Вбивство з підтекстом: що означає загибель дочки ідеолога «русского міра» Дугіна

Вбивство на замовлення вважається основною версією підриву авто з 29-річною Дар'єю Дугіною (Платонової), скоєного ввечері минулої суботи. Позашляховик Toyota Land Cruiser Prado, за кермом якого була Дар'я Дугіна, вибухнув близько пів на дев'яту вечора Києвом на Можайському шосе в районі селища Великі Вяземи Московської області. Як пишуть у соцмережах очевидці, після того, як пролунав гучний вибух, автомобіль на повному ході спалахнув і врізався в огорожу. Вибух був такої сили, що деякі фрагменти позашляховика відлетіли на кілька десятків метрів.

Дарина Дугіна поверталася з фестивалю «Традиція», що проходив у підмосковній садибі Захарово. Її батько – скандально відомий «єврозієць» і провокатор Олександр Дугін виступив перед лекцією. Назад вони збиралися їхати разом, але в останній момент Дугін передумав і поїхав за дочкою. За деякими даними, після загибелі Дар'ї скандального батька госпіталізували із підозрою на інсульт.

Читайте також: У Росії закінчилося «гарматне м'ясо»

За фактом інциденту порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 105 КК РФ (вбивство, вчинене загальнонебезпечним способом). У російських слідчих органах вважають, що злочин було заздалегідь сплановано та має замовний характер. При цьому тамтешні силовики поки що не називають можливих організаторів підриву. На даний момент відомо, що в рамках розслідування буде проведено судово-медичну, вибухотехнічну та молекулярно-генетичну експертизу. За попередніми даними, вибуховий пристрій потужністю приблизно 400 грамів був прикріплений до днища позашляховика з боку водія. За однією з версій, метою зловмисників міг бути Олександр Дугін, який сам за кермо ніколи не сідав.

Слід зазначити, що позашляховик Дугіних був припаркований на VIP-стоянці гостей фестивалю, куди потрапити могли або учасники цього дійства, або люди зі спеціальними «корочками»… До речі, система відеоспостереження на стоянці «чомусь» не працювала.

Як повідомляють росЗМІ, співробітники правоохоронних органів припускають, що головною метою вбивць міг бути Дугін. Дугін широко відомий як ідеолог "русского міра". На його думку, «Росія зможе реально протистояти Заходу, тільки ставши ядром нової Євразійської імперії, яка, крім неї, включить у себе інші пострадянські країни». Дугін одночасно входив у заборонену нині в РФ Націонал-більшовицьку партію. У 2003 році заснував Міжнародний євразійський рух, де як експерт працювала і його покійна дочка. З 2009 до 2014 року виконував обов'язки завідувача кафедри міжнародних відносин соціологічного факультету МДУ, але був звільнений, за його власною версією, за позицію щодо ситуації на сході України.

Зазначимо, що її – позицію Кремля – скандальний політолог вважав тоді недостатньо жорсткою і закликав Путіна та компанію офіційно визнати «республіки» та йти далі.

Дар'я Дугіна була послідовницею батька і брала активну участь у його суспільно-політичній діяльності. Закінчила філософський факультет МДУ, була політичним оглядачем Міжнародного євразійського руху, працювала на телеканалі «Царгород». Ця «кнопка», до речі, якраз після НП, озвучила заяву такого змісту: «Після вбивства Дар'ї Платонової наш обов'язок – знищити знаряддя зла. Знищити Україну як терористичну державу. Ми з Україною на одній землі існувати не можемо. Не можна існувати з інфернальним злом».

Тобто, як бачимо, колеги загиблої, як то кажуть, без суду та слідства (хоча ці процеси в путінській Росії, скажімо м'яко, дуже умовні) «призначили» винною у вбивстві Україну. До більш приземлених, хоча, знов-таки, заснованих виключно на гіпотезах, а не конкретних доказах версіях події, повернемося дещо пізніше. А поки що зупинимося на позиції Дугіної.

Після початку «спецоперації» вона побувала в розбитому Маріуполі, де, серед іншого, заявила: «Азовці – це не українці. Для України автентично бути друзями росіян. У сучасній українській культурі багато архаїки, іноді, до речі, дуже приємної. Але це все постмодерн – вони видирають шматки зі своєї ідентичності та формують дивний гібрид. – Росіяни сьогодні намагаються відвоювати у смерті мирних жителів. А що таке смерть? Новаліс говорив, що смерть – це втрата соборності. І ось в Україні ця соборність була втрачена. З'явилася купа угруповань із агресивною русофобською ідеологією. Причому ідеям українського націоналізму вже понад сто років».

Ось ще одна «блискуча» цитата Дугіної: «Ми розпочали цю спецоперацію дуже делікатно та акуратно, але, можливо, треба бути трохи жорсткішим і трохи менше прощати. Потрібно створювати більше трибуналів, маріупольський трибунал, донецький трибунал, трибунал, який розслідуватиме злочини цих нелюдів, а це вже не люди». Загалом, парадигма мислення покійної Дугіної цілком зрозуміла, але перше питання, яким задалися коментатори одразу після вибуху: чи був мішенню її батько? Деякі в цьому цілком упевнені. «Не треба бути слідчим, щоб із упевненістю припустити, що метою вбивць був саме Дугін. Головний російський філософ сучасності, ідеолог русского міра. Дугін – автор формули майбутнього Росії, яка почала абсолютно дивовижним і чарівним чином кристалізуватися у 2014 році», - зазначає журналіст «Комсомольської правди» Сергій Мардан, який раніше працював із Дар'єю Дугіною.

Інший її знайомий Сергій Карнаухов, навпаки, вважає, що метою цілком могла бути вона сама. «Замах на батька? Це було б дивним вибором. Даша зараз стала набагато більш відомою та значущою у публічному політичному просторі», - сказав Карнаухов телеканалу РенТВ. Те саме припущення, але зі своїми обґрунтуваннями, висловив російський скандальний богослов Андрій Кураєв, одночасно натякнувши на можливу причетність російської влади: «Дар'я поділяла ідеї свого батька і, крім того, була близька до прихильників правих європейських партій. Особливо партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен. Сьогодні нерідко можна зустріти думку, що для Кремля небезпечніші не ліберали, а радикальні патріоти. Дугін із його кабалістикою не міг стати лідером народних симпатій. А ось красуня Дарина явно готувалася їм на роль російської Ле Пен».

Цікаво, що ще один кремлівський технолог, автор книги Путін. Його ідеологія» Олексій Чадаєв не став «розмінюватися» на українців і звинуватив у події... поляків: «Цікаво, що ніхто з коментаторів не згадав весняну статтю польського прем'єра Моравецького в Гардіан, де він проголошував завдання «знищити ідеологію русского міра». А між іншим, там усе досить прямим текстом сказано».

А ось відомого рашистського публіциста та блогера Єгора Холмогорова не влаштовують навіть поляки: «Чому замовниками замаху на вбивство Дугіна були англосакси, можливо, разом із франкосуками? Тому що вони чудово розуміють значення інтелектуалів». Шизоїдний аргумент? Шизоїдний. Але в цьому вся нинішня Росія.

Ще одна відома російська політична діячка Дар'я Мітіна теж натякає на англосаксів: «Інтересантів Дашиної смерті вже точно в Києві шукати не слід. Даша, зрозуміло, займала за поточними подіями цілком чітку і виразну позицію - як і 80% жителів Росії. Але українська тема серед її інтересів займала навіть не десяте місце. А ось у спецслужбах однієї острівної держави природна допитливість Даші цілком могла бути відзначена. Загалом щось мені підказує, що теракт вразив не хибну мету, а спочатку заплановану. Стежитимемо за перебігом розслідування».

Максим Шевченко, російський телеведучий та блогер не хоче себе обмежувати англосаксами та вказує на широку міжнародну змову: «Дугін багато років символізує та інтелектуально проектує радикальний антилібералізм та політичне антизахідництво. Завдання удару саме по ньому та його сім'ї – демонстрація намірів з боку ліберального прозахідного істеблішменту (єдиного для Росії, України та всього пострадянського простору) не допустити «консервативної революції» та політичної консолідації всіх антиліберальних сил. З розвитком загальної кризи, перспективи таких стають дедалі виразнішими».

Утім, саму, мабуть, несподівану версію висуває опальний політолог із РФ Сергій Марков: «Теракт проти Дугіних має відношення до Туреччини. По-перше, Дугін протягом багатьох років активно просуває ідею союзу Туреччини та Росії, двох великих євразійських держав. По-друге, Дугін у Туреччині вважається важливим політичним радником Путіна. По-третє, Дугін та його ідеї євразійства дуже популярні у Туреччині, зокрема серед силовиків.
До речі, під час спроби військового перевороту проти Ердогана Дугін був у Стамбулі та підтримав Ердогана. Після цього він дуже відомий у Туреччині. Ердоган особисто знає Дугіна, а лідер партії Батьківщина Ватан Перінчек вже опублікував заяву, що теракт проти Дугіна спрямований проти російсько-турецьких відносин».

У свою чергу, Олександр Невзоров, який нещодавно відзначився скандалом з здобуттям українського громадянства, дуже різко пройшовся по російських «правих»: «Мальовнича загибель дугінської доньки розколихала Росію і спровокувала оглушливе «виття на болотах». Ах, «погасла молода зірка російського нацизму», «хто ж тепер покличе вбивати та спалювати українок»? Яке нещастя. Ай яй яй. Але справа зовсім не в Даші Дугіній. Сама по собі Дугіна нічого собою не уявляла, вона лише транслювала бред свого тата, зображуючи на тв-шоу «молоде обличчя російського нацизму». А причина виття – дикий переляк путіністів. До них дійшло, що за все доведеться платити. Банкет закінчується, у пальцях офіціанта шарудить рахунок. Звісно, дуже неприємно. Вони сподівалися на те, що нацистський бенкет буде вічним і халявним. Ні не буде».

«Смерть Дарії Платонової – це не про те, що «не можна вдивлятися у прірву». Це про те, що не можна бути такими тупими. Усі, хто ідеологічно обслуговує російську владу, є такими ж заручниками, як і пересічні громадяни. Тільки їхні ризики значно вищі. Можливо, спочатку йшлося про усунення самого Дугіна, як того, що має зайві зв'язки та контакти, простіше кажучи, як людину, яка багато знала. До того ж на даний момент, як ідеолог, він був уже не потрібен — він усе сказав і почав повторюватися. І потім, ну ви ж самі просили, Олександре Гельевичу: «Вбивати! Вбивати! Вбивати!». А Батьківщина краще знає – кого», - недвозначно натякаючи на причетність до НП російських спецслужб, констатує російська поетеса Аліна Вітухновська.

У свою чергу відомий розпубліцист Віктор Шендерович зазначає: «Прочитав новину: вбито дочку філософа Дугіна. Подумав: як це жахливо, коли ганьба батьків оплачується життям їхніх дітей. Але потім ознайомився з поглядами та промовами загиблої та подумав зовсім інше. Дар'я Дугіна загинула на війні з Україною, яку щосили благословляла і наближала сама. Яку – за вже пролитих річок мирної крові – публічно виправдовувала! А отже, ця смерть, хоч як це страшно звучить, абсолютно нормальна. Це, по-своєму, природна смерть для такої людини за таких обставин. На війні як на війні, навіть якщо хотіли вбити не її, а Дугіна-старшого. Це вбивство, як і всі насильницькі смерті з 24 лютого 2022 року, благословив Путін, який розв'язав цю війну. Якби не було Бучі та Маріуполя, нікого в Україні не зацікавила б ні ця спадкова євразійка, ні її батько: чи мало ідеологічних відморозків на білому світі, чи мало хто каже? Але війна робить вбивство ворога справою бажаним та законним, вона легітимізує цей спосіб діалогу! Сіючий вітер пожинає бурю, і в цьому сенсі - хіба сталося щось надзвичайне?».

«Ах, ми (ви) думали, що бити артилерією вокзалом у Краматорську – це нормально, а підривати машини в Одинцово – табу? Ну ось, ви помилялися, виявляється. Причому, зауважу, поки що навіть не йдеться про симетрію: підірвали б тоді не машину Дугіна, а Одинцовський ринок. Київ причетність до замаху заперечує, але це теж - на війні як на війні... Утім, хто знає: може, Дар'ю Дугіну і справді вбили свої, в провокаційних цілях. Як мінімум, дивно вважати це неможливим, знаючи путінський інструментарій.

Я не знаю правди. В одному не сумніваюся: цю смерть буде використано для нового витка ненависті до України та терору проти останніх російських лібералів – тих, які не хотіли ні цієї війни, ні людських жертв ні з якого боку. Дна, як і раніше, не видно. Війна, намагнічена шаленим Дугіним і розв'язана цинічним Путіним, кермує на нещасних євразійських просторах, валя та круша все навколо за принципом доміно», - підсумував Шендерович.

Саме після вбивства дочки Дугіна Ксенія Собчак задалася питанням «діти-то до чого?». Діти справді не до чого. Сотні українських дітей яких ви вбили – були не до чого. Але коли російські ракети вбили матір із грудною дочкою в Одесі, дітей у Вінниці, Харкові, Чернігові, багатьох інших українських містах та селах Собчак чомусь не згадувала про дітей. Згадала лише тоді, коли загинула 30-річна пропагандистка, яка розпалювала війну та відкрито заявляла, що українці не є людьми. Але це так, штрих до спільного портрета «хороших росіян»...

Активно коментують загибель Дугіної не лише у російських, а й в українських експертних колах. «Я впевнений, що вбивство Дарії Дугіної на 100% - справа рук самих росіян. Для України мета надто дрібна і витрачати ресурси на божевільного Дугіна сенсу не було. А ось для внутрішнього контексту в Росії це вбивство є вкрай вигідним. Такий собі міні 1999 рік, тільки замість підірваних багатоквартирних будинків ікона євразійства, яка тепер спалахує праведним гнівом. І поглибить, розширить дискурс щодо дегуманізації України», - зазначає політолог Юрій Романенко.

«Смерть дочки Дугіна, ідеолога відродження Російської імперії, дуже схожа на провокацію російських спецслужб. Це їхній стиль. Таким чином, створюється формальний привід та обґрунтування масованого ракетного удару по українських містах на День незалежності України. До того ж це використовуватиметься російською пропагандою для нової хвилі антиукраїнської істерії та емоційної мобілізації росіян на підтримку, як вони кажуть, «спеціальної військової операції» проти України. Справа в тому, що прості росіяни все більше втрачають інтерес до цієї війни, чужої і незрозумілої для них, їх все більше хвилюють економічні проблеми, що наростають в Росії. У шовіністичному чаді залишаються тільки найзавзятіші «путіноїди». Ось і треба створити новий мотив ненависті до України та українців. Зрештою, подібними методами лякають (нібито «українським терором») російську еліту. Її треба також тримати в істеричному тонусі і посилювати її залежність від путінських спецслужб. А загалом це ще одне підтвердження терористичного характеру путінського режиму», - наголошує керівник центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

А його колега з експертного цеху Олександр Кочетков, у свою чергу, констатує: «Олександр Дугін – не філософ. Він - мракобіс з купою комплексів і фобій, наприклад, він боїться будь-якої сучасної техніки (а також деяких диких тварин). Тому його дочка змушена була виконувати йому функції не тільки секретаря-референта, а й водія. Перша дружина Дугіна після кількох років спільного життя з ним пішла у публічні лесбіянки. Тобто стала організаторкою та учасницею будь-яких протестних акцій на захист гендерного різноманіття. Що багато говорить про самого Дугіна, православного на всю голову, але адепта саме кремлівського псевдоправослав'я. У 14-15 роках я зрідка цитував Дугіна як зразок фашистського російського інтелектуала. Однак і в цій якості він давно витіснений з публічного поля всякими солов'євими та скабеєвими. Нудний і повторюваний, як заюзаний компакт-диск, словесний фашист Дугін - це шлак, брухт, гній. Своїми пишними розумуваннями він і раніше дратував Кремль, а зараз став зовсім марним. Кремль руками ФСБ мав намір влаштуватися йому похорон із феєрверком, щоб використати його «загибель від рук бандерівців», які, до речі, лякали Дугіна до заїкуватості, для посилення власної терористичної діяльності. Але, як завжди, хтось рукожопо схибив, і загинула дочка Дугіна. Яку він, займаючись небезпечною провокаторською діяльністю, не постарався максимально віддалити від своїх занять, як зробив би нормальний батько, а навпаки, втягнув у епіцентр. І одержав закономірний результат. Абсолютно закономірний – езотерика, якою у свій час захоплювався Дугін, це стверджує однозначно. Я впевнений, що Україна тут ні до чого. По-перше, за всієї поваги до наших спецслужб, навряд чи їхні можливості поширюються на Москву, а якщо й поширюються, то вони б не стали використовувати їх для прирівнювання нулю колишнього професора МДУ, який канув у політичний виворот. По-друге, прізвище Дугін до сьогодні в Офісі президента чули лише Арестович та Подоляк, але вони не належать до тих, хто приймає рішення щодо спецоперацій».

До речі, на Банковій, благо, не стали реагувати на цей інцидент із летальними наслідками на найвищому рівні, маргіналізуючи цим позицію офіційного Києва. Смерть Дугіної прокоментував лише вищезгаданий радник голови ОП Подоляк: «Україна, безумовно, до цього не має відношення, бо ми не є кримінальною державою, якою є Російська Федерація, і тим більше не терористична держава».

Відомий журналіст Юрій Бутусов, аналізуючи загибель Дугіної, наголошує на наступному: «Ні сам Дугін, ні тим більше його дочка жодного значення у війні не грали. У сучасній машині російської пропаганди були маленькими гвинтиками, які не мали медійного значення навіть у самої РФ. Навіть якби було підірвано самого Дугіна, це не мало б жодного значення для України. Підрив маловідомої російської пропагандистки буде використано владою РФ для посилення антиукраїнських настроїв. Тому що потрібно постійно створювати мотивацію населенню, навіщо вони страждають на економічні проблеми і щодня ховають десятки своїх співгромадян внаслідок війни в Україні. Тепер створюватиметься міф про український тероризм у Москві як із підривом будинків 22 роки тому, завдяки чому Путін прийшов до влади. Путін зараз стоїть перед необхідністю пояснювати населенню, для чого він продовжує війну з українським народом. Тому що міф про поганих українських націоналістів луснув, і тепер потрібен новий міф, чому всіх українців потрібно або взяти в полон або вбити. Для цього потрібно показувати на телебаченні жахи, що це самі українці лізуть до РФ, і це є страшною загрозою. Думаю, що такі провокації саме в Москві продовжуватимуться».

І якщо зважити всі «за» і «проти», то справді навряд чи вітчизняні спецслужби мають відношення до того, що сталося. Якби це був якийсь припустимо, Гіркін, враховуючи його роль на початку війни 2014-го, то якось ще можна було зрозуміти та обґрунтувати мотив. А тут... Тому виникає закономірне питання: "Кому це вигідно?". Треба врахувати той факт, що замінований автомобіль був не на простій автостоянці, де «раптово» зникли записи з камер.

Загалом, судячи з усього, метою був саме Дугін, але російські феесбешники, не менш криворукі, ніж «визволителі», не змогли навіть толково довести під ключ операцію із «сакральною жертвою», мета якої – підігріти градус ненависті до України, який почав згасати, якщо подивитися на електоральну температуру. А свіжі соцопитування показують, що в РФ кількість тих, хто підтримує війну проти України та тих, хто буде радий її закінченню – практично однакова. Не секрет, що тривога та страх – найкращий засіб для зміцнення авторитарних режимів, а «терористична українська загроза» - чудова нагода для ще більшого закручування гайок.

До речі, одна з головних російських пропагандисток Маргарита Симоньян вже на це недвозначно натякає: «Усі, хто зараз потішається над смертю Даші, вправляється в сарказмі та тролінгу, всі ці мундепи, блогерки та активісти мають бути заарештовані! Настав час виносити сміття!». Спікер російського МЗС, скандально відома Марія Захарова також прокоментувала загибель Дугіної: «Якщо підтвердиться український слід, - а таку версію озвучив голова ДНР Денис Пушилін, і вона має бути перевірена компетентними органами, - то мова потрібно вести про політику державного терору. Фактів за ці роки накопичилося достатньо: від політичних закликів до насильства до керівництва та участі державних структур України у злочинах. Чекаємо на результати розслідування».

Загалом, як бачимо, риторика кремлівських голів, що говорять, свідчить про те, що «незалежне» слідство у справі загибелі Дугіної неодмінно знайде український слід. Тим більше, що вже на теренах Рунету з'явилася навіть організація, так звана «Національна Республіканська армія», яка взяла на себе відповідальність і навіть опублікувала маніфест.

Утім, багато експертів вважають її суто фсбешним проектом, намальованим на коліні, щоб хоч якось виправдати вбивство дочки Дугіна. Показово, що публічно «відмиває» цей проект колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, який виїхав з РФ у 2014 році, але зберігає зв'язки з представниками влади у Москві. Хто і як прокачуватиме цю «Національну Республіканську армію» далі – дізнаємося вже скоро. Проте все більше схоже на те, що йдеться про чергову операцію російських спецслужб, метою якої є закручування гайок.

Читайте також: "Примусової мобілізації немає": бойовики "ЛНР" відправили на фронт сотні шахтарів