдання з моторошного похмілля.

При цьому сьогодні образ Макклейна і Брюс Вілліс, глобальна слава якого почалася саме з цієї ролі, настільки злилися, що уявити собі в цій ролі іншого актора просто неможливо. Тим часом, Вілліс був запрошений на роль тільки після того, як від неї відмовилися, кожен зі своїх причин, Арнольд Шварценеггер, Сильвестр Сталлоне, Харрісон Форд, Берт Рейнольдс, Річард Гір і Дон Джонсон.

Якщо уявити собі будь-якого з них в ролі Макклейна, зрозуміло, що це був би зовсім інший фільм. Напевно - непоганий бойовик, але не той «Міцний горішок», який увійшов в історію кіно. Ось так вона, ця історія, і робиться - як би сама по собі і нерідко випадковими шляхами.

Фото: Twitter