Видатного вченого, який виявився геєм, лише через 65 років по смерті вшанували некрологом в NYT

Свого часу про смерть Тюрінга, якого сучасні британці, згідно з опитуванням Бі-Бі-Сі, вважають найбільш видатною особистістю XX століття, повідомили далеко не всі видання. Причина — гомосексуальність вченого, яка в 1950-ті переслідувалася за законом.

Тюрінг, який з раннього дитинства демонстрував неабиякі здібності, став відомий у 24 роки, запропонувавши модель абстрактної обчислювальної машини — прообразу комп'ютера.

З початком Другої світової молодого вченого запросили в Блетчлі-парк, де уряд Британії зосередив роботу зі зламування шифрів і кодів країн Осі. Тут і була розроблена знаменита Bombe — машина, використана для зламування німецького шифратора Enigma. За час війни було виготовлено понад 200 таких апаратів, що дозволило щодня розшифровувати до трьох тисяч повідомлень ворога. Набагато менше відомою є участь Тюрінга у зламуванні коду «Лоренц», який німці застосовували для передачі повідомлень вищого командування. Тим часом для вирішення цього завдання математик у співпраці з інженерами-електроніками розробив «Колос» — одну з перших у світі ЕОМ, завдяки якій союзники могли читати секретну переписку вищого керівництва Рейху.

Ще з часів роботи в Блетчлі-парк Тюрінг користувався репутацією геніального дивака. Колега — криптоаналітик Джек Гуд — згадував, що у велосипеда Алана через певні інтервали злітав ланцюг, але замість того, щоб налагодити його, математик рахував оберти педалей і злазив з велосипеда в потрібний момент, щоб поправити ланцюг руками. Інша його дивність полягала в тому, що він пристібав свою кружку на ланцюг до батареї з остраху, що її вкрадуть.

1945 року за свою надзвичайно важливу роботу під час війни Тюрінг був нагороджений королем Георгом VI орденом Британської імперії — факт, який не був відомий багато років. Сьогодні Тюрінг визнаний як один з "батьків" теорії штучного інтелекту, на його честь названа Премія Тюрінга — найпрестижніша у світі нагорода у галузі інформатики.

Після війни вчений працював в Національній фізичній лабораторії, потім — в Університеті Манчестера, де став директором комп'ютерної лабораторії, яка розробляла Manchester Mark I — повністю електронний комп'ютер зі збереженою в оперативній пам'яті програмою.

Фатальним для Тюрінга став роман з дев'ятнадцятирічним робітником Арнольдом Мюрреєм в січні 1952 року. Коханець вченого обікрав будинок Тюрінга, і під час слідства з'ясувалося, що жертва й обвинувачений були у сексуальному зв'язку. Обом було пред'явлене звинувачення в непристойній поведінці, а математику запропонували вибір між ув'язненням і гормональною терапією, іншими словами - хімічною кастрацією. Він вибрав останнє, щоб мати можливість продовжувати роботу над своїми проектами. Частково це вдалося, хоча кримінальна справа призвела до відсторонення Тюрінга від роботи у якості консультанта по криптоаналізу в Центрі урядового зв'язку, що мав статус спецслужби.

Вчений помер у червні 1954 року від отруєння ціанідом — за офіційною версією це було самогубство, хоча мати Алана вважала, що це випадковість, викликана неакуратним зберіганням хімікатів.

Хай там як, Алан Тюрінг визнаний однією з найвідоміших жертв гомофобії у Великобританії. Перший крок до декриміналізації гомосексуалізму був зроблений в країні лише в 1967 році і лише у 2009-му прем'єр-міністр Великобританії Гордон Браун публічно приніс вибачення за переслідування геїв, зокрема, Алана Тюрінга. «Від імені британського уряду і всіх тих, хто живе на волі завдяки внеску Алана, я з усією щирістю кажу: пробач нам, ти заслуговуєш набагато кращого», — підкреслив прем'єр-міністр.

У 2013 році королева Великобританії Єлизавета II офіційно помилувала Тюрінга — саме помилувала, оскільки реабілітація його неможлива, адже суд виніс рішення відповідно до чинного тоді законодавства. Це стало прецедентом, і 31 січня 2017 року у Великобританії набув чинності так званий «закон Тюрінга» — про посмертне помилування чоловіків, засуджених за гомосексуальні стосунки.

Що стосується некролога, то він вийшов через 65 років по смерті Тюрінга в рамках серії NY Times, де публікуються матеріали про історичних особистостей, про смерть яких газета свого часу не повідомила з тої або іншої причині.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: статуя Алана Тюрінга в Блетчлі-парку