Політ до Москви: навіщо Бойко і Медведчук «наривалися» на кримінальну справу в Україні

Історія з явно піарно-передвиборчим турне в Москву тандему Медведчук-Бойко на «газову» зустріч з тамтешнім прем'єром Дмитром Медведєвим і главою «Газпрому» Олексієм Міллером вчора знайшла своє продовження. Генпрокурор Юрій Луценко в ході засідання уряду заявив, що в середу, 27 березня, було зареєстровано кримінальне провадження про незаконний перетин ними кордону.

«Шановний пане прем'єр-міністр, шановний пане міністре внутрішніх справ, з вашого дозволу повідомлю про те, що сьогодні зареєстровано виробництво про незаконний перетин кордону Медведчуком і Бойком. Але питання не тільки до авіаслужб, але і до прикордонної служби, яка випустила цих осіб всупереч встановленому порядку. Проте провадження буде зареєстровано і відповідна реакція не забариться», - сказав керівник головного слідчого відомства країни.

Читайте також: Останній ривок: хто кого обскакає на фініші президентських перегонів

Декількома днями раніше в СБУ заявили, що «Служба безпеки в межах своєї компетенції в короткі терміни дасть правову оцінку як візиту громадян України - кандидата в президенти Юрія Бойка і голови політради «Опозиційної платформи-За життя» Віктора Медведчука до одного з лідерів Росії, так і їхніми заявами, що прозвучали під час цієї зустрічі». У свою чергу президент Порошенко розкритикував московські «посиденьки» Бойка/Медведчука. «Вони обговорюють, як повісити знову Україну на російську газову голку. Учасники зустрічі обговорювали союзи, які будуть створені після президентських і парламентських виборів. І вони зараз вже все стверджують, що всі об'єднаються. Проти кого вони об'єднаються? Проти України, проти кожного з нас», - сказав діючий глава держави.

Намір відкрити кримінальне провадження про незаконний перетин кордону в «Опозиційній платформі - За життя» назвали політичним переслідуванням з боку влади, «у якої відбувається черговий маразм останньої стадії». «Це переслідування є помстою за позицію Юрія Бойка і Віктора Медведчука, які відстоюють інтереси українців, які страждають від тарифного геноциду і стали заручниками антинародної політики, яку проводить корумпована українська влада, що діє за вказівкою Вашингтона і МВФ», - заявили в прес-службі партії. Там стверджують, що, всі необхідні митні та прикордонні процедури були дотримані як при вильоті з України, так і при поверненні, «а значить - перетин кордону було законним».

Що лежить на поверхні? З одного боку, явно в агітаційних цілях як раз перед виборами, не маючи абсолютно ніяких на те повноважень і важелів влади в руках, Медведчук і Бойко полетіли в РФ «домовлятися» про зниження ціни на газ. З іншого боку, Гепрокуратура і СБУ, «наїжджаючи» на колишнього регіонала і есдека, нібито демонструють, що виконують покладені на них законом функції і ретельно стежать за виконанням закону, зокрема, про перетин кордону.

Але чи все так однозначно в цій історії, і чи не підіграють силовики кандидату Бойку, адже в Україні завжди любили і жаліти скривджених і переслідуваних владою політиків? Чи може кримінальна справа напередодні виборів стати додатковим козирем для цього проросійського дуету, - поцікавилася Lenta.UA у політичного експерта, директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика.

- Як ви вважаєте, чи не підіграла Генпрокуратура кандидату в президенти Бойко, порушивши проти нього і Медведчука кримінальну справу на фінішній виборчій прямій?

- Почнемо з того, що раніше кандидати в президенти або люди, які позиціонують себе як лідери політичних партій, не проводили зустрічей з лідерами країни-агресора. Якщо зустрічі Медведчука з Путіним або Медведєвим і були, це були зустрічі переговірника, який представляв Україну в тристоронній контактній групі в Мінську. Зараз же це переговори кандидата в президенти і лідера політичної сили, які ведуть прямий діалог з країною-агресором. Відповідно, держава повинна на це реагувати. Якби держава не реагувала, не було б ні заяв, ні порушення кримінальної справи, виникли б питання і до держави, і до влади, і безпосередньо до прокуратури, в першу чергу до Луценка.

Крім того, наскільки я розумію, літак Медведчука летів прямо, а не через Мінськ. Відповідно, має бути проведено розслідування на предмет того, хто видавав дані дозволу. Друге питання до пана президента: чи є зараз Медведчук представником української влади в переговорному процесі, чи не виведений він з контактної групи, будучи за фактом ньюзмейкером виборчої кампанії Бойка? Тобто тут насправді є багато нюансів.

- А щодо ймовірної подвійної гри Генпрокуратури?

- А що стосується того, підіграв Луценко Юрію Бойку або не підіграв, можна сказати наступне: сам візит спочатку був політтехнологічний. Це була спроба мобілізувати власний електорат. Це була фактично істерика штабу Бойка, оскільки зараз спостерігається фрагментація їх виборця. Частина виборців переходять від партії «Опозиційна платформа - За життя» до «Опозиційного блоку» і Олександра Вілкула, який об'єднався з Євгеном Мураєва. Вони (Бойко і Медведчук- ред.) розуміють, що в тих місцях, де Ахметов контролює досить великі підприємства, у Бойка будуть низькі рейтинги. І, врешті-решт, конфлікт в самій партії «Опозиційна платформа - За життя» між Рабиновичем і Медведчуком з одного боку, і Льовочкіним і групою впливу Фірташа з іншого, може призвести до колапсу цієї політичної сили, як і всіх попередніх проектів Медведчука.

- Не секрет, що у Медведчука, скажімо так, непогані відносини з чинним президентом Порошенком, тому в кулуарах говорять про існуючі «мирні» домовленості між командою кандидата Бойка з Банковою. Що ви скажете з цього приводу в контексті порушення кримінальної справи?

- Бойко був би дуже вигідним спаринг-партнером для Порошенка. Це була б своєрідна гра: мовляв, йде боротьба між лідером реваншу і лідером прогресу і розвитку. Бойко був би дуже зручним учасником другого туру, якби він мав відповідний рейтинг. Однак цей сценарій не пройшов. Якби не було Зеленського і Тимошенко, Порошенко усіма силами намагався б затягнути Бойка до другого туру і перемогти його. Але цього не станеться, тому зараз штамп реваншу всіляко намагаються прив'язати до Тимошенко, і заяву Бойка про те, що він не виключає коаліції з Юлією Володимирівною подається «порохоботамі» мало не як доказ угоди між Медведчуком, Тимошенко і Путіним.

Це спроба мобілізувати антиросійський, патріотичний електорат: мовляв, тільки Порошенко є захистом від проросійського реваншу у вигляді Зеленського, Тимошенко або Бойко. Бойко - найбільш демонізований в цій трійці. Звинувачувати Зеленського в проросійськості, звичайно, можна, але це не дуже до нього чіпляється. Виборці, які будуть за нього голосувати, вже склали своє чітке уявлення про образ Зеленського і не збираються під впливом інформаційних атак на нього, відходити від кандидата «Зе».

З Тимошенко ситуація дещо складніша, оскільки її вибирають як менше зло проти Порошенка. Тому Бойко міг би виступати максимально сильним подразником в грі цих двох фаворитів на користь команди Порошенка.

- Повертаючись до зустрічі Медведчука і Бойка з Медведєвим. Зрозуміло, що це рандеву відбулося при схваленні Путіна. Чим керувався російський президент, прекрасно розуміючи, що шанси на перемогу у Бойка фактично нульові?

- Тут треба розуміти, що Медведчук - друг і партнер Путіна і він має ексклюзивні можливості достукатися до Кремля. Тому, судячи з усього, Медведчук цим і скористався як «важкою артилерією» для того, щоб мобілізувати електорат. Очевидно, що Путін обіцяв підтримувати Медведчука, ось він це і зробив, давши «добро» на цю зустріч з Медведєвим.

Я не думаю, що існує якась довготривала, складна і прихована гра, де Путін через Медведчука намагається підіграти Порошенку. Це було б зараз дуже складно для російської вертикалі. Найімовірніше, мова йде про особисті стосунки Медведчука і Путіна.

- Наскільки ця зустріч може вплинути на мобілізацію умовного південно-східного електорату на користь Бойка?

- Ідеальний варіант для Бойка, звичайно ж, стати мобілізатором цього електорату. Йдеться про перетікання саме до Бойка тих людей, які були прихильниками «Партії регіонів». Але ці люди підтримають, скоріше, Вілкула ніж Бойка. Що стосується самого Бойка, то він всіляко намагається увібрати в себе ту «вату», яка не хотіла йти голосувати на президентських виборах, оскільки вважала всіх «своїх» зрадниками. Це «вата», яка отримала поразку в 2014 році, і її, треба сказати, досить багато. Частина з цієї категорії переглянула погляди і, я не виключаю, що вони можуть проголосувати навіть за Зеленського. Але Бойко намагається всіляко достукатися до тих, хто ще не визначився, має сформовані орієнтири, є прихованим сепаратистом і прихильником відторгнення частини території і приєднання до Росії. Саме на цю публіку розраховує Бойко. Але я думаю, що одного лише візиту в Росію, зустрічі з Медведєвим і спроби продемонструвати, що він самий "рукоподаваемий" в Росії, недостатньо для того, щоб мобілізувати цей радикально "ватний" електорат.

- З якою метою Бойко днями зробив заяву про можливу співпрацю з Тимошенко в Раді майбутнього скликання?

- Ця заява трошки витягнута з контексту, тому що він говорив, що бачить можливість створення широкої коаліції, в тому числі і з Тимошенко. Це, по-перше. По-друге, на мій погляд, даною заявою він як спаринг-партнер виконав прохання Банкової, щоб та могла використовувати цей меседж для дискредитації Тимошенко.

З іншого боку, з урахуванням того, що у пані Тимошенко є певна історія відносин з Медведчуком, сказати, що я повністю виключаю контакти партії «Опозиційна платформа - За життя» з лідером «Батьківщини», я не можу.

Наталія Ромашова