Зашкварені прокурори намагаються посадити екс-керівництво "Спецтехноекспорту", сфальсифікувавши докази (ВІДЕО)

Як з’явилася справа

У грудні 2017 років детектив НАБУ Дмитро Литвиненко прийняв заяву від індуса Павана Кхабара, який заявив, що в 2014 році саме завдяки зусиллям його компанії ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» підписав контракт між Україною та Індією вартістю 47 мільйонів доларів на ремонт літаків АН-32. Індус поскаржився, що за послуги, які він начебто надав, держпідприємство не сплатило йому прописану в договорі 20% від суми контракту. Натомість ці 20% отримувала інша компанія - Global Marketing SP LTD.

Слідство трактувало злочин так: протягом 2015-2016 років посадові особи ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» розтратили державні кошти в особливо великих розмірах на користь компанії Global Marketing SP LTD. У березні 2018-го підозру оголосили п’ятьом топ-менеджерам «Спецтехноекспорту»: Павлу Барбулу, Владиславу Бельбасу, Володимиру Муцинову, Тимофію Романюку та Денису Панасенку.

Невигідні експерти

Найважливішим доказом вини керівництва “Спецтехноекспорту” прокуратура називає висновок судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому написано про можливі (!) втрати активів заводу “410 ЦА” внаслідок перерахування оплати агентських послуг “не тій компанії”.

Та згодом з'ясувалося, що даний висновок експерти зробили через постійний тиск правоохоронців: прокурорів та детективів НАБУ.

“Дуже часто органи досудового розслідування маніпулюють матеріалами кримінального провадження, не надають на дослідження повних матеріалів справи, - каже експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ігор Гриненко. - У даному кримінальному провадженні слідчі мали надати також звіти до актів виконаних робіт та додаткові угоди. Вважаю, що такі документи суб’єктом призначення не були надані навмисно. Натомість були надані для дослідження вибіркові матеріали справи”.

За словами експерта, якби прокурор не вимагав надати висновок з обов'язковим урахуванням пояснень свідків, то за документами (в тому числі, актами виконаних робіт між ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт” та “Global Marketing SP LTD”) він би підтвердив законність фактів здійснення господарських операцій.

“Якби не було умови прокурора “з урахуванням зібраних матеріалів досудового розслідування, в тому числі пояснень свідків”, то і збитків (державі - Ред.) не було б”, - підкреслив Гриненко, виступаючи перед дисциплінарною комісією Мін’юсту.

Слова Гриненка підтвердила його колега - судовий експерт Вікторія Гавриленко. У своїй заяві про злочин до Генпрокуратури вона сказала: “Детективи НАБУ погрожували судовим експертам, які зробили висновок, невигідний обвинуваченню у рамках кримінального провадження щодо українсько-індійського контракту з ремонту літаків “АН-32”.

В тому числі, експерти дійшли до висновку, що в ході виконання контракту українсько-індійського контракту на ремонт літаків “АН-32” державі не було завдано жодних збитків. І цим вони помножили на нуль звинувачення прокурорів в бік екс-високопосадовців ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт” стосовно заволодіння ними 2,6 мільйона доларів державних коштів.

“Висновки експертизи не сподобались детективам НАБУ, оскільки були об’єктивними і йшли в розріз з їх версією кримінального провадження. То ж з метою помсти мені, як експерту, з використанням влади, вчинили тиск на мене шляхом погроз, фальсифікації документів щодо позбавлення мене ліцензії експерта та примушення відмовитися від наданого висновку”, - обурюється Вікторія Гавриленко.

Прокурори залишаються у справі

Справа  #991/747/20 щодо розтрати державних коштів в ході виконання українсько-індійського контракту з ремонту літаків АН-32 зараз - на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Її розглядають судді Лариса Задорожна, Ярослав Шкодін та Олег Федоров.

Відео із останнього судового засідання 10 серпня можна переглянути тут, тут, тут, тут і тут.

"Прокурор має збирати покази не лише щодо вини, а й щодо невинуватості підозрюваних, - - заявив під час судового засідання адвокат Володимира Муцинова Максим Панченко. - А в даній справі ми бачимо, що прокуратура працювала із чіткою метою посадити керівництво "Спецтехноекспорту". Відповідно, для цього вони тиснули на експертів, які робили економічну експертизу в рамках кримінального провадження".

"Саме спираючись на результати цієї експертизи, слідство змогло оголосити підозру п'ятьом колишнім топ-менеджерам ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт"- додав адвокат Павла Барбула Тарас Безпалий. - Експерти визнали, що висновок про завдання державі збитків був зроблений без повного пакету документів та з урахуванням пояснень свідків. А це прямо суперечить методології проведення такого дослідження. Симптоматично, що коли ми замовили аналогічну експертизу із повним пакетом документів, експерти прийшли до протилежного висновку: державі не було завдано збитків".

Старшим у групі прокурорів у даній справі є Вадим Сидоренко. Саме він планує, розподіляє обов'язки та навантаження між членами групи. Оскільки в день судового засідання сторона захисту не знала, хто саме тиснув на експерта, то вони попросили суд відвести не лише Сидоренка, а й всю групу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: Назара Холодницького, Ольгу Ярову, Володимира Кривенко, Дениса Демків, Віталія Пономаренко, Юрія Лучківа та Наталю Висоцьку.

Фрагмент документу - рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін’юсті від 2 липня 2020 року щодо притягнення до відповідальності судового експерта Ігоря Гриненка

“Дисциплінарна комісія Міністерства юстиції знайшла аж чотири порушення, які зробив судовий експерт Гриненко, - наголосив під час судового засідання Павло Барбул. - За словами експерта Гриненка, прокурор Вадим Сидоренко наголошував на необхідності викладати висновок з обов'язковим (!) урахуванням пояснень свідків. Тобто, прокурор прямо вимагав порушити методику проведення судово-економічної експертизи, яка має аналізуватися суто на документах”.

“Яким чином маніпулювали прокурори, мені не відомо. Всі доводи про відвід групи прокурорів є надуманими”, - сказав у своє виправдання прокурор Вадим Сидоренко.

Не оцінивши доводи сторони захисту, судді Вищого антикорупційного суду відмовили у задоволенні клопотання сторони захисту щодо відводу групи прокурорів в ході підготовчого судового засідання. На думку суддів, ненадання стороною обвинувачення повних матеріалів справи для проведення експертизи не може свідчити про упередженість, бо достатність чи недостатність матеріалів має визначати експерт, який дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

При цьому, суддя Олег Федоров зазначив, що сторона захисту може у подальшому просити про відвід прокурора - саме того, якого назве експерт Ірина Гриненко під час допиту у судовому засіданні.