Збитки від телефонних терористів: Lenta.UA порівняла фінансові збитки з мірою покарання

У березні-квітні на гарячу лінію «102» столиці надходили повідомлення про замінування ТРЦ SkyMall, Gulliver, «Україна», Stereo Plaza, мережі гіпермаркетів «Ашан», аеропорту «Київ», Південного і Дарницького вокзалів, Центрального автовокзалу, Верхової Ради та Кабміну . Раніше повідомляли про заміновані банки та держустанови. Всі дзвінки виявилися помилковими - вибухових речовин в ході перевірок не виявлено.

Відзначимо, що десять років тому в Україні було зафіксовано всього 32 неправдивих повідомлення про мінування будівель і об'єктів інфраструктури. У 2011 р їх було 62, а тільки за п'ять місяців 2012-го - вже 115. Але це були квіточки.

У 2018 р поліція отримала 2420 сигналів про псевдомінуванні. Дві третини з них, 1708, стосувалися об'єктів на Харківщині. На другому місці опинився Київ (190 повідомлень), на третьому і четвертому - Львівська та Одеська області, 139 і 85 неправдивих повідомлень відповідно.

«За минулий рік число таких сигналів збільшилося більш ніж у три рази: у 2017-му їх було зареєстровано сімсот. Ми змушені були задіяти безліч ресурсів, адже в таких випадках евакуюються персонал і відвідувачі, - говорить перший заступник голови Національної поліції України В'ячеслав Аброськін. - Якщо раніше дзвонили в основному з хуліганських мотивів, з почуття образи і помсти, в стані алкогольного сп'яніння, то зараз безліч повідомлень надходять електронною поштою з Росії. Це - спроба дестабілізувати ситуацію».

За його словами, кожен виїзд екстрених і оперативних служб коштує бюджету 20-30 тис грн. У цю суму входять витрати на паливо, використання спеціального обладнання. До групи реагування входять співробітники поліції, СБУ, держслужби з надзвичайних ситуацій, вибухотехніки, кінологи, медики. Залежно від об'єкту (банк - одна справа, термінал D аеропорту Бориспіль - зовсім інша) група може налічувати від 40 до 100 людей. Власне оперативники - це осіб двадцять, решта - оточення. Робота по проясненню ситуації може тривати від двох до чотирьох годин.

Але, безумовно, гроші, які витрачає держава, щоб з'ясувати - хибний був дзвінок чи ні (все-таки, це робота правоохоронців, вони за неї зарплату отримують) не до порівняння зі шкодою, яка завдається економіці в результаті таких повідомлень.

«Якщо на дві-три години паралізувати відділення якогось рядового банку, витрати можуть скласти до 10 тис грн. А збитки, наприклад, головної контори «Приватбанку», через припинення операцій, складуть вже кілька мільйонів», - пояснює експерт фінансового ринку Андрій Кийко.

В результаті надходження сигналу про замінування аеропорту (величезного морального збитку, завданого пасажирам, ми зараз не торкаємося) найбільше страждають авіакомпанії, чиї літаки мали нещастя знаходитися там саме в цей час. Згідно повітряного кодексу, при затримці рейсу пасажира треба нагодувати, десь розмістити. Навіть дві години простою - це вже 50 євро на особу, а помножити на кількість пасажирів ... Якщо дзвінок припав на годину пік, то в Борисполі, наприклад, на кілька годин можуть застрягнути до 20 бортів.

В принципі, подібна ситуація, так само як і землетрус або цунамі, потрапляє під форс-мажор і може бути перевізником оскаржена, але серйозні авіакомпанії намагаються свій імідж не псувати. А от у випадку чартерних рейсів серйозно страждають ще й туроператори, у чиїж клієнтів зривається відпочинок.

У разі «мінування» ТРЦ і гіпермаркетів, збиток складе недоотриманий прибуток. Проте не виключена і атака з метою переділу ринку шляхом залякування. Особливо показова в даному випадку ситуація з «Ашаном», який в квітні "мінували" двічі.

«За таких випадків започатковується кримінальне провадження за ст. 259 КК України. («Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності»). За це передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк від двох до шести років. Якщо рецидив, тобто повтор - то до восьми років», - розповідає директор компанії «Родзінській та Партнери» Анатолій Родзинський.

Lenta.UA: Як успішно розслідуються подібні злочини?

- Вся проблема в тому, що цей злочин практично неможливо довести. Ось знайшли людину, а він відповість: «Йшов по вулиці, випадково почув, як невідомі особи говорять про те, що замінували аеропорт. Я, як добропорядний громадянин, тут же повідомив в поліцію». І все - глухий кут. Тут людина сама повинна зізнатися, що скоїла цей злочин.

Lenta.UA: Вам не здається, що покарання за цей злочин досить м'яке? З огляду на те, який економічний збиток наноситься в результаті таких дзвінків, може, слід ще ввести конфіскацію майна?

- Це зайве. Якщо злочин доведено, то аеропорт, банк, бізнес-центр, прості громадяни можуть подати цивільні позови і отримати компенсацію.

Андрій Кузьмін, Lenta.UA

Заставне фото: Радіо Свобода