Згадуємо найкрасивішого кіноактора 60-70-х років

Хельмут Бергер, який помер минулого року, не доживши кілька днів до свого 79-річчя, міг би сьогодні відсвяткувати свій 80-річний ювілей. Згадали ми про нього тому, що молоді українські кіномани про нього майже не знають, а старше покоління через радянську цензуру майже не бачило – на відміну від іншого красеня Альона Делона, фільми з яким (до речі, не найкращі) регулярно йшли на той час на кіноекранах.

Тим часом на Заході писали про нього в ті роки так: "Інтелектуальніший, ніж Ален Делон, і більш бездоганний, ніж Роберт Редфорд" (це сказав про нього видатний американський кінорежисер Біллі Уайлдер). Або, пізніше, так: "Людина, яка колись випромінювала більше сексу, ніж Роберт Паттінсон і Леонардо Ді Капріо". І, як не незвично, це звучить для людини непосвяченої - чиста правда.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Втім, найточніше визначення Бергера в ті роки було і найкоротшим: "Людина захоплюючої дух краси". Краса ця захопила і одного з найкращих режисерів в історії світового кіно Лукіно Вісконті, для якого Бергер став тим самим, ким були для Федеріко Фелліні його Джульєтта Мазіна, а для Мікеланджело Антоніоні Моніка Вітті - незамінним партнером у кіно та житті. Причому в житті – незважаючи на різницю у віці 38 років та походження: Вісконті походив із стародавнього італійського аристократичного роду, а Бергер – звичайної буржуазної австрійської родини.

При цьому Вісконті і Бергеру не потрібні були популярні сьогодні камінг-аути. Про те, що Вісконті – гомосексуал, а Бергер – бісексуал, знали всі, принаймні – у світі кіно, і всі вважали це їхньою особистою справою. Крім того, Вісконті фактично став для Бергера другим батьком, якому Хельмут був зобов'язаний усім - про що говорить і його спроба самогубства після смерті Вісконті.

На відміну від того ж Алена Делона, який був актором універсальним, Бергер був актором, чия перевага полягала в геніальній (в акторському значенні слова) грі на межі психічного та фізичного здоров'я. Але так його міг змусити працювати тільки Вісконті, так що після смерті режисера його акторська кар'єра зів'яла, а пізніше через розгульний спосіб життя (Бергер переспав з безліччю "зірок" обох статей) зів'яла і краса.

Однак сам цей образ "захоплюючої дух краси" залишиться в історії кіно назавжди.