Присмоктатися до Феміди: чому Шабунін зайнявся конкурсом у ВККС

Напередодні розгляду судовим комітетом Верховної Ради законопроекту №3711-д, який стосується відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), несподівано прокинувся головний борець з корупцією Віталій Шабунін, який зажадав від народних депутатів законодавчо ввести в комісію з обрання членів ВККС міжнародних експертів.

З судами пан Шабунін раніше зв'язувався по дотичній. По-перше, після бійки з відео-блогером Всеволодом Філімоненко, коли в 2017 році Дніпровське відділення поліції міста Києва завело на Віталія Шабуніна кримінальну справу за підозрою в нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості (частина 2 статті 122 Кримінального кодексу України). Цю справу досі розглядає Дніпровський райсуд столиці.

По-друге, разом зі своїми колегами по отриманню грантів від міжнародних фінансових структур Шабунін спеціально для свого неформального підопічного, директора НАБУ Артема Ситника вибив створення Вищого антикорупційного суду. Мовляв, звичайні відмовляються саджати корупціонерів. Згодом, правда, виявилося, що навіть свій «кишеньковий» суд не допомагає антикорупціонерам відправляти хабарників за ґрати. Втім, повний провал роботи всіх численних антикорупційних структур камуфлюється надзвичайною активністю активістів.

Ось і зараз прийшла тема, яку Шабунін хоче інформаційно «покачати»: мова йде про реформування Феміди, яка, зізнатися, є однією з найбільш токсичною структурою в Україні, що викликає у громадян найбільший негатив.

Зараз в історії з формуванням ВККС Шабунін прямим текстом погрожує президенту Володимиру Зеленському, що в разі, якщо депутати не зроблять потрібні зміни в законодавство, то це буде «кінцем судової реформи (обіцяної Зеленським), яку, нагадаю США (і ЄС) неодноразово визначали ключовою для подальшої підтримки України».

«Для міжнародників буде неприйнятним, якщо в процесі формування ВККС (# 3711-д):

1) залишаться норми, що віддають процес в руки судової мафії (в першу чергу ВРП (Вища рада правосуддя, - ред).

2) міжнародні (незалежні) експерти не матимуть обіцяний Зеленським значимий (визначальний) голос», - стверджує директор Центру протидії корупції.

Власне, в цій заяві чітко ультимативного характеру (при цьому не зовсім зрозуміло, який статус має професійний «грантожер» Шабунін) криється відразу нестиковок.

По-перше, складно зрозуміти жонглювання словами, які використовує професійний «антикорупціонер». Наприклад, відразу звертає на себе увагу наступне словосполучення - значимий (визначальний) голос. Так значимий голос? Або ж єдиний визначальний?

А фраза про «міжнародних (незалежних) експертів» - викликає іронію і здоровий скепсис у всіх людей, які за останніх 7 років хоч якось стежили за роботою конкурсних комісій. Чи справді вони такі незалежні? Якщо виходити з того, що пише Шабунін, ми просто отримуємо красиву картинку - з іноземцями, які отримують визначальний голос під час обрання державних службовців, а також нічим не приховане зовнішнє управління.

Утім, зараз звучать слова про те, що, може, зовнішнє управління для України - не так вже й погано. Мовляв, Захід побудує нам нормальну державну систему. На жаль, це - романтизм притаманний багатьом нашим співгромадянам. На жаль, всі сподівання розбиваються об реалії.

В Україні вже встигли попрацювати чимало іноземців. Які навіть нібито проводили реформи. Результат цих реформ - навіть не нуль. Ситуація в багатьох «відреформувати» структурах - ще гірше, ніж було до цього. «Реформував» наш багатостраждальний «Укравтодор» польський громадян Славомир Новак (2016-2019 роки), який напрацював на кілька кримінальних справ в Україні і у себе на батьківщині, в Польщі. Одна зі справ стосується схем на тендерах на суму 260 мільйонів євро. Непогані реформи...

Про медреформу від американської підданої Уляни Супрун ходять легенди. Як і про те, яка кількість іноземних фармкомпаній завдяки їй отримало Україну як зручний ринок збуту. Ще один реформатор - Айварас Абромавічус, побував і міністром економіки, і навіть директором одного з найбільш засекречених підприємств країни «Укроборонпром». Які результати? Жодних...

А про грузинський десант на чолі з Міхеілом Саакашвілі взагалі можна писати багатотомні дослідження. Але в цілому, маємо абсолютну відсутність результатів - проте багато-багато шуму. До слова, не потрібно володіти дедукцією, щоб зрозуміти, у кого вчився Шабунін...

Зараз Шабунін активно «продає» нам чергових незрозумілих «незалежних» експертів, які будуть проштовхувати «правильних» людей в ВККС. Щоб ті, в свою чергу, почали «рулити» судами, заводячи «правильних» жерців Феміди. Чи варто говорити, що навіть якщо це робиться з найкращими намірами (у що повірити, знаючи, які мільярдери за цим стоять - дуже складно), то все одно на нас чекає два сценарії - і обидва погані. Перший шлях - колапс нової системи, яка розвалиться, так і не запрацювавши (це ми вже побачили у випадку з САП і НАЗК, які загальмували на старті). Другий варіант - на нас чекає самовідтворення схемщиків і корупціонерів (як у випадку з НАБУ, яке очолює офіційно визнаний судом корупціонер Артем Ситник).

У будь-якому випадку - впровадження в наші органи влади іноземців в ручному режимі призведе до провалу. Але Шабуніну, схоже, це не важливо. Він отримує гроші. Які і відпрацьовує як може. Не хвилює активіста і те, як це виглядає: його справа щодо бійки зараз знаходиться в суді, а тут він публічно влазить в питання реформування судової системи. На лице - конфлікт інтересів...

Іван Сергієнко