«Зоопарк» Путіна: яка техніка окупантів тепер воюватиме проти них

Незважаючи на війну, уряд своєчасно затвердив і передав до парламенту проект бюджету наступного року, повідомив у вівторок, 13 вересня, прем'єр Денис Шмігаль. За його словами, майже 50% всього державного кошторису, а це 1 трлн 136 млрд гривень – буде направлено для сектору безпеки та оборони, які є головним пріоритетом. «Бюджет 2023 року – це бюджет для перемоги. І вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим, тому що війна – це дуже дорого», - наголосив глава Кабміну. Він також уточнив, що понад 1,1 трлн грн піде на «зарплати військових, забезпечення армії, ремонти та закупівлі техніки та зброї та ще багато інших важливих для оборони речей».

Багато інших важливих для оборони (як, втім, і для настання) речей залишили на українській землі, котрі втікають під час контрнаступу ЗСУ на Харківщині путінські «визволителі». В результаті вітчизняна армія поповнилася сотнями одиниць трофейної техніки, серед якої є не лише танки та БТРи.

Читайте також: У РФ військові масово відмовляються їхати на війну до України – ГУР

«Попереду у нас артилерійські дуелі, тож ця техніка точно знадобиться. Більшість трофеїв – це ударне залізо. Танки, БТР, БМП, багато боєприпасів. Але є й такі системи постановки радіоперешкод, які відсутні в Україні. Так, варта уваги «Зоопарк-1». Це контрбатарейна система, що допомагає обчислювати артилерійські залпи. Загалом, все, що стане в нагоді у боротьбі проти ворога. Все це суттєво поповнить наші підрозділи. Є дуже цікава особливість: на сьогодні ми «затрофеїли» вже більше техніки, ніж нам надали партнери», – зазначає військовий експерт Петро Черник.

До речі, в соцмережах із цього приводу навіть виник мем про «російський ленд-ліз» - мовляв, трофейної техніки, так багато, що це нагадує програму ленд-лізу для ЗСУ від Заходу, до якої «вирішила приєднатися» країна-агресор.

Небувалим успіхом профільні фахівці називають те, що до рук українських військових потрапив повний комплект документації зі станцією управління БПЛА «Орлан-10» – для фахівців із розробки систем протидії безпілотникам це справжній подарунок. До речі, це перший, починаючи з 2014 року, відомий випадок вилучення українською армією «Орлана-10» з усіма компонентами, що супроводжують. Зазначимо, що ці «пташки» - найважливіший чинник для рашистської артилерії. По суті, «Орлани» - це очі САУ окупантів, які дозволяють їх артилеристам у режимі реального часу наводитися та вести «вогневий вал» за цілями на фронті. За рахунок того, що ці безпілотники використовують багато цивільних комплектуючих (наприклад, оптику), які дешевші і не підпадали під санкції, Росія виробила і продовжує виробляти багато таких апаратів, що забезпечує російській армії фактично цілодобове спостереження за лінією зіткнення. З огляду на наявність у рашистів величезної кількості «Орланів», це є серйозною проблемою для ЗСУ. Тому отриманий недавно доступ до документації, інформації про частоти, кодування, протоколи дій цього російського безпілотника для наших військових є дуже важливою інформацією, яка неодмінно буде ретельно вивчена і проаналізована.

Окрім «очей» путінських артилеристів, ЗСУ захопили військовий набір систем спостереження та зв'язку – зокрема, комплекс-розвідник ПСНР-8Р (комплекс розвідки для артилерії – ред.). Із систем протиповітряної оборони, констатують експерти, слід звернути увагу також на транспортно-зарядну машину для ЗРК «Оса-АКМ», а також ракети до цього комплексу.

Тим часом більшість бойової техніки рашистів, захопленої зараз українською армією, більш стандартна для цієї війни - в основному це танки Т-72 і Т-80 різних модифікацій,

Танки Т-80 – машини, що були і залишаються на озброєнні української армії. Ці трофеї, ймовірно, вже найближчим часом приєднаються до якоїсь із механізованих чи танкових бригад Збройних сил України.

Крім танків парк бронетехніки української армії поповнився численними САУ – самохідними артилерійськими установками. На думку експертів, саме перевага у кількості САУ, які використовують, як правило, 152-мм снаряди радянського зразка – це той параметр, який дозволив окупантам успішно наступати на Донбасі та захопити Луганщину. Логічно, що багато хто з них був і на Харківщині і зараз стали трофеями ЗСУ. Юрій Бутусов, відомий журналіст, який зараз працює безпосередньо на лінії фронту, зафіксував покинуту САУ з дуже миловидною назвою. «Самохідна артилерійська установка 2С3 «Акація», 152-мм, у самому Куп'янську. Вона змальована хрестами (маркер українських підрозділів під час контрнаступу на Харківщині – ред.), але очевидно, що це не ЗСУ, це трофей», - написав у себе у Facebook Бутусов.

Такий висновок він, мабуть, зробив тому, що після численних пожеж артилерійських складів в Україні з 2014 року у ЗСУ виник гострий дефіцит снарядів 152-мм, майже повністю використаних у перші місяці повномасштабного вторгнення. Наразі українська армія використовує артилерію переважно «натовського» 155-мм калібру. Тому питання про те, як ВСУ використовуватимуть захоплені російські САУ на фронті, залишається відкритим.

Під звільненою Балаклією українські бійці виявили зенітно-ракетний комплекс «Тор-М1». Це не новинка серед трофеїв – згідно з даними відкритих джерел, ЗСУ вже захопили щонайменше чотири таких комплекси різних модифікацій. ЗРК «Тор-М1» – всепогодний тактичний зенітний ракетний комплекс, призначений для вирішення завдань протиповітряної та протиракетної оборони на рівні дивізіонної ланки, ухвалений на озброєння у 1991 році. Їх росіяни використовують також як ППО на частині своїх військових кораблів, а також встановили такий комплекс на острові Зміїний, де його було благополучно знищено «Байрактором». Даний ЗРК перебуває на озброєнні ЗСУ, тож проблем із його інтеграцією в українські протиповітряні підрозділи не буде, кажуть профільні експерти.

Серед нових трофеїв значиться і набір нових протитанкових мін ПТКМ-1Р. Про те, що окупанти використовують їх, стало відомо лише у травні за фотографіями Управління державної охорони (УДО), чиї сапери розмінували Київщину після втечі звідти путінських «визволителів». ПТКМ-1Р мають досить складний принцип дії та вражають верхню напівсферу бронетехніки, коли вона рухається біля місця їх встановлення. Коли наближається техніка на відстань до 50 метрів, міна за допомогою датчиків наводиться на ціль та вистрілює бойовим зарядом. Реальна ефективність ПТКМ-1Р невідома, проте розробники заявляють, що вона може пробивати броню завтовшки до 70 мм. Набагато ціннішим трофеєм ЗСУ у Харківській області є станція радіолокації 1Л261 зі складу контрбатарейного комплексу «Зоопарк-1М». Цей комплекс призначений для розвідки по пострілу (пуску) вогневих позицій мінометів, артилерії, реактивних систем залпового вогню, стартових позицій тактичних ракет і забезпечує відстріл своєї аналогічної зброї.

Блискучий у всіх сенсах контрнаступ ЗСУ на Харківщині, зважаючи на все, стимулює і наших західних партнерів. Так, виступаючи вчора в Європарламенті глава європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав країни ЄС негайно активізувати надання зброї Україні – «бо ми бачимо її високу ефективність». При цьому він наголосив, що «навіть день чи тиждень» мають велике значення, оскільки з наближенням зими ведення бойових дій, особливо на сході України, може значно ускладнитися. «Коли Путін починав цю свою війну, хто міг би припустити, що російська армія буде змушена перейти до оборони і фактично відступити? Хто взагалі міг уявити таке?!», - дивувався пан Боррель.

Утім, у незавершеній ще «під ключ» історії з деокупацією Харківщини є не лише переможні та трофейні штрихи, а й трагічні ноти. Наприклад, після звільнення Балаклії стало відомо про чергові звірства рашистів. Зокрема, як з'ясувалося, сорок мешканців (серед яких і жінки) цього міста окупанти протримали у полоні цілих півроку. Ще сотні - піддавали тортурам із застосуванням електроструму. Також на щойно звільненій землі Харківщини знаходяться тисячі стихійних поховань, рапортують місцеві чиновники, обіцяючи, що всі факти насильства окупантів над мирними людьми обов'язково будуть зафіксовані.

Сьогодні на деокупованих територіях, де півроку орудували рашисти – гори порожніх пляшок з-під спиртного та океани іншого сміття. Зважаючи на те, що путінські «визволителі» тікали так, що не встигали забрати з собою навіть власну спідню білизну, вони не очікували наступу наших військових. А в тому, що кількість подібних «сюрпризів» для рашистів з кожним днем збільшуватиметься, немає жодних сумнівів, оскільки мотивація українських воїнів – найсильніша разом із «залізом» зброя…

Читайте також: ЗСУ продовжать тіснити окупантів і поженуть їх за річку Оскол, - ISW