Вбивча сила «солодких бомб». 70 років тому СРСР зняв блокаду із Західного Берліна

Після закінчення Другої світової повалена Німеччина була розділена союзниками на чотири окупаційних зони. Та ж доля чекала Берлін, розташований у самому центрі радянської зони, що ставило адміністрацію американського, британського і французького секторів в уразливе становище.

В кінці 1946 року в місті пройшли муніципальні вибори, в ході яких, попри активну агітацію, 92% виборців проголосували проти комуністів. Навіть в східному секторі коммі підтримали лише 21% городян.

Ситуація загострилася після відмови васалів СРСР у Східній Європі від плану Маршалла, що передбачав допомогу США у відновленні промисловості в обмін на виключення комуністів з політичного життя. Захід відреагував поширенням плану Маршалла на свої сектори Берліна, і почалося ...

З початку квітня 1948 року радянські військові піддають огляду пасажирів усіх поїздів, що прямують до столиці із західних зон окупації. У червні послідовно припиняється дорожнє, річкове і залізничне сполучення.

Справжня блокада починається після проведення 20 червня союзниками у своїй окупаційній зоні грошової реформи. З 24 червня Західний Берлін залишився без продовольчого постачання. 25 червня радянська військова комендатура заборонила всі поставки вугілля до західного сектора. На початку липня в місті вводяться жорсткі норми економії електроенергії — електроенергія у квартири подається на дві години вранці і дві увечері, трамваї, тролейбуси і метро ходять до шостої вечора, рух електричок взагалі скасовано.

26 червня 1948 американці відкривають повітряний міст — тридцять п'ять транспортних літаків «Дакота» відправляються в перші рейси, у той же день до них приєднуються англійці. Незабаром, кожні чверть години літаки з харчами, ліками, вугіллям, паливом тощо починають регулярно приземлятися на двох аеродромах в американському і британському секторі Берліна. Операція отримала символічну назву Life Line — «Дорога життя». Дванадцять районів великого міста, понад 2,5 мільйона чоловік майже рік забезпечувалися по повітрю всім необхідним для нормальної життєдіяльності.

21 серпня з неба на маленьких берлінців впали перші Rosinenbomben — так звані «солодкі бомби» — плитки шоколаду, цукерки, пакетики родзинок на парашутах з носових хусток... Автор ідеї — лейтенант Гейл Халворсен зі штату Юта.

«Щоб точніше їх скидати, ми опускали літак трохи нижче ніж треба, — згадував пізніше пілот. — Все це робилося без дозволу, і кожен день я казав собі: останній раз! Але ми скидали ще раз, і ще, і ще. І зрозуміли, що попалися, коли на пошті сказали: «Чи не вашому екіпажу мішок листів?» Один хлопчик писав: «Мама не пускає мене до аеродрому, тому я буду чекати кожен день о другій годині на розі набережної і Бергенштрассе. Додаю карту». На наступний день викликає мене командир: «Халворсен, чим ви займаєтеся?! Засадив би вас на гауптвахту, так берлінські журналісти розтрубили про вас всьому світові».

Навесні 1949 року літаки союзників, прозвані дітворою «шоколадними бомбардувальниками», скидали на Берлін до п'ятдесяти тонн шоколаду на місяць. У радянському секторі тим часом закручували гайки. 4 квітня Політбюро ЦК СЄПН заборонило доступ населенню до газет і журналів, які виходять в Західному Берліні і західних окупаційних зонах Німеччини. З «підривною» пресою дозволяють знайомитися лише партійним активістам, з обов'язковим спаленням крамольної періодики після прочитання.

У травні у Москві стає ясно, що блокада не досягнула своєї мети. За рік повітряним мостом до Західного Берліну було перекинуто 2,34 млн т. вантажів, включаючи будматеріали для реконструкції аеропортів та будівництва нової ТЕЦ. Місто не голодувало, і навіть дещо експортувало з клеймом: «Вироблено в обложеному Берліні».

12 травня 1949 блокада була остаточно знята, хоча операція Life Line тривала до вересня, щоб створити в місті резерв продовольства і товарів першої необхідності.

Політичні наслідки цього протистояння, що тривало рік, складно переоцінити. Відносини між вчорашніми союзниками за антигітлерівською коаліцією вкрай зіпсувалися, результатом чого стало створення у квітні 1949 року блоку НАТО. На територіях американської, британської та французької окупаційних зон 23 травня виникла нова держава — Федеративна Республіка Німеччина зі столицею в Бонні. 7 жовтня того ж року в радянській зоні була проголошена Німецька Демократична Республіка. Що стосується Західного Берліна, то йому судилося протягом 40 років залишатися самоврядним містом-державою — аж до падіння в 1989-му Стіни, проведеної по самому серцю німецької столиці.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: діти спостерігають за посадкою «шоколадного бомбардувальника»