Зе-заліт: чому рейтинг підтримки чинного президента тане на очах

Уже другий рік, згідно з дослідженнями громадської думки фонду «Демініціативи», чинний президент одночасно очолює рейтингові позиції «Розчарування року» та «Політик року». До того ж, у 2021 році обидва показники зросли. Нинішнього року 45% опитаних назвали чинного президента розчаруванням року, тоді як 2020-го «невдахою року» його вважали лише 28%.

Водночас у 2021 році політиком року нинішнього господаря Банкової назвали 17%, тоді як минулого року подібної думки дотримувалися 14,8% українців.

Читайте також: Сутичка без «посадки»: чим і коли закінчиться протистояння Зеленського та Порошенка

Друге місце у номінації «Політик року» ділять екс-президент Петро Порошенко (8,1%) та колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков із показником вісім відсотків. При цьому 8,5% респондентів назвали ПОПа «розчаруванням року».

До шорт-листа «політиків року» потрапили також Юлія Тимошенко (4,4%), Юрій Бойко (3,7%), Євген Мураєв (3,4%), Ігор Смешко (1,8%), Володимир Гройсман (1,4%), Віктор Медведчук (1,2%), Віталій Кличко (1,1%) та Сергій Притула (1%).

Майже 15% опитаних сказали, що політиком року взагалі нема кого назвати, близько 20% важко було з відповіддю, а 5% - не захотіли відповідати на це питання.

«Розчаруванням року», окрім чинного президента та його попередника, українці вважають нардепа від «Слуги народу» Миколи Тищенка (1,2%), представника ОПЗЖ Іллю Ківу (1,2%), а також прем'єра Дениса Шмигаля — 1,1% . Ще 3% респондентів наголосили, що їх розчарували усі політики.

І якщо з главою уряду ще більш-менш картина ясна, то чому такі персонажі як кум Єрмака, колишній ресторатор Тищенко та токсичний у всіх відносинах Ківа стали для українців розчаруванням — таємниця за сімома печатками. Невже хтось серйозно очікував від цих суб'єктів політичного процесу щонайменше якісного виконання їхніх прямих і безпосередніх — депутатських функцій, щоб за підсумками року бути в них розчарованими?
Якби найближчим часом проходили президентські вибори, то в першому турі більше голосів отримав би нинішній президент, якого підтримали б 17,5% усіх опитаних, або 24% тих, хто точно прийде на виборчу дільницю і вже визначився зі своїм вибором.

За Петра Порошенка проголосували б відповідно 11% та 16% опитаних. За вічного аутсайдера президентських виборчих марафонів Юлію Тимошенко готові проголосувати 8% та 10%, за одного з лідерів ОПЗЖ Юрія Бойка – 7,5% та 9%, за Дмитра Разумкова – відповідно 7% та 9%.

Ідентичні показники мають екс-глава СБУ Смешко та колишній нардеп від Партії регіонів Мураєв — 5 та 6 відсотків. При цьому соціологи зазначили, що порівняно з листопадом зросла підтримка Разумкова та Мураєва – на 1,5% та на 1% відповідно. Рівень електоральної підтримки інших кандидатів у першому турі на статистично значущому рівні не змінився.

Примітно, що у разі виходу до другого туру вперше Зеленський та Порошенко отримали б майже однакову кількість голосів – 49,9% та 50,1% відповідно. Але найцікавіше полягає в тому, що в другому турі екс-спікер Разумков, при всьому його «нафталіновому» образі, поклав би Зе на електоральні лопатки, отримавши 56% голосів проти 44-х відсотків чинного гаранта.

Якщо говорити про партійно-рейтингові показники, то свіжа соціологія фіксує, що лідером, незважаючи на всілякі «зашквари», залишається провладна «Слуга народу», але її перевага над іншими політсилами незначна. Так, за «зелених» готові проголосувати 20,5% респондентів, котрі визначилися зі своїм вибором. Тут важливо відзначити, що СН – єдина партія, що має рівномірну підтримку у всіх регіонах нашої з вами країни, тобто хоча б на розкол «слуги» не працюють, а це вже плюс.

На другому місці із 17% підтримки «Європейська солідарність» Порошенко. Електоральне ядро ЄС сконцентроване переважно на заході та, частково, у центрі України.

Третє місце ділять одразу три політсили – «Батьківщина» Юлії Тимошенко (10,5%), потенційна партія «Розумна політика» Разумкова (10,5%) та ОПЗЖ (10%).

Шанси подолати прохідний бар'єр має «Сила та честь» Смешко (7%) та мураєвський проект «Наші» (5%).

Очевидно, що потрапляння вищезгаданих партій до вищої політліги пояснюється, насамперед, наявністю медійних можливостей. У Мураєва — це канал «Наш», а Смешко, Разумков та Гройсман, чия політсила балансує на межі проходження до Ради (4,4%) можуть подякувати «інвестору» Ахметову за його телемайданчики. Що якісно нове можуть запропонувати для України та українців усі ці люди, які так чи інакше вже мали усі можливості проявити себе на полі державної будови – тема для окремої розмови. Інше питання, що вони, що називається, опинилися в потрібний час, у потрібному місці — точніше, у списку пріоритетів Ріната Леонідовича, який завжди розкладав політичні яйця в різні кошики, а у світлі нинішнього протистояння з Банковою робить це з подвійною енергією…

Минулого року більшість наших співвітчизників назвали головною подією року в Україні епідемію коронавірусу, а ось у 2021-му, крім пандемії (6,5%) є ще два номінанти на це звання – 30-річний ювілей незалежності (6,3%) та вакцинація (5,9%).
Загрозу вторгнення Росії визначили як ключову подію 3% опитаних, ще 2,8% назвали такою подією війну, що не припиняється, на жаль, вже восьмий рік на Донбасі.

Досить показово, що головним мемом року, що минає, 5,2% українців назвали підсумкову прес-конференцію Володимира Зеленського, а ще 3,4% - самого президента. Сусідять із гарантом у цій рейтинговій категорії столичний мер Кличка (2,6%) та згаданий раніше нардеп Тищенко, які запам'яталися українцям своїми заявами про нереалістичні ціни на продукти харчування. До речі, відзначилася в цьому плані недавно і перша леді країни. Зокрема, виступаючи в одному з телеефірів друга половинка першої особи держави, коментуючи старт своєї ініціативи – інформаційної кампанії зі здорового харчування - заявила, що скумбрія в Україні коштує 8 гривень за кілограм.

Насправді ціна на цей вид риби в супермаркетах Києва варіюється в рамках 65-100 грн за кг. Щоправда, максимально оперативно у себе в Instagram Олена Зеленська заявила, що обмовилася, маючи на увазі, що скумбрія коштує 8 грн за 100 грамів, а не за кілограм. Втім, багато хто сприйняв ці слова як виправдання.

Повертаючись до свіжого соцопитування Демініціатив, проведеного під завісу року, слід звернути увагу на рейтингові показники президента Зеленського, який фактично має монопольне право на владу і ще 2,5 роки керуватиме Україною. Цілком закономірно, що рейтинги будь-якого мешканця головного кабінету на Банковій з часом падають, оскільки, по-перше, українці апріорі не звикли співати оди чинній владі, а по-друге, основою електоральних показників часто є не змістовні кейси, а поверхневі «зашквари»», а їх в правлячої владної команди - віз і маленький візок.

За даними аналітичного порталу «Слово і справа» (СіД) Володимир Зеленський завершує 2021 рік із виконанням 27% своєї передвиборчої програми. Показник, якщо оцінювати в історичному зрізі, — не проривний, але й не провальний. Проте «фішка» у тому, що людям не цікавий процес практичної реалізації передвиборних гасел, – зазначають експерти.

«Насправді людям не цікаво те, наскільки виконані обіцянки, оскільки гучні інформаційні приводи, які так швидко обговорюються в суспільстві, значною мірою поглинають всю увагу на себе. Як наслідок – суспільство не відстежує виконання обіцянок і робить висновків. І це стосується не лише президентської програми, а й обіцянок будь-яких політиків чи політичних сил. Люди не аналізують, а потім знову приходять на виборчі дільниці та голосують за, м'яко кажучи, дуже дивні передвиборчі програми», - наголошує керівниця СІД Катерина Пітеніна. Цілком можливо, що українці мають коротку політичну пам'ять, – резюмує експерт, – але важко вимагати у громадян, щоб вони запам'ятали всі обіцянки.

Зважаючи на те, що мемом року визнано обіцянку президента Зеленського про те, щоб люди сміялися, а не плакали – він її виконав «залізно». Однак на Банковій, для якої свіжа соціологія стала холодним душем, зараз явно не до сміху, оскільки без стабільної підтримки суспільства ні про який другий термін чинного гаранта не може йтися, а без нинішнього президента як політичного фронтмена вся Зе-команда неминуче посиплеться як картковий будиночок.

Читайте також: Стоп-кадри: як і чому оточення Зеленського тягне його та Україну на репутаційне дно