ПолітикаМіжнародні відносини

Утомлені Орбаном: як ЄС стримав антиукраїнські «хотілки» угорської влади

13:51 02 лют 2024.  4035Читайте на: УКРРУС

У четвер, 1 лютого, остаточно та безповоротно розвіялася інтрига навколо того, чи вдасться Євросоюзу затвердити багатомільярдну допомогу Україні, зламавши палки, які вставляв у колеса угорський прем'єр Віктор Орбан. На позачерговому саміті ЄС у Брюсселі усі 27 країн євроклубу, одноголосно підтримали виділення нашій країні у 2024-2027 роках €50 млрд, причому без права щорічного вето, як на тому наполягав Будапешт. Детальніше про те, яким чином вдалося досягти компромісу і яка вага має це рішення у загальновоєнному контексті, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Ще напередодні позачергового саміту в Брюсселі низка європейських ЗМІ з посиланням на чернетку підсумкового документа повідомили про те, що побажанням угорського прем'єра Орбана вирішили частково піти назустріч, давши добро на проведення щорічних дебатів щодо реалізації механізму фінансування Києва. При цьому у праві ветувати цю допомогу щороку Будапешту відмовили. Власне тому певні сумніви в тому, що путінський друг, який уже заблокував загальноєвропейську допомогу ЄС для нашої з вами країни в грудні 2023-го, цього разу займе іншу позицію, все ще залишалися. Наочним прикладом невпевненості в успіху з другої спроби допомогти воюючій Україні стали меседжі окремих лідерів якраз перед стартом саміту. "У нас втома не від України, а від Орбана", - заявив прем'єр Польщі Дональд Туск. «Вкрай розчарований» прем'єром Угорщини вранці 1 лютого був, за його власним зізнанням, і ірландський прем'єр Лео Варадкар.

Тим часом ще до офіційного старту саміту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та керівник Євроради Шарль Мішель провели додаткові консультації з Орбаном, підключивши до них лідерів Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів та Бельгії, що головує нині в ЄС. Потім із угорським прем'єром поговорили і лідери країн Балтії. Власне, через серію таких «летучок» запланований на десяту ранку за місцевим часом саміт Євросоюзу розпочався із помітним запізненням. Тим часом результат показав, що очікування було більш ніж виправданим.

Читайте також: У ЄС розкрили подробиці рішення про виділення Україні €50 мільярдів

"Ми домовилися. Усі лідери 27 країн домовилися про додатковий пакет підтримки України у розмірі €50 млрд у рамках бюджету ЄС. Це забезпечить стабільне, довгострокове та передбачуване фінансування України», - написав у соцмережі X (колишній Twitter) Шарль Мішель буквально за лічені хвилини після старту саміту.

Однак він не став уточнювати, як саме солідарним у підтримці України членам ЄС вдалося вмовити Орбана змінити свою, скажімо так, особливу позицію. Примітно, що напередодні саміту на адресу Будапешта звучало чимало привітів про можливість позбавити країну права голосу в ЄС і навіть про спроби обрушити економіку Угорщини. Поруч із батогом мелькав на кулуарно-переговорному горизонті і пряник. Зокрема, звучали припущення, що Брюссель може спробувати схилити Будапешт до української допомоги, обіцяючи розморозити гроші Євросоюзу для самої Угорщини. Ці кошти, нагадаємо, були заблоковані раніше через побоювання щодо порушення угорською владою принципу верховенства закону та інших проблем.

Утім, судячи із заяви самого Орбана за підсумками саміту, Угорщину цілком влаштувало, що узгоджений механізм контролю «гарантує розумне використання грошей» для України. «Крім того, ми отримали гарантію, що гроші Угорщини не будуть в Україні», - розповів Орбан. Одним словом, угорський прем'єр, якому вочевидь дісталося «на горіхи» у переговорах face to face з європейськими важкоатлетами, спробував максимально зберегти гарну міну за досить невдалої гри, яка дістала всіх і вся в ЄС до ручки.

Майже відразу після радісних для України новин, оприлюднених Шарлем Мішелем, президент Володимир Зеленський поспішив висловити подяку йому й іншим євролідерам. «Продовження фінансової підтримки України з боку ЄС зміцнить довгострокову економічну та фінансову стабільність, що не менш важливо, ніж військова допомога та санкційний тиск на Росію», - наголосив також нинішній господар Банкової.

Висловився із цього приводу і глава МЗС Дмитро Кулеба. Він заявив, що ухвалене рішення доводить помилковість «будь-яких розмов про передбачувану «втому» або «ослаблення підтримки» Києва. «Європа ще раз продемонструвала свою силу та здатність приймати важливі рішення незалежно від інших. ЄС лідирує і подає приклад решті світу», - додав головний дипломат країни з явним натяком на союзників зі США, які поки що так і не просунулися у вирішенні проблеми з виділенням допомоги Україні.

Утім, схвалених із другої спроби €50 млрд, які підуть на цивільні потреби (пенсії, виплати держапарату тощо), виявилося замало. У спеціальному відеозверненні до лідерів країн ЄС у четвер Володимир Зеленський зазначив, що реалізація європейського плану з постачання в Україну 1 млн артилерійських снарядів затримується. І закликав ЄС продемонструвати єдність ще й у створенні Фонду допомоги Україні в рамках Європейського фонду миру, через який координується військова допомога Києву. «Саме таку надійність та довгострокову підтримку ми тепер маємо протиставити відповідним викликам. Щонайменше €5 млрд на рік, терміном на чотири роки. Явний пріоритет», - без будь-яких дипломатичних витіюватостей позначив Зе.

До речі, те, що пропозиція ЄС, як і раніше, сильно відстає від українського попиту, визнав недавно і голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Він заявив, що до березня ЄС зможе поставити лише 524 тис. снарядів із давно обіцяного Києву 1 мільйона. Тут дуже важливо зазначити, що зайнятися такими точними підрахунками довелося під тиском Берліна, який закликав виконавчу владу Євросоюзу зібрати достовірні дані про внесок у спільну українську справу кожної країни-члена ЄС.

Зрозуміти таку наполегливість Німеччини цілком легко: зараз німці витратили на військову підтримку нашої з вами країни понад €17 млрд, пообіцявши виділити ще 7,4 мільярда євро на поточний рік. В результаті, відповідне рішення Бундестагу було ухвалено в п'ятницю. 

При цьому канцлер ФРН Олаф Шольц останнім часом наче мантру повторює тезу про те, що далеко не вся Європа робить все, що може для належної підтримки України. І це справді так. Наприклад, Франція, чий лідер Емманюель Макрон днями знову закликав європейські країни продовжувати підтримувати Україну «чого б це не коштувало і що б не вирішила Америка», за весь час горезвісної путінської «спецоперації» відправила озброєнь лише на €500 млн. Цілком можливо, ця сума відчутно та моментально зросте під час запланованого найближчим часом візиту пана Макрона до Києва. Проте станом на зараз саме вищенаведені цифри є показником внеску Парижа у боротьбу з диктаторським злом.

Повертаючись до вчорашнього саміту ЄС, слід зазначити, що завдяки швидкому вирішенню проблеми з українською допомогою євролідери встигли затвердити ідею Єврокомісії про використання доходів від заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. Втім, як визнали в Єврокомісії, поки що механізм передачі цих коштів не доопрацьований до кінця.

«Те, що на позачерговому саміті ЄС вдалося ухвалити рішення щодо виділення 50 млрд євро для України протягом 4 років – безумовно, плюс і дуже важливе рішення для нас. Але, як то кажуть, є нюанс. Вже стали відомі умови, у разі невиконання яких Євросоюз залишив за собою право припинити ці виплати. Головні умови: підтримка дієвих демократичних устроїв, включаючи багатопартійну парламентську систему; верховенство закону; гарантії дотримання прав людини, включаючи меншості. Україна також має вживати заходів, щоб за використання отриманих коштів не було шахрайства, корупції та конфлікту інтересів. Далі Кабмін має розробити конкретний план реформ, на виконання яких надходитимуть виплати. Мінекономіки уточнювало, що їх нараховуватимуть щокварталу. Щорічно проводитимуться звіти та дебати щодо реалізації механізму. За потреби за два роки Єврорада запропонує переглянути програму. Ось чому Орбан залишився задоволений. В цілому ж, враховуючи корупційні скандали, пов'язані з військовою та фінансовою допомогою Україні, що виділяється, подібні умови мають більше позитиву, ніж негативу. Такий собі «дамоклів меч» для чинуш, що прокралися, щоб вони тримали свої спітнілі долоні в кишенях і не тягли свої рученята до грошей, більшу частину яких доведеться виплачувати ще нашим онукам. Тож можемо видихати. Тепер чекаємо на «розв'язку» в Конгресі США. Вже впевнено можна говорити, що дотягнемо її без суттєвих потрясінь для фінансово-економічної ситуації в країні», - каже політолог Максим Ялі.

У свою чергу заступник керівника Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький зазначає таке: «Загалом нахабний шантаж Орбаном усієї Європи не вдався. Допомога узгоджена та умови її надання більш-менш прийнятні для нас. Але, гадаю, Орбан перестав чинити опір не тому, що хтось виконав чи пообіцяв виконати його вимоги. Орбан просто не хотів виглядати вигнанцем – одним проти не лише цілого ЄС, а й проти цілого НАТО. Тому що, очевидно, з останніх заяв/публікацій (і власних джерел, ймовірно) зрозумів, що США таки погодить незабаром виділення Україні $61 млрд. Якби такої впевненості у найближчих намірах США не було, Орбан однозначно і тепер заблокував би рішення про €50 млрд».

Важливо зазначити, що за кілька днів до саміту ЄС, глава МЗС Угорщини Петер Сійярто вперше з лютого 2022 року відвідав Україну. Але до Києва не поїхав. Натомість його бесіда представниками вітчизняної влади відбулася в Ужгороді, де мешкає велика угорська громада.

За підсумками ужгородського рандеву з Кулебою та Єрмаком Сійярто заявив таке: «Все більше і більше загиблих на полі бою. Ми маємо не допустити, щоб загинуло ще більше! Війна має закінчитися, людські життя можна врятувати лише миром». Ця риторика, як бачимо, зовсім не натякала на готовність Будапешта зняти перешкоди для військової допомоги Києву від ЄС. Проте, зважаючи на все, угорське керівництво одночасно проводить дві гри, виконуючи для внутрішньої публіки та Кремля одну пісню, а для цивілізованого світу – іншу.

Пан Сійярто анонсував створення якоїсь двосторонньої комісії, яка менш ніж за тиждень має надати список невирішених між країнами питань. Не став вдаватися до деталей переговорів і Андрій Єрмак. Глава ОП лише запевнив: «Обидві сторони абсолютно чітко заявили, що є зацікавленість у проведенні зустрічі на рівні прем’єр-міністра Угорщини та президента України. Вважаю, що ми зробили дуже сильний крок до цієї зустрічі.

Експерт Інституту Центральноєвропейських стратегій Дмитро Тужанський, називаючи візит Петера Сійярто в Україну «дуже важливим», резюмує: «Станом на сьогоднішній день Сійярто є, мабуть, ключовим переговорником Орбана у зовнішній політиці. У темі України він чи не єдиний, хто не так спеціалізується на Україні, як має досвід у комунікації з Україною. У липні 2021 року Дмитро Кулеба та Петер Сійярто літали навіть разом на лінію розмежування на сході України. Але в Ужгороді днями була нетипова зустріч міністрів закордонних справ двох країн. У діалозі, як відомо, взяв участь Єрмак з метою підготувати та організувати зустріч Зеленського та Орбана, який, зауважу, не був в Україні з 2014 року, тобто ціле десятиліття, залишаючись безперервно при владі в Угорщині».

Читайте також: Наступні шість місяців будуть цікавими, - Буданов

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше