З прицілом на Кремль: як і навіщо Лукашенко грає карту «Вагнера»

У Костянтинівський палац Путін та Лукашенко приїхали вчора одним кортежем, але на різних машинах. Той факт, що на зустрічі двох диктаторів були присутні журналісти з російського та білоруського пулів, свідчив про те, що візаві збиралися пограти кожен на свою аудиторію та обидва - на глобальну певну інформаційну виставу. Розберемося в тому, якою вийшла ця постановка.

Спочатку Путін і Лукашенко (обидва, до речі, були без краваток) довго і нудно розповідали про процвітаючі економіки своїх країн, невпинно зростаючий товарообіг між Москвою та Мінськом, а також безперервне будівництво так званої Союзної держави. Але на якомусь етапі, коли навіть придворні журналісти втомились і почали відверто позіхати, Путін сказав: «Поговоримо про питання безпеки у регіоні. Розуміємо, що я зараз». Ці слова пролунали як якась команда «фас» для Лукашенка, який, після цього, почав тарахтіти швидко і голосно, як стара каструля. «Хочу, щоб ви послухали, що скажу. Слухайте уважно. Я хочу розпочати з роботи ЗСУ. Вчора був непростий день. На щастя, він пристойно скінчився. За нашими даними, я записав, що понад 15 «Леопардів» знищено і понад 20 «Бредлі» за один бій. Такого, на мою думку, ніколи не було!». Тобто, «Лука», як бачимо, недвозначно натякнув, що в театрі бойових дій він має своїх розвідників, які приносять йому свої дані. «На бронетехніці мені довелося служити офіцером свого часу. Тому я розумію, що таке знищити стільки БМП! І, головне, вихваляних цих «Леопардів»!», - продовжував Лукашенко. 

Читайте також: Лукашенко заявив, що нібито бійці ПВК «Вагнер» його «напружують»

Путін, який буквально розвалився в кріслі, схвально кивав і було видно, що білоруському диктатору така реакція подобається. Дивно тільки, що Лукашенко, перебуваючи на піку емоційного збудження, не став говорити про кількість «збитих» F-16, які, як відомо, у кращому разі прибудуть до України за кілька місяців. Втім, і без «ефок» для різного роду байок було більш ніж широке місце. Так, «Лука» із серйозним, десь навіть переграно-напишним виразом обличчя повторив заїжджену до дірок кремлівську мантру про те, що РФ сьогодні доводиться вести війну проти всього блоку НАТО. Далі «Батька», який, до речі, свій полум'яний спіч проголошував, невпинно підглядаючи до блокноту, заявив, що ніякого наступу ЗСУ немає. На цьому моменті втрутився бункерний мешканець. "Ні, він (контрнаступ - ред.) є, просто він провалюється", - видав Путін бажане за дійсне. "Вже провалилося!", - посилював Олександр Лукашенко. – Результатів немає! Що далі?! Вони нещодавно почали підключати Польщу і активно підключають найманців! Я спеціально привіз вам карту про перекидання збройних сил Польщі до кордонів Союзної держави. Ми бачимо: готується ґрунт! Припустимо, одна з бригад своє місце знайшла за 40 км від Бреста. Стояли кілометрів за 500, перекинули на 40 км (до кордону з Білоруссю-ред.). Карту я покажу, ми все це бачимо! І трохи більше 100 км від Гродно – друга бригада перекидається. Дивізія у них, але поки що бригади підійшли».

Карту Олександр Лукашенко за підсумком так і не продемонстрував, хоч це не має жодного значення, оскільки придворні художники могли намалювати все, що завгодно. І все, що завгодно, треба зазначити, летіло з лукашенківських вуст. «Під виглядом ухвалення в НАТО, щоб населенню зайшло, вони хочуть відтяпати Західну Україну та приєднати до Польщі! Це плата за активну участь поляків у цій операції проти, звісно, військ Російської Федерації! Американцями все це підтримується, але для нас, Володимире Володимировичу, це неприйнятно! Відрив Західної України, розчленування України та передача земель Польщі є неприйнятним! І якщо потрібно буде західному населенню України, ми, звісно, їх підтримуватимемо. Я прошу, щоб ви ретельно продумали це питання», – заявив Лукашенко.

Що тут сказати? Так і бачиться картина, коли українці, які мешкають на Західній Україні, вишиковуються у багатокілометрову чергу за захистом незрозуміло від когось до цього забавного диктаторського тандему… Утім, на цьому шоу «Батьки» не закінчилося. «Можливо, не варто було б говорити, але скажу! Знаєте, нас почали напружувати вагнерівці! Просяться на Захід: дозвольте нам! Я говорю: вам навіщо на Захід, туди? Ну і нишком: ми ж контролюємо, що відбувається: ну сходимо на екскурсію до Варшави та Жешува! А Жешув для них – неприйнятно! Вони воювали під Артемівськом і знають, звідки йшла військова техніка, і в них ось це всередині сидить: Жешув – це біда! Звичайно, я їх тримаю, як домовилися, у центрі Білорусії, не хотілося б туди їх передислокувати, бо в них погані настрої. Ну це так, штрих… Ми всіляко протидіятимемо цьому, і я прошу, щоб ви теж дивилися це питання у себе», - зазначив, звертаючись до Путіна Лукашенка принагідно натякаючи, що саме він є рятівником Європи від чуми XXI століття - «Вагнера», що задумав похід на Варшаву.

Після цього Лукашенко сказав, що залишиться в Росії ще й на понеділок, мовляв, багато ще чого треба «віч-на-віч» обговорити і Путін з цим погодився. Далі шоу змінило декорації - диктатори поїхали на екскурсію до Кронштадта в музей військово-морської слави, а потім до Микільського морського собору, де поставили свічки в церковному секторі «За здоров'я»... Дуже, погодьтеся, цинічно-символічно, адже в цей же час в Одесі розбирали завали пошкодженого путінським ракетним залізом Свято-Преображенського собору (УПЦ МП), який освячував Гундяєв.

«Лукашенко та Путін влаштували спектакль із розповіддю про намір «вагнерівців» влаштувати «екскурсію» до Жешува та Варшави. Поки що це більше схоже на надування щік та спроби лякати Захід та НАТО можливістю загострити ситуацію гібридною атакою на Польщу. Загалом, чергова ІПСО (інформаційно-психологічна спецоперація – ред.) у виконанні двох нахабних диктаторів. Але білоруському узурпатору та іншим любителям пограти в «гібридну війну» про всяк випадок варто нагадати, що в Польщі та в Україні десятки тисяч білорусів, і особливо полк Калиновського, чекають на неможливість «екскурсії» до Мінська. Як бити вагнерівців добре знають в Україні. За потреби поділяться бойовим досвідом і з поляками, і з білорусами. Тих пригожинців, кого не добили у Бахмуті, можна добити й у Білорусі разом із Лукашенком. Ну а воєнторг для таких добрих цілей завжди буде відкритий. І ще одна цікава деталь. Відстань від Мінська до Москви у півтора рази коротша, ніж від Ростова до Москви, – менше 700 км», – прокоментував учорашню зустріч Путіна та Лукашенка відомий політолог Володимир Фесенко.

Іншої думки дотримується його колега з експертного цеху Олексій Голобуцький: «На мій погляд, лукашенківська заява про екскурсію вагнерівців виглядає зовсім не шантажем Європи чи НАТО. Та й який шантаж? Скільки було вагнерівців під Бахмутом? Тисяч 100. І що? Вони втратили до 3/4 особового складу відновними та невідновними втратами (за їх визнанням), щоб за 3/4 року посунутися на лічені кілометри і зруйнувати місто – а його руїни ЗСУ тепер поступово відвойовують назад. Що може «Вагнер» не проти формованих на ходу і озброєних вже в процесі і не в повному обсязі ЗСУ, а проти НАТО, їм дуже добре показали США в Африці. Скільки там знадобилося для повного вирішення питання вагнерів – одна година? І все. Що в натівській та вже мобілізованій Польщі зможуть здійснити 5-20 тисяч бійців? Тож це не шантаж. Точніше, не НАТО і не Європа – цільова аудиторія незграбної провокації Лукашенка. На мою думку, це було спрямовано виключно на Путіна. Лукашенко такими грубими методами промацування намагається зрештою з'ясувати реальні плани та наміри Путіна: і щодо Білорусі, і щодо війни, і щодо ядерної зброї, і щодо власне «Вагнера».

Аналізуючи тактику «бацьки», Олексій Голобуцький наголошує: «Лукашенко, зважаючи на все, просто боїться. А чого б йому не боятися? «Вагнер» поставив ультиматум Кремлю, прогулявся у збройному марші на пару сотень кілометрів, дійшов до складу з малими ядерними зарядами, обурив війська, цивільних та силовиків, утилізував 15 російських військових та пару нових військових вертольотів... І що? І нічого: Пригожин спокійно заїхав до Пітера, забрав майно, згорнув діяльність. Жодних кримінальних справ, жодного переслідування чи серйозної дискредитації (репліки Медведєва не рахуються). Тобто Пригожина досі можна вважати людиною Путіна, а «Вагнер» – підконтрольним Путіну військом. І ось усе це тепер просто під боком у Лукашенка. Очевидно, що ніхто кістками не лягатиме, щоб захистити Лукашенка, якщо що. Ніхто не прикриє дорогу до резиденції – усі силовики, що сидять по районах уздовж дороги, раптово «зникнуть», «захворіють»... Словом, ніхто вмирати за Лукашенка не буде. А що зможе Лукашенко протиставити 5-20 тисячам бойовиків на периметрі свого палацу? Ту невелику жменьку хліборобів, які мають від його правління конкретну вигоду? Це навіть не смішно. Тобто Лукашенко фактично на невідомих умовах прийняв у Путіна на зберігання «Вагнер» як міну з розблокованим прихованим таймером: чи рвоне чи ні, коли саме рвоне, кого саме знищить... І ризикувати далі немає бажання. Тому Лукашенко обрав саме публічну провокацію (а не приватну розмову) для того, щоб нарешті вже якось скинути з себе ці зобов'язання. Перекинути Путіну, як гарячу картоплину – все розбирайся сам. У критичний момент Лукашенко погодився бути тимчасовим варіантом вирішення проблеми «Вагнера» у Росії. Але критичний момент явно минув, а «Вагнер» у незрозумілому статусі та з неочевидною лояльністю досі у Білорусі. Тому Лукашенко і видав заяву, що вже ледве стримує хижака на повідку і господареві слід далі самому дбати про контроль тварини».

Свій аналіз за фактом путінсько-лукашенківських посиденьок і конкретно, навколовагнерівських сигналів у понеділок вранці видав і американський Інститут вивчення війни (ISW). «Президент РФ Володимир Путін і самопроголошений глава Білорусі Олександр Лукашенко посилили інформаційні операції щодо Заходу, говорячи, що контрнаступ України нібито провалився, і заявляючи, що «Вагнер» має види на офіційну Варшаву. Однак бойовики «Вагнера» в Білорусі не становлять жодної військової загрози ні для Польщі, ні для України, доки вони не будуть переозброєні механізованою технікою», - йдеться у звіті ISW, який де-факто підтверджує, що путінський гість із Білорусі намагається «розвести» його за повною програмою.

Читайте також: Чорне море та «червоні лінії»: що відбувається навколо зернового коридору