Суд вирішив долю двох суддів КСУ

Голосіївський районний суд Києва виніс рішення щодо адміністративних протоколів в щодо суддів КСУ Ігоря Сліденка та Ірини Завгородньої щодо конфлікту інтересів. На думку судді Алли Слободянюк, судді КСУ мають імунітет - їх не можна притягнути до адміністративної відповідальності. Про це з посиланням на прес-службу Національного агентства з питань запобігання корупції повідомило агентство УНН.

"Голосіївський районний суд Києва виніс рішення щодо суддів Конституційного Суду України (КСУ) Ігоря Сліденка і Ірини Завгородньої ... Суд виправдав Ігоря Сліденка і Ірину Заміську в цих справах", - повідомили в НАЗК.

Слухання відбулися за протоколами, складеними головою НАЗК Олександром Новіковим.

На думку судді цього суду Алли Слободянюк, "залучення суддів до відповідальності за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів неможливе через те, що на розгляд Великої палати КСУ було подано заяви про самовідвід від них самих, а також від представника Президента України в КСУ".

При цьому в НАЗК відзначають, що згідно із законом, "наявність такої заяви не може бути підставою для участі в ухваленні рішення". "Крім того, ці судді взагалі не заявляли про самовідвід після того, як їм стало відомо про конфлікт інтересів, як цього прямо вимагає від них закон", - вказали в агентстві.

У рішенні суддя також зазначила, що не бачить можливим залучення суддів КСУ до адміністративної відповідальності, оскільки КСУ є колегіальним органом, усі рішення якого приймаються більшістю голосів. Суддя підкреслила, що "відсутній прямий і безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між голосуванням і прийняттям рішення".

"Суд відійшов від багаторічної практики своїх колег щодо депутатів рад різних рівнів, яких притягнуто до відповідальності як членів колегіальних органів за голосування в умовах конфлікту інтересів", - прокоментували в НАЗК.

Також в судовому рішенні зазначено наступне: 

"Однією з гарантій незалежності судді Конституційного Суду України є гарантія, закріплена ч. 4 ст. 149 Конституції України, в якій встановлено, що суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування в зв'язку з прийняттям судом рішень і надання висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку".

"Тобто, на думку суду, суддів КСУ взагалі неможливо притягнути до адміністративної відповідальності у випадку голосування за рішення КСУ в умовах конфлікту інтересів", - відзначили в НАЗК.

При цьому в агентстві навели норми законодавства, зокрема, і Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені в ООН, що "різниця між відповідальністю за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів і відповідальністю за голосування очевидна".

"Відзначимо, що таке розуміння законодавства судами унеможливлює залучення будь-якого судді КСУ до адміністративної відповідальності. При цьому менше року назад - 29.09.2020 - той самий Голосіївський районний суд міста Києва у справі стосовно голови КСУ стверджував, що навіть голова КСУ може бути притягнутий до адміністративної відповідальності ", - відзначили в НАЗК.

Там також зазначено, що законодавець досі не надав НАЗК права на апеляцію в таких справах, "отже зазначені рішення є остаточними".

14 квітня о 14:00 відбудеться засідання Голосіївського районного суду міста Києва - він розгляне адміністративні протоколи щодо відстороненого судді КСУ Олександра Тупицького, складені головою НАЗК Олександром Новіковим.

Венеціанська комісія у своєму висновку зафіксувала наявність конфлікту інтересів у суддів КСУ. У висновку, зокрема, зазначено, що "для всіх суддів, у тому числі вищих суддів конституційних судів, важливо не тільки діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості. [...] Цього, як видно, не вистачає рішенням № 13-р / 2020 року, в якому відсутнє обговорення цього питання, і не пояснюється, чому деякі судді, включаючи навіть суддю-доповідача, чи не заявили самовідвід, коли це було б виправдано апріорі ", вказали в НАЗК.

1 лютого 2021 року голова НАЗК Олександр Новиков склав 2 адміністративних протоколи щодо суддів КСУ Ігоря Сліденко і Ірини Завгородній. НАЗК зафіксувало в діях суддів конфлікт інтересів.

Так, до прийняття рішення КСУ щодо е-декларування НАЗК виявило в деклараціях судді Завгородній за 2018 і 2019 роки недостовірних відомостей більш ніж на 600 тис. грн. Були виявлені ознаки кримінального порушення за статтею 366-1 Кримінального кодексу України, яке КСУ своїм рішенням визнав неконституційним. Відповідний обґрунтований висновок був переданий в НАБУ, яке через рішення КСУ було змушене закрити зареєстроване за висновком виробництво. Через закриття відповідного виробництва НАЗК склало другий адміністративний протокол стосовно судді за порушення фінансового контролю (стаття 172-6 КпАП).

Також суддя Ігор Сліденко невчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. На час участі в розгляді рішення КСУ відповідне справа розглядалася в Голосіївському районному суді міста Києва, вказали в НАЗК.

Раніше в НАЗК пояснили, чому судді не декларують свої доходи.

Читайте також: Судді КСУ заявили масовий самовідвід перед голосуванням щодо антикорупційної реформи

Фото: Handelskammare