Референдум з Донбасу: ключ до обхідних маневрів чи капітуляційний маршрут

На тлі гучного скандалу з тепер уже екс-заступником міністра внутрішніх справ Олександром Гіголішвілі, про який детально писала Lenta.UA, в інформаційній тіні залишилася новина про те, що в понеділок, 13 грудня, стартував візит помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Карен Донфрід у Київ та Москву. Вже завтра високопоставлена заокеанська гостя вирушить до Брюсселя, де відбудеться саміт «Східного партнерства», на полях якого, до речі, президент Зеленський проведе переговори з французьким колегою Макроном та новоспеченим канцлером ФРН Шольцем.

Ключовою темою практично всіх переговорів міжнародного рівня для української влади сьогодні є проблема врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Про «рецепти» виходу із ситуації говорила вчора з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та Карен Донфрід. Публічно за підсумками рандеву прозвучали досить шаблонні фрази про те, що сторони домовилися про питання України не вирішувати без її участі, ну і так далі. У дипломатичних кулуарах подейкують, що помічниця Блінкена всіляко проштовхувала ідею «переговорного прогресу шляхом виконання Мінських угод».

Читайте також: Ультиматум США Путіну щодо України спричинив великий обвал на фондовому ринку РФ

У вітчизняних політичних та експертних колах багато хто вважає, що за таким розмитим формулюванням криються небезпечні для України ризики. «Зважаючи на все, сьогодні існує висока ймовірність, що Росія та США домовилися тиснути спільно на Київ у плані імплементації ним Мінська», - заяви подібного змісту все частіше звучать у політкулуарах.

Як відомо, Зе-влада, що у принципі, відповідає запитам суспільства, виступає категорично проти виконання домовленостей у порядку, у якому записані їх пункти. Порядок, нагадаємо, передбачає чергування рішень, пов'язаних із безпекою, з політичними рішеннями. І врешті-решт, як вважає нинішнє українське керівництво, це призвело б до легалізації «ДНР/ЛНР».

Якраз після серії протестних акцій із окресленими «червоними лініями» Зе-команда взяла курс на поділ Мінських угод на два блоки, запропонувавши на першому етапі виконати пункти, присвячені забезпеченню безпеки, на другому – політичні пункти. Це, по ідеї, призвело б до фактичної ліквідації «республік» та відновлення української юрисдикції над непідконтрольними районами Донбасу.

Зараз же, на тлі заяв про підготовку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, як розповів Lenta.UA, близький до Банкової політолог, у Зеленського побоюються, що під час нещодавньої відеоконференції Байден і Путін могли домовитися про перший варіант: надання «ЛДНР» автономії в обмін на зниження напруги на кордонах України. До речі, про можливість таких домовленостей наприкінці минулого тижня повідомило і агентство Associated Press.

На думку політолога Віктора Тарана, Зе-команда розуміє всі ризики такого сценарію та не піде на його реалізацію. "Анонсований президентом референдум - це своєрідний контраргумент", - зазначив експерт.

Про плебісцит, нагадаємо, буквально днями заявив Володимир Зеленський. При цьому він окремо підкреслив, що досі ніхто не чинив на Київ жодного тиску щодо Мінських угод. Але не виключив, що якась країна пропонуватиме Україні ті чи інші умови врегулювання: «Так може бути. Але сьогодні цього немає точно, тобто тут немає жодних секретів у мене від суспільства. Я б із такими речами не жартував… Але, якщо буде якийсь такий складний виклик, я точно радитимуся з нашим суспільством». Саме в цьому контексті нинішній господар Банкової і припустився можливості проведення всеукраїнського референдуму: «Я не виключаю референдуму щодо Донбасу загалом. І тут питання не має статусу. Це може бути Донбасом, це може бути Кримом... Це може бути в цілому щодо закінчення війни».

Деякі експерти припускають, що Зе може використати результати такого референдуму як аргумент, щоб у разі потреби пояснити західним партнерам, чому Верховна Рада не може ухвалити рішення, на яких наполягає російська сторона. Скарбничку аргументів президента доповнює і вже громадська думка.

Соцопитування, проведене на початку грудня соціологічною групою «Рейтинг», показало, що 54% українців виступають за перегляд Мінських угод. Наразі більше половини наших співвітчизників підтримують ідею підписання нових угод, 21% вважають, що потрібно вийти з переговорного процесу та приймати рішення без участі міжнародних посередників, лише 12% переконані, що Україна має повністю виконати Мінські угоди.

Говорячи про формати переговорів щодо врегулювання, 45% респондентів заявили про необхідність розширення Нормандського формату за рахунок участі в ньому США та Великобританії, 11% підтримали збереження переговорів за участю України, Німеччини, Франції та РФ. За прямі переговори з Росією – 21%, із «ДНР/ЛНР» – 12%. Але якби діалог з Росією був єдиним і безальтернативним рішенням, його підтримали б 56%, проти виступили б 41%.

У світлі цих цифр, дуже примітно, що Зеленський заявив, мовляв, не виключає окремого формату переговорів із російським керівництвом. І припустив: «У нас може з'явитися завдяки США ще один майданчик переговорів із Російською Федерацією. І тут дуже тонкий такий хірургічний момент – як не втратити Нормандський формат, бо нічого не збудувавши, ти можеш знищити те, що вже є».

Тобто, як бачимо, нинішній глава держави, перебуваючи на екваторі свого президентського терміну, як і на зорі каденції дієвим щитом від усіляких «наїздів» ззовні та переговорним джокером вважає голос народу.

Тим часом заява Зеленського про можливість референдуму не змінить загальну картину щодо Донбасу. Принаймні так вважає попередник Зе Петро Порошенко. «Уявіть собі, що дві чи три області приймуть інше рішення, ніж інші області», – сказав він, зазначивши, що це може призвести до повторення подій, що відбувалися в Криму в 2014-му.

ПОП закликав Зеленського не забувати, що президент – гарант Конституції: «Я категорично не згоден з тим, щоб референдуми використовувалися як технологія для проведення, зокрема, не українських рішень. Обговорювати невідомі питання, та ще й ті, які винесені або запропоновані іншими країнами, – я думаю, що це була б жахлива помилка».

Показово, що у Кремлі на «референдумні» меседжі Зеленського відреагували, витримавши дещо денну паузу. Тільки вчора путінський прес-секретар Пєсков заявив, що проведення всеукраїнського плебісциту щодо Донбасу є внутрішнім питанням нашої країни. «Але нам, звичайно, цікаво зрозуміти, як могло б бути сформульоване питання для цього референдуму», - резюмував Пєсков.

«Ідея з референдумом концептуально не нова. І єдине тут питання — як її оформити юридично та яке питання буде поставлене на референдумі. І що всі учасники пропагандистської кампанії мають визнати, якою буде воля українського народу, незалежно від того, подобається нам чи ні, ми її втілюватимемо в життя. Так само, як це було у грудні 1991 року», - зазначає політексперт Валентин Гладких.

На його переконання, чітко окреслена думка народу допоможе значно підвищити рівень легітимності рішень та переговорних позицій української влади на міжнародних майданчиках: «Коли ти приїжджаєш на переговори, і тобі кажуть: треба зробити те, потрібно зробити це, і ти можеш це прийняти чи відкинути. це одна історія. А коли ти приїжджаєш на переговори, і тобі кажуть: треба зробити те чи інше, а ти розумієш, що зробити це ти не зможеш через те, що в суспільстві може бути категоричне неприйняття цих сценаріїв, то чесно та справедливо одразу говорити партнерам, що цей сценарій категорично відкидається українською громадою».

Загалом, в експертних колах домінуючою є думка, що потенційний плебісцит може бути двоякою метою. З одного боку, Банкова, спираючись на волю народу, нібито хоче наочно продемонструвати, що офіційний Київ виступає рішуче проти капітуляції, що може стати аргументом для невиконання Мінська-2, в якому під фундамент державності як такої справді закладено чимало мін. Проте, з іншого боку, якщо результати референдуму покажуть готовність більшості пересічних українців до компромісів, Зе-команда може легалізувати це все на законодавчому рівні, закривши вікно можливостей для демократичної частини опозиції, яка виступає категорично проти Мінська.

В одному зі своїх нових інтерв'ю президент Зеленський запевнив, що прямих переговорів з «республіками» не буде, що якраз передбачено Мінськими домовленостями. Звідси висновок, що чинна влада рухається за першим сценарієм, намагаючись всіляко нівелювати роль закріплених у столиці Білорусі домовленостей, до яких невпинно апелює не лише Путін, а й західні партнери. Синхронно із цим Зеленський дедалі частіше говорить про необхідність створення паралельного «нормандці» формату Україна-Росія-США.

Очевидно, що така тактика Банкової є забігом на довгу дистанцію. Що ж до спринтерських ініціатив, то напередодні новорічних свят у Зеленського пропонують низку цілком конкретних рішень щодо Донбасу, які не потребують тривалих та виснажливих переговорів. Цей кейс озвучив днями у рамках засідання Постійної ради ОБСЄ постійний представник України при міжнародних організаціях Євген Цимбалюк.

«На тлі наближення зими, закриття лінії розмежування, продовження порушення режиму припинення вогню та розрив зв'язків із Україною створюють додаткові проблеми для мирного населення на окупованих територіях. Майбутні різдвяні свята – найкращий час для руху вперед, якщо тільки його знову не буде заблоковано політичним порядком денним або вимогою про так званий прямий діалог», - зазначив постпред і оголосив увесь список цілком, треба визнати, раціональних пропозицій Києва.

Йдеться, зокрема, про введення різдвяного перемир'я, розблокування процесу обміну полоненими, відновлення роботи всіх КПВВ на лінії розмежування, а також відкриття додаткових контрольних пунктів в'їзду-виїзду біля Золотого та Щастя. Крім цього, Зеленський пропонує затвердити додаткові ділянки розведення сил, забезпечити безпечний доступ і розподіл гуманітарної допомоги всім, хто її потребує і гарантувати вільний доступ місії ОБСЄ до зон конфлікту на Донбасі.

«Ми закликаємо Росію конструктивно приєднатися до обговорення цих питань у рамках Тристоронньої контактної групи», - заявив недавно Євген Цимбалюк. Однак у Кремлі, де буквально під мікроскопом розглядають будь-які рухи Києва, що стосуються ОРДЛО, прикинулися сліпоглухонімими.

Читайте також: Зеленський відповів «у дусі Бісмарка» на путінський ультиматум щодо НАТО