Середа, 11 вересня, стала місцем збору у Києві західних політиків, які приїхали для участі у саміті «Кримської платформи». Однак незважаючи на те, що серед гостей української столиці опинилися президенти та прем'єри, основна увага була прикута до держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Великобританії Девіда Леммі. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.
11 вересня відбувся черговий саміт «Кримської платформи», започаткований з ініціативи президента Зеленського ще до повномасштабного вторгнення, а саме у 2021 році. З цього приводу – формально для обговорення майбутнього деокупованого півострова – до Києва приїхала низка західних політиків, а дехто приєднався до заходу по відеозв'язку. І хоча безпосередньо в Києві опинилися, наприклад, такі високопоставлені гості, як президент Литви Гітанас Науседа, прем'єр Латвії Евіка Силіня та інші vip-персони, вся увага була прикута насамперед до держсекретаря США Ентоні Блінкена. Справа в тому, що напередодні Блінкен, який перебував з візитом у Лондоні, заявив, що Джо Байден «не виключає» перегляду політики Вашингтона щодо ударів далекобійними ракетами в глиб країни-агресора.
Підлив масла у вогонь інтриги і сам господар Білого дому. Зокрема, на запитання журналістів про те, чи знімуть США обмеження для ЗСУ на використання далекобійної зброї і, відповідно, удари вглиб Росії, Байден відповів, що його адміністрація «зараз працює над цим». Щоправда, у той час як американсько-британський тандем в особі Блінкена та Леммі був ще на шляху до Києва, телеканал CNN з посиланням на двох анонімних американських чиновників повідомив, що Білий дім «не чекає зміни своєї політики» по ударах далекобійними американськими ракетами в глибину російської території. За даними телеканалу, Байден побоюється, що зняття табу призведе до серйозної ескалації конфлікту. Таким чином, до моменту прибуття держсекретаря США і британського міністра в Україну з майже вирішеного питання про удари далекобійною зброєю перетворилося на проблему, що зависла в повітрі.
Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі
Певною ознакою того, що в Білому домі ще до кінця не визначилися з рішенням, стала заява групи республіканців із Палати представників із закликом до адміністрації зняти всі обмеження щодо застосування Україною переданої їй зброї. «Безглузді обмеження адміністрації Байдена-Гарріс разом із затягуванням постачання критично важливої зброї не дають Україні довести цю війну до переможного кінця. Адміністрації давно час змінити курс і зняти обмеження, що залишилися», - йдеться в заяві. Республіканці наполягають, що у разі перегляду адміністрацією власної політики жодної ескалації не буде.
Дуже примітно, що поки конгресмени-республіканці кидали камені критики в город Білого дому, вимагаючи дозволу для України бути американськими далекобійними ракетами по РФ, Дональд Трамп на дебатах з демократкою Камалою Харріс обіцяв закінчити війну за 24 години і розповідав про наявність у нього мирного плану». Більше того, головний республіканець відмовився заявити, що перемога України на користь США, наполягаючи, що на користь Вашингтона - «припинення війни». Як це все співвідноситься з наведеними вище вимогами його колег по партійному цеху – неясно.
На болотах тим часом висловили переконання, що насправді США вже вирішили зняти обмеження для ЗСУ. «Швидше за все, звичайно, всі рішення вже ухвалено. Це можна припустити з великою часткою ймовірності. Наразі у ЗМІ просто ведеться інформаційна кампанія з формалізації вже прийнятого рішення», - заявив путінський спікер Пєсков. У свою чергу, спікер РосДерждуми В'ячеслав Володін запевнив, що у разі перегляду політики США щодо використання далекобійних ракет Росія буде змушена відповідати, «використовуючи більш потужну та руйнівну зброю».
Так чи інакше, наприкінці тижня Джо Байден має зустрітися у Вашингтоні із прем'єром Великобританії Кіром Стармером. Перед цим пани Блінкен та Леммі планують поінформувати своїх шефів про результати поїздки до Києва. Ймовірно, саме після переговорів двох лідерів буде ухвалено те чи інше рішення щодо далекобійних ракет.
Тим часом, Financial Times пише, що в адміністрації Байдена спостерігається розкол з приводу можливого дозволу Києву на удари американською зброєю вглиб території Росії.
За даними газети, Пентагон та американська розвідспільнота застерігають від використання далекобійної зброї для таких ударів. За останніми оцінками міністерства, 90 відсотків російських літаків було передислоковано на аеродроми, розташовані на відстані не менше 300 км від території, що контролюється Україною, за межами зони дії ATACMS.
«Я не вірю, що якась одна конкретна можливість матиме вирішальне значення... ми знаємо, що росіяни фактично вивели свої літаки, які використовують плануючі бомби, за межі радіусу дії ATACMS», - заявив міністр оборони США Ллойд Остін на зустрічі контактної групи Україною на авіабазі Рамштайн. Представники Міністерства оборони США заявляють, що Києву слід віддати пріоритет використанню західної зброї для захисту східних та північних регіонів України, а також для збереження доступу до Чорного моря та тиску на російські війська у Криму.
А ось The Guardian із посиланням на джерела в британському уряді пише, що Лондон дав добро на застосування Storm Shadow для ударів по російських цілях. Видання наголошує, що рішення було прийняте непублічно і, швидше за все, не оголошуватиметься.
У матеріалі йдеться про те, що британська сторона нібито вважає публічну заяву використання ракет далекого радіусу дії для ударів по Росії «надмірно провокаційною». Під час учорашньої прес-конференції у Києві керівники зовнішньополітичних відомств США та Великобританії відмовилися коментувати по суті дозвіл на такі дії, але зазначили, що передадуть побажання України куди і кому слід.
«У контексті візиту до Києва держсекретаря США та міністра закордонних справ Великобританії, всі очікували приємних та сенсаційних новин про надання дозволу Україні використовувати західну далекобійну зброю для ударів по російських військових та інфраструктурних об'єктах на території РФ. У мене спочатку були трохи стриманіші очікування. Цілком імовірно, що цю новину нам представлятимуть обмеженими порціями та поетапно. Так би мовити, розтягнуть задоволення на якийсь час. Спочатку можуть сказати, що рішення буде ухвалено найближчим часом, але без конкретики. Другий крок – президент США та прем'єр-міністр Великобританії можуть сказати, що Україна отримує дозвіл завдавати ударів по території РФ британськими далекобійними ракетами. Ну а про використання американських далекобійних ракет (але за чітко визначеними та узгодженими зі США цілями) може бути заявлено під час зустрічі президентів США та України у Сполучених Штатах у другій половині вересня. І це ще практично бездоганний сценарій», - зазначає політолог Володимир Фесенко.
На його переконання, зараз ймовірність того, що Україна нарешті отримає дозвіл використовувати західну далекобійну зброю для ударів по території РФ «справді набагато вища, ніж раніше».
«США та інші наші західні партнери мають відповісти на постачання Росії балістичних ракет із Ірану. Приблизно саме так наші західні партнери діють під час нинішньої повномасштабної війни між Росією та Україною. Вони зазвичай не діють на випередження, а відповідають на ескалацію з боку Росії. Це не найкраща стратегія, на мій погляд, але хоча б завдання-мінімум – підтримання відносної боєздатності України – воно виконує. За що ми й дякуємо нашим партнерам. Однак паралельно нагадуємо, що краще діяти швидше та рішучіше», - підсумовує політолог.
Тим часом за версією Wall Street Journal, окрім питання про дальнобійні удари по РФ, держсек США під час візиту в українську столицю «пробивав» та іншу тему. Видання з посиланням на джерела пише, що Захід "підштовхує" Київ до розробки "реалістичного" плану війни наступного року. Союзники виходять із того, що не зможуть виділити такі кошти, щоб забезпечити «повну перемогу» України. Американці та європейці кажуть, що у довгостроковій перспективі, як і раніше, підтримують вихід України на свої міжнародно-визнані кордони. Але через зниження громадської підтримки військової допомоги на наступний рік потрібно розробити військовий план із «досяжними цілями» – щоб Захід зумів донести до своїх виборців необхідність продовжувати підтримку.
За даними видання, між Києвом та Заходом є «напруженість» через цей розрив між бажаним результатом та реальністю на місцях. Захід заявив Україні, що її повна перемога вимагатиме підтримки на сотні мільярдів доларів, чого Вашингтон і Європа не можуть надати. Мало хто на Заході вважає, що підтримка може зберігатися на нинішньому рівні багато років. І, як пише Wall Street Journal, саме про це на зустрічі із Зеленським говорили Блінкен із Леммі, бажаючи обговорити, як найкраще визначити українську перемогу, і яка допомога знадобиться для її досягнення.
На Банковій, втім, не раз заявляли про те, що цілісний план перемоги вже доопрацьовано «під ключ» і його президент Зеленський представить під час візиту наприкінці вересня не лише Джо Байдену, а й тим, хто зараз бореться за ключі від Овального кабінету – Камалі Харріс та Дональду Трампу.
Читайте також: Російський генерал планував «бліцкриг» із захоплення Харкова
Читайте також: Окупанти атакували Конотоп: ситуація з електропостачанням критична
Ромашова НаталяНовини
"Джокер: Божевілля на двох" провалився у прокаті
08:30 09 жов 2024.
9 жовтня 1965 року американський хіт-парад очолила пісня, яку пізніше визнали найкращою в історії рок-музики
06:30 09 жов 2024.
Ворожі дрони атакували Запорізьку область
04:40 09 жов 2024.
У Харкові покарали зрадницю
02:20 09 жов 2024.
Окупанти намагаються захопити Торецьк
23:55 08 жов 2024.
Ізраїль ліквідував нового голову «Хезболли»
23:30 08 жов 2024.
Шольц відреагував на рішення Байдена
23:15 08 жов 2024.
РФ скинула авіабомби на Костянтинівку
22:55 08 жов 2024.
Удар по Харкову: кількість постраждалих продовжує зростати
22:30 08 жов 2024.
Держсекретар США скасував поїздку до Німеччини
22:15 08 жов 2024.
Зеленський ввів у дію два нові пакети санкцій
21:55 08 жов 2024.