Політика Міжнародні відносини

Путін і порожнеча: чому господар Кремля не захотів говорити про Україну

19:43 21 кві.  927 Читайте на: УКР РУС

Виступ Володимира Путіна під час послання Федеральним зборам обійшовся без різких рухів у бік ескалації конфлікту з Україною: схоже, що в Кремлі все-таки вирішили зменшити оберти. Та чи надовго?..

Ні слова про Донбас та Крим - це ключовий момент, на який звернули увагу українські (і не тільки) експерти за результатами оприлюднення Володимиром Путіним послання Федеральним зборам в Москві. Більшість тез, озвучених господарем Кремля, стосувалися суто внутрішніх питань, і лише ближче до кінця вельми нудного і порожнього оповідання (деякі учасники зборів до того моменту вже задрімали) про субсидії та інші принади життя для пересічного росіянина, Путін все-таки помахав шашкою, втім, без конкретних загроз.

Путін підкреслив, що свої інтереси Росія буде захищати в рамках міжнародного права і не хоче «спалювати мости», але обурився «недружніми акціями щодо Росії».

«Ми дійсно не хочемо спалювати мости, але, якщо хтось сприймає наші добрі наміри як байдужість або слабкість і сам має намір остаточно спалити або навіть підірвати ці мости, він повинен знати, що відповідь Росії буде асиметричною, швидкою і жорсткою», - заявив президент РФ.

«Організатори будь-яких провокацій, які докорінно загрожують нашій безпеці, пошкодують за скоєне так, як давно ні про що не шкодували», - пригрозив Путін. Але знову-таки, нікого не атакуючи персонально.

Водночас, він висловив надію, що ніхто не стане переходити по Росії «так звану червону лінію». «А де вона буде проходити, це ми будемо визначати в кожному конкретному випадку самі», - грізно заявив Путін, явно апелюючи до слів президента Франції Еммануеля Макрона, який днями говорив про необхідність проведення «червоних ліній» для агресивно налаштованого Кремля.

«Ми хочемо мати добрі відносини з усіма учасниками міжнародного спілкування. Але ми бачимо, що відбувається в реальному житті. Як я вже сказав, чіпляють Росію то тут, то там без всяких причин. І, звичайно, навколо них відразу ж, як навколо Шерхана, крутяться всякі дрібні тютюн. Все як у Кіплінга. Підвивають для того, щоб задобрити свого суверена», - сказав Путін.

Україну він згадав один раз - в контексті підготовки «замаху» на невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Путін згадав про президента Віктора Януковича, що втік з України. Господар Кремля назвав тодішні події в Україні держперевороту, порівнявши ситуацію з недавнім повідомленням про нібито спробу держперевороту в Білорусі.

«Навіть такі кричущі дії не знаходять осуду в так званого колективного Заходу, ніхто цього ніби не помічає. Практика організації держпереворотів, планування політичних вбивств, в тому числі вищих посадових осіб, це вже занадто. Всі межі перейшли вже», - агресивно заявив Путін.

Цю заяву явно розраховано «під» зустріч Путіна з Лукашенком, яка пройде 22 квітня. Мовляв, Москва - єдиний союзник Мінська.

Серед експертів активно обговорюється ймовірність того, що Кремль налаштований остаточно загнати «бацьку», який опинився в міжнародній ізоляції, в так званий союз з Росією, що де-факто означає повне позбавлення його владних повноважень.

Утім, у Лукашенка хоч і змушені йти на поступки Кремлю, але схоже, все-таки остаточно здавати владу в Білорусі не мають наміру. Це побічно можна спостерігати за офіційними анонсами зустрічі прес-служб двох президентів. У Путіна напирають на те, що сторони будуть обговорювати «широке коло питань подальшого розвитку російсько-білоруських відносин стратегічного партнерства і союзництва, а також перспективи взаємодії в рамках Союзної держави», у Лукашенка ж кажуть, що політики обговорять спільне реагування на актуальні загрози, боротьбу з коронавірусом і відновлення транспортного сполучення. Про Союзну державу - ні слова...

Але повернемося до наших питань. У всій цій історії залишається відкритим питання - чи чекати від Кремля ескалації або ж ні? «Путін жодним чином не прокоментував, мабуть, питання, яке найбільше зараз цікавить весь світ в контексті слова «Росія» - військові приготування, стягнення військ до українсько-російського кордону, вдаючи, що цього всього «немає». Водночас, тривають неконкретні загрози з тими ж «червоними лініями», які, якщо виходити з логіки викладу, сама Росія ще не визначила. Тобто, вони знають, що лінії є, але що це за лінії...», - зазначає політичний експерт Петро Олещук.

«Очевидно, подібна спроба максимально завуалювати всі, що стосується зовнішньої політики, є свідченням того, що конкретного рішення щодо формату розширення агресії у них поки немає. Україна повинна спокійно реагувати на будь-які заяви Путіна чи будь-кого з російського керівництва, тому що ми прекрасно знаємо їм ціну. Єдиний спосіб для Росії показати реальне «миролюбність» - це прогрес в переговорах радників лідерів Нормандське четвірки і в області безпеки підгрупі Тристоронньої контактної групи. Ну і реальна деескалація і відмова від обстрілів і інших проявів військових дій. Тільки реальне припинення вогню може бути критерієм чогось. Задекларувавши дипломатичний шлях вирішення конфлікту з Росією, Україна повинна бути постійно готова до захисту від «братніх обіймів». Власне, це - основне. Решта - це «лірика» однієї старої імперії», - сказав Олещук.

У свою чергу, глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що Путін явно перехотів йти на різку ескалацію.

«Побоювання про звернення Путіна щодо використання російських військ за кордоном поки не підтвердилися. Схоже, що на даний момент Путін діє за раціональним сценарієм. Він зберігає інтригу, і свої війська на нашому кордоні. Тому розслаблятися ще рано. Але все виглядає так, що він більше націлений на переговори, перш за все з США, ніж на війну, але на переговори з позицій сили», - зазначає Фесенко.

Чи готовий Київ до подальшого пресингу з боку Кремля? Судячи з відеозвернення президента Володимира Зеленського, опублікованого 20 квітня, на Банковій склалася двояка ситуація. З одного боку, там хочуть показати, що налаштовані рішуче. З іншого - фальстарт із заявою продемонстрував, що у Зеленського явно побоювалися, що Путін все-таки піде на повноцінну агресію. Вийшла промашка: Путін - у всякому разі, цього разу - блефував.

Проблема полягає в тому, що Зеленському весь час доведеться бути готовим до нових провокацій з боку Путіна. І нинішній перепочинок може виявитися лише тактичним прийомом, щоб приспати увагу противника...

Дмитро Крижак

Найпопулярніше