ПолітикаВлада

Сутичка без «посадки»: чим і коли закінчиться протистояння Зеленського та Порошенка

08:02 30 гру 2021.  9579Читайте на: УКРРУС

Уже сьогодні, не чекаючи календарного наступу 2022 року, можна з упевненістю стверджувати, що однією зі стартових його політичних сторінок стануть перипетії навколо кримінальної справи щодо екс-глави держави Петра Порошенка, який обвинувачується у державній зраді. Чим завершиться ця скандальна історія і які наслідки матиме громадська погода в країні з одного боку та репутація України на міжнародній арені, з іншого — у матеріалі Lenta.UА.

У вівторок, 28 грудня, екс-президент і нардеп Петро Порошенко дав інтерв'ю одному зі своїх телеканалів, де, серед іншого, заявив, що нинішній господар Банкової його ненавидить. Крім того, ПОП зазначив, що Зеленський, давши відмашку на вручення йому слідчими ДБР підозри у державній зраді 20 грудня, у день Федеральної служби безпеки Росії зробив подарунок Путіну.

«Ви повинні це пояснити, і це пояснюватимете суспільству. У 2015 році Порошенко забезпечив енергетичну незалежність та припинив імпорт електроенергії з Росії та Білорусії. А після того, як ви закликаєте світ застосувати санкції проти Росії та Білорусії, самі купуєте у них електроенергію, фінансуючи агресора», – зазначив екс-гарант.

Читайте також: ДБР пояснило, що в однопартійців Порошенка шукали «знаряддя скоєння» злочинів

«Зеленський, за вказівкою якого фабрикують справи проти лідера найбільшої опозиційної партії в Україні за «державну зраду», ризикує вийти на себе», - резюмував пан Порошенко.

Що стосується «найбільшої опозиційної партії», то тут все дуже на тоненьку – є у Петра Олексійовича конкуренти, здатні з ним позмагатися. Це і Юлія Тимошенко, яка й досі вірить у свою зірку. Є й Юрій Бойко, який розраховує на свій проросійський електорат.

Загалом, хоч як крути, але найбільшою опозиційною силою країни Євросолідарність назвати не можна. Втім, це не заважає партійним соратникам п'ятого президента проводити гіперактивну діяльність напередодні передноворічної політичної «спячки».

Так, група нардепів від ЄС, взявши на озброєння неписане правило про те, що найкращий захист – це напад, зареєструвала в СБУ заяву про злочин президента Володимира Зеленського. Його звинувачують у «співпраці з агресором, а також закупівлі електрики та вугілля в Росії».

«Фактично це вугілля зі вкрадених окупаційною владою шахт та фінансування Путіна з українського бюджету. Днями такі ж за змістом заяви колеги зареєстрували у ДБР та ГПУ», - написала у себе у Facebook нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко.

Колишня віце-спікер також розповіла про можливе стеження за представниками ЄС: «Ми офіційно зареєстрували наше звернення щодо Зеленського. Якийсь молодик фіксував наше пересування та спілкування з журналістами. Довелося підійти до нього та зняти. Молодий чоловік заявив, що не давав згоди його документувати (які милі слова для випадкового перехожого, чи не так?). Ми, у свою чергу, інформуємо владу, що також не давали нам згоди документувати. Слідкувати. Прослуховувати. Тиснути. Шантажувати. Дискредитувати. Замовляти брудні медіакампанії».

Нагадаємо суть кримінального провадження, де як обвинувачений виступає Петро Порошенко. Насамперед, слід зазначити, що звинувачення дуже серйозні у змістовному розумінні. Фактично ПОП звинувачують у змові з Росією та бойовиками ЛДНР прямо під час бойових дій 2014-2015 років.
Низка ЗМІ оприлюднила документ про підозру Порошенка, справжність якого у неформальних бесідах підтверджують і нардепи від Євросолідарності. Петра Порошенка звинувачено за двома статтями Кримінального кодексу: «державна зрада» та «сприяння діяльності терористичних організацій».
За версією слідства, низка високопоставлених громадян України змовилися для сприяння «терористичним організаціям», щоб зашкодити територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності нашої держави.

Цими змовниками були Віктор Медведчук, Петро Порошенко, енергетичний міністр Володимир Демчишин та комунікатор із бойовиками, опальний «вугільний» бізнесмен Сергій Кузяра.
З самого початку, у жовтні 2014 року, російське керівництво нібито вирішило залучити до підривної діяльності проти України Віктора Медведчука, який тоді за «благословенням» ПАП був одним із ключових переговорників із Росією щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Той, «оцінивши складність поставлених РФ завдань, за невстановлених обставин залучив на свій бік президента Петра Порошенка».

Головний умисел екс-гаранта, за версією слідства, полягав у «задоволенні власних політичних інтересів, недопущенні падіння політичних рейтингів та рівня довіри внаслідок можливого подальшого загострення відносин із країною агресором – Російською Федерацією». Інших пояснень щодо можливих корисливих мотивів Порошенка чи особистої фінансової вигоди у підозрі немає...

Ключовий предмет державної зради – закупівля вугілля, яке видобували у непідконтрольних районах ОРДЛО. У той період, нагадаємо, Україна критично залежала від енергетичного вугілля з Донбасу, і його втрата загрожувала величезними проблемами для енергетики. Щоб уникнути кризи, тодішній уряд вирішив налагодити постачання енергетичного вугілля з ПАР. Кабмін тоді уклав контракт на постачання мільйона тонн вугілля, щоб не купувати його у Росії. У жовтні та листопаді перші партії прибули в Україну та їх гранично оперативно відвантажили на підприємства «Центренерго». Медведчук та РФ нібито бачили такий розвиток подій і вирішили втілити план, як поставити Україну у залежність від вугілля з «республік», створити дефіцит в Україні та припинити постачання з ПАР. Для цього Медведчук, як-то кажуть, у підозрі ПОП, залучив Порошенка, який має координувати всі рішення «в умовах конспірації».

Медведчук та Порошенко разом нібито мали зірвати постачання з ПАР, домовитися з підприємствами на території «ЛДНР» та звільнити з посад усіх противників цієї схеми.
Для цього Порошенко нібито скликав 4 листопада засідання РНБО, на якому, зазнавши найжорсткішої критики якість африканського вугілля, дав доручення силовикам перевірити ці поставки, а також розірвати контракти з Південно-Африканською Республікою. Крім того, за версією слідства, «змовники» вирішили прибрати з посади енергетичного міністра Юрія Продана, котрий виступав категорично проти покупки вугілля у бойовиків.

Результат? Представники ПАР справді розірвали контракт із Україною, а Продан справді втратив міністерський пост. На його місце тоді прийшов Володимир Демчишин, який погодився купувати вугілля з непідконтрольних територій. Усіми технічними деталями домовленостей із бойовиками на місці займався згаданий вище Кузяра, який тісно співпрацював із Медведчуком.
Віктор Медведчук за підозрою у цій історії перебуває під домашнім арештом ще з весни, Сергій Кузяра – у СІЗО з вересня, а Володимиру Демчишину оголосили підозру у листопаді, але він перебуває за кордоном.

Фактично закупівля енергетичного вугілля у формально підконтрольних Україні підприємствах на території ЛДНР тривала до лютого 2017-го. Тоді активісти кілька місяців блокували залізничні колії, якими постачали вугілля. Зрештою все закінчилося зіткненнями з поліцією, бойовики оголосили націоналізацію всіх видобувних підприємств, а президент Порошенко після рішення РНБО оголосив про припинення торгівлі та вантажних перевезень.

З того часу забезпечення України енергетичним вугіллям на зиму щороку було дуже болючим питанням, а цього сезону його запаси настільки малі, що експерти побоюються повторення віялових відключень електроенергії.

Як відомо, підозру в держзраді пан Порошенко від співробітників ДБР не прийняв — він, лаючись добірним російським матом, нервово стрибнув у машину і покотив... У зв'язку з цим політичні опоненти ПОП почали розганяти тезу, що Порошенко втік від слідства за кордоном, а сам він записав відео, в якому анонсував повернення в Україну та відповідь на всі претензії після відпочинку – у першій половині січня.

Показовий момент: незважаючи на те, що підписувати підозру народному депутату має генпрокурор, Ірина Венедиктова не зробила цього і пішла у відпустку, тому свій підпис під цим дуже важливим із політичного погляду документом поставив її заступник Олексій Симоненко, який свого часу всіляко відбивав від кримінальних справ нинішнього заступника голови ОП Татарова

У нинішній «вугільній» справі привертає увагу наявність у підозрі формулювань типу «невстановленим способом, у не встановлений час». Це, на думку багатьох юристів, може розбити аргументи сторони звинувачення вже на початковій стадії судових дебатів. Фактично вся доказова база базується на так званих «плівках Медведчука», які Феміда цілком може не прийняти, оскільки прослуховування велося незаконно та незрозуміло ким. До речі, за цими аудіозаписами плівкам зараз окремо працюють адвокати Порошенка, намагаючись дезавуювати їх через Верховний суд.

Незважаючи на низку юридичних козирів у руках, Петро Порошенко вирішив залишити межі країни, чим підштовхнув владу до більш рішучих дій. В результаті Печерський райсуд видав постанову про примусову (тобто під конвоєм) доставку ПОП до будівлі суду для обрання запобіжного заходу.

Прокуратура вже заявила, що вимагатиме його арешту з альтернативою виходу під заставу у мільярд гривень. Аналогічний захід, нагадаємо, просили і для Медведчука, але люди в малинових мантіях не погодилися з даною заставою та відправили путінського кума під домашній арешт.

У разі ж з Порошенком прокурори матимуть всі підстави заявляти, що він ухиляється від правосуддя (на відміну від того ж Медведчука, який нікуди не втікав). І суд може стати на їхній бік при визначенні запобіжного заходу. Це означає, що до внесення застави колишній гарант кілька днів зможе провести у СІЗО. У разі ж, якщо екс-президент не повернеться, як пообіцяв, на початку січня, то запобіжний захід можуть вимагати змінити більш суворий – безальтернативний арешт.

Загалом, варіацій того, як може розвиватися сюжет цієї історії — маса і багато чого тут залежить від того, чи Банкова налаштована довести справу до обвинувального вироку, чи все це — не більше ніж гра на публіку.

У кулуарах існує думка, що для Зе в кейсі можливої держзради ПАП важливий не результат, а сам процес, під час якого він намагатиметься максимально дискредитувати свого попередника в очах суспільства. І те, що Петро Порошенко, по суті, втік із країни в момент «Ч», це завдання поки що цілком сприяє.

Але проблема полягає в тому, що ці «міжсобойчики» навряд чи йдуть на користь країні.

«Прокляття України у тому, що вона – держава-заручниця. Заручниця геополітичних важкоатлетів, один з яких приставив дуло до скроні нашої країни, щоб досягти стратегічних поступок від іншого. Але також власних отаманів, які настільки занурені у з'ясування персональних відносин, що готові перетворити країну на поле їхнього персонального герца і радісно вигукнути в кінці: «Та не дістанься нікому!». Що означає чергове повернення до російського світу, який стає привабливим лише в порівнянні з українською руїною… Мене важко запідозрити у симпатіях Петру Порошенку. Для мене він геніальний політик: самозакоханий, цинічний, розумний та цілеспрямований. Справжня політична тварина.

У мене особисто довгий список «підозр» до п'ятого президента: від обміну Слов'янська на Донецьк (Слов'янськ – нам, Донецьк – Гіркіну) до «планової здачі» Дебальцевого. І це тільки по фронту... Але пред'явлена Порошенкові підозра в держзраді не витримує жодної критики. Це юридичний треш, який укотре переконує мене: у правоохоронних органах майже не залишилося професіоналів», - зазначає відомий волонтер та громадський діяч Геннадій Друзенко.

На його думку, сьогодні Україна поставлена в трагічну ситуацію, «коли розумний негідник Порошенко, який може собі дозволити кращих адвокатів країни, і Зеленський, який щиро здивується, з командою недоучок у ДБР зійшлися в поєдинку, в якому вже неможливий компроміс».

«Хтось із двох має політично померти. А це означає, що не можна очікувати юридичних шахів або навіть юридичного боксу – на нас чекають бої без правил. При рівні довіри до судової влади нижче за плінтус підозра Порошенка радикально мобілізує його прихильників і ненависників. Як, втім, адептів та хейтерів Зеленського. А це означає, що напруження емоцій вимикає мізки та перетворює українців на дві команди фанатів, готових рознести державу для підтримки свого кумира. Загалом, третій тур виборів розпочався. Бій без жодних правил оголошено і виживе лише один», - резюмує Друзенко.

Риторика соратників ПОП свідчить, що його політична команда готова до будь-яких боїв. Нардеп від ЄС Олексій Гончаренко зокрема зазначає: «Мільярд гривень застави або арешт Порошенка. Це не ще один номер «95 кварталу», а реальні новини. Зеленський не просто намагається натиснути на опозицію, він уже вирішив пересадити всіх. Порошенко, Гончаренко, Федіна, Звіробій, Лерос, військові, волонтери. Ау, ОП, незабаром і людей не залишиться кого б ви не намагалися посадити. Що ж, Рубікон ви вже перейшли. (Попросіть вашого секретаря Єрмака розповісти, що це означає). Володимире Олександровичу, незабаром почнеться доросле життя. Готуйтеся. Стадіон так стадіон».

Економічний експерт Сергій Фурса, виносячи за дужки політичні нюанси «вугільної справи» проти екс-гаранта, наголошує: «Можна дуже не любити Порошенка. Але в той момент, коли країна потребує міжнародної коаліції для протистояння Путіну, робити з України державу, в якій є політичні репресії, не дуже розумно. Саме так і сприймуть підозру Порошенка на Заході. Бо коли ти висуваєш своєму головному політичному опоненту підозру в державній зраді, то маєш бути на 100% упевнений, що зможеш довести його провину за три хвилини на будь-яких зустрічах у будь-яких кабінетах. Україна – форпост демократії на кордоні із Росією. І тому нас підтримують. Між іншим, на шкоду своїм інтересам. Але як пояснити західному обивателю, що у форпості демократії є політичні переслідування? То, може, не варте вона того, ця Україна, скаже простий німець, якому не подобається газ по $2 тис.? Може, має рацію Путін, і українці — це ті ж росіяни, запитають прості французи? Може, йому не варто заважати? Може Україна недостойна бути членом НАТО? Чому б не піти на поступки Путіну, якщо Україна сама натякає, що Путін має рацію? І не важливо, чи є причини вважати Порошенка злочинцем чи ні. Важливо, можна це довести чи ні. Чи повірять у це союзники, чи вирішать, що ти злякався зростання рейтингу основного політичного конкурента?».

Зазначимо, що раніше за статтею 111 Кримінального кодексу про державну зраду був лише один безальтернативний запобіжний захід — утримання під вартою. Однак ця норма була змінена у 2019 році і сьогодні тюремному ув'язненню є альтернативи у вигляді застави, особистого зобов'язання без заходів, що обмежують, або домашнього ув'язнення. Як кажуть off records, близькі до Банкової політексперти, саме до варіанту домашнього арешту ПОП і схиляються в Офісі президента. Чи так це стане відомо вже в січні, якщо Петро Порошенко, звичайно, не передумає повертатися в Україну...

Читайте також: До однопартійців Порошенка нагрянули з обшуками (ВІДЕО)

Ромашова Наталя

Найпопулярніше