Живучість української економіки обрадувала уряд

Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, коментуючи свіжу статистику Держстату, повідомила прес-служба відомства.

«Уточнені дані ВВП за 2020 рік від Держстату виявились кращими ніж прогноз. За уточненими даними Держстату, падіння ВВП за 2020 рік складає 4,0%, що виявилося дещо кращим за оцінки Мінекономіки, які передбачали падіння ВВП на 4,2% та падіння ВВП на 4,8% прогнозу Уряду, сформованого у березні 2020 року. Падіння ВВП у І кварталі становило 1,2% порівняно з переднім звітом Держстату мінус 1,3%, у ІІ кварталі – мінус 11,2% порівняно з мінус 11,4% відповідно, у ІІІ кварталі – мінус 3,5% (рівень переднього звіту Держстату), у ІV кварталі – мінус 0,5% порівняно з мінус 0,7% відповідно.», - йдеться у повідомленні.

За словами Петрашка, уточнені звітні поквартальні показники 2020 року свідчать, що Україна гідно витримала виклики пандемії COVID-19 пройшла пік падіння і перейшла до поступового налагодження виробничої діяльності та пристосування бізнесу до змін умов як всередині країни, так і за її межами.

«На 2021 рік ми зберігаємо прогноз зростання економіки України в 2021 році на 4,6% ВВП», - зазначив міністр.

Він підкреслив, що підтримкою економіки виступав внутрішній споживчий попит. Так, споживчі витрати за підсумками року зросли на 1,6% в умовах підвищення мінімальної (з 1 вересня 2020 до 5000 грн) і, відповідно, середньомісячної заробітної плати, зростання якої за підсумками року склав 7,4%.Важливу роль в цілому зіграла підтримка з боку держави, зокрема пріоритетність розподілу бюджетних коштів на забезпечення медичних потреб і відновлення транспортної та соціальної інфраструктури, а також на підтримку населення і бізнесу з метою стимулювання попиту.

виступав внутрішній споживчий попит. Так, споживчі витрати за підсумком року зросли на 1,6% в умовах підвищення мінімальної (з 1 вересня 2020 року до 5 000 грн) та, відповідно, середньомісячної заробітної плати, зростання якої за підсумком року становило 7,4%.

Падіння ВВП в основному сформували:

- низька інвестиційна активність в реальному секторі економіки через понесені бізнесом втрати. Так, найбільш глибоке падіння з основних складових ВВП спостерігалося з боку інвестиційного попиту;

- негативні результати зовнішньоекономічної діяльності за відносно низький зовнішній попит і світові протекціоністські тренди, що не дозволило вітчизняним виробникам в кінці року скористатися певним відновленням зростання світових цін на товарних ринках. Так, падіння експорту товарів і послуг за підсумками року склав 5,6% при великих темпах падіння імпорту - на 9,6%.

В галузевому розрізі самого чутливого удару від впливу карантину зазнала переважно сфера послуг. Зокрема, сфера організації харчування за обсягом скоротилося на 28,5%. Сфера транспорту - на 16,4%.

Значно менші втрати понесли галузі переважно орієнтовані на внутрішній ринок і ті, які змогли швидко адаптувати свою діяльність до нових умов, застосовуючи цифрові технології в умовах дистанціювання. Прикладом є фармацевтичне і хімічне виробництво, ІТ-сектор, фінансова сфера і, звичайно ж, сфера охорони здоров'я.

У Мінекономіки також відзначили, що збільшити обсяг виробництва змогли також такі сфери, як: будівництво (+ 5,2%), оптова та роздрібна торгівля (+ 4,9%) і інформація і комунікація (+ 2,3%).

Ілюстративне фото: відкриті джерела