Парад ганьби: чому Путін публічно не оголосив Україні війну

У понеділок, 9 травня, якраз на 75-й день широкомасштабної російської війни проти України, весь світ очікував від Путіна чогось жахливого. Американська та британська розвідка попереджали, що Москва готова офіційно оголосити війну Україні, щоб запустити маховик загальної мобілізації. Іншими словами, взяти нашу державу банально кількістю гарматного м'яса, а не якістю ведення бойових дій. Проте з путінських вуст про офіційне проголошення війни Україні нічого так і не прозвучало. Бункерний мешканець не наважився зіграти навіть лайт-версію перемоги, оголосивши про входження до складу РФ Донецької та Луганської областей, а також частини Херсонської та Запорізької. Більше того, Путін навіть не заявив про «взяття» Маріуполя, де вже понад два місяці героїчно тримається «Азов», і де все ще залишається чимало цивільних, які опинилися в не проханих «обіймах» окупантів. Парад «перемоги» 9 травня, як анонсувала російська пропаганда, повинен був статися в зруйнованому Маріуполі. Але, очевидно, навіть у відірваних у всіх сенсах кремлівських головах вистачило залишків сірої речовини для того, щоб не влаштовувати шоу на руїнах власноруч знищеного міста.

Тому парад, якщо цей захід взагалі підпадає під це поняття, пройшов на Червоній площі. Сказати, що «це» було щось без будь-якої претензії на перемогу - нічого не сказати. Тінь перемоги, не більше. Причому – розмито-блякла…

Читайте також: Розвідка США розсекретила кількість генералів РФ, знищених в Україні

Дуже показово, що навіть проліт авіації над Червоною площею разом із «ядерним» літаком, який у черговий раз надіслав би сигнал Заходу про готовність Путіна застосувати ядерну зброю, скасували, посилаючись на погану погоду, хоча в цей час у російській столиці було ясно і сонячно.

Останнім часом кремлівська пропаганда агресивно-нахраписто намагалася переконати росіян, що повномасштабна війна проти України – це продовження, як вони її називають, Великої Вітчизняної 80 років тому. Мовляв, Росія, переможниця світового нацизму 1945 року, має зробити те саме й сьогодні в Україні. І парад перемоги 9 травня за кремлівськими розрахунками мав стати для них ще й парадом перемоги над Україною. Проте Збройні сили України помножили ці плани на нуль.

Хоч як би там було, але на так званому переможному параді прозвучало головне – готовність Путіна продовжувати повномасштабну війну проти нашої держави. «Якби був хоч один шанс вирішити цю проблему іншими, мирними засобами, ми б, звичайно, цей шанс використали. Але нам цього шансу не дали. Іншого вибору просто не було. Результат буде досягнуто», - заявив мешканець бункера, нагороджуючи батька одного з кількох десятків тисяч загиблих на українській землі «визволителів».

За словами військових експертів, ресурсні можливості РФ – людські та технічні – для ведення великої війни у тимчасовому вимірі становлять рік, не більше. При цьому весь цивілізований світ буквально щодня скорочує цей термін тими чи іншими рішеннями. Наприклад, якраз під парад президент США Джо Байден підніс Путіну «сюрприз», давши путівку в життя закону про ленд-ліз для України, який суттєво прискорить надання нам високоточної західної зброї. Як пише The Washington Post, Білий дім уже погодив постачання Києву високоточних ракет з лазерним наведенням, а також безпілотників Switchblade та Puma. Крім того, у Пентагоні пообіцяли активно сприяти партнерам – Польщі та іншим країнам Центрально-Східної Європи, щоб вони передали Україні свої винищувачі радянських зразків.

Тим часом американська розвідка повідомляє про «анекдотичні факти» того, як російські офіцери різного рівня відмовляються виконувати накази згори та йти вперед на Донбасі. А британська стверджує, що у Путіна серйозно зменшилася кількість високоточних боєприпасів, тому для бомбардувань він використовує застарілі ракети. Погана новина полягає хіба що в тому, що Кремль має таких «іграшок» ще чимало…

Президент Володимир Зеленський переконаний, що вже незабаром в Україні будуть два Дні перемоги, а в когось не залишиться жодного.

Святкування дня перемоги саме 9 травня, а не тоді, коли зазначає Захід, тобто днем раніше, на переконання експертів, спочатку було радянським, а потім московським способом згуртувати країни-сателіти навколо себе. І довгий час саме цю дату використали у зоні радянського впливу – так, наприклад, у Польщі, країні-члені ЄС, день пам'яті змінили на 8 травня лише у 2015 році. Сьогодні ж радянська дата дня перемоги відзначається у дедалі меншій кількості держав.

У м'яко кажучи, непростому для нашої країни 2022-му переможних парадів із помпою у країнах колишнього «совка» не спостерігалося. Наприклад, у Баку президент Алієв поклав квіти до могили азербайджанського полководця Азі Асланова, а в Мінську, який з подачі Лукашенка став співучасником війни РФ проти України, була невелика постановкова хода та спіч «вічного» президента, легітимність перебування якого на посту викликає багато питань.

Вірний друг путінського режиму, «останній диктатор Європи», виступаючи перед зігнаною масовкою, зробив вигляд, що його хата — з краю. До того ж, «Лука» додав: «Навіть у найстрашніших кошмарах не можна було уявити, що там, у братській країні, що дивом уціліла під чоботями фашистських окупантів нацизм знову підніме голову». Сьогодні, схоже, лише у двох головах — путінській та лукашенківській укорінилася думка про якийсь нацизм в Україні. Але це вже тема для окремого аналізу з коментарями експертів-медиків певного профілю.

До речі, останнім часом досить часто звучать думки про те, що правляча російська верхівка дедалі більше захоплюється псевдомагічними вченнями. Путін багато разів приїжджав до Сибіру на Алтай та Туву та його постійний компаньйон у цих поїздках – міністр оборони Шойгу. Дотепники охрестили їхні спільні подорожі як тайговий роман, хоча романтикою тут явно не пахне. У політкулуарах подейкують, що справжня мета цих походів – заручитись підтримкою надприродних сил. Нібито саме Шойгу, уродженець цих країв, посвятив Путіна у шаманські практики. Журналісти, які раніше супроводжували Путіна у його поїздках, розповідали дивні речі: мовляв, охорона забороняє комусь ступати на нього – путінський слід, бо це поганий знак… А ще, подейкують, для Путіна присипляють то ведмедя, то тигрицю, щоб він одягнув на них нашийник. І це теж дуже схоже на ритуал, адже ці звірі тотемні, а нашийник може означати підкорення духів, які, за шаманськими віруваннями, живуть у диких тваринах.

Сміх сміхом, звичайно, але, зважаючи на все, мешканець головного кремлівського кабінету справді увірував у «щось». Примітно, що найчастіше путінські поїздки до Сибіру випадають на дні весняного чи осіннього рівнодення – найважливіші дати у багатьох язичницьких календарях. Ті іноземні лідери, які з певних причин ще проводять переговори з Путіним, який не керується, часто у своїх соцмережах відзначають постфактум, його повну ізольованість від реальності. Найближчою людиною в оточенні багаторічного господаря Кремля називають Юрія Ковальчука – власника великого медіа-холдингу, давнього друга Путіна та людину з дуже, скажімо так, дивними світоглядними поглядами. Саме його телеканали транслюють чимало містичних телепередач, у яких горезвісна історія про розіп'ятого хлопчика може здатися дитячим сюжетним лепетом.

Випадково чи ні, але для нападу на сусідів Путін також використовує так звані магічні дати. Війна в Грузії розпочалася восьмим числом восьмого місяця 2008 року. Вторгнення в Україну планували на дзеркальну дату – 22.02.22. Про це розповів секретар РНБО Олексій Данилов, посилаючись на накази, де стояла ця дата, перехоплені розвідкою. І своє звернення, як встановили по метадані, Путін записав ще 21 лютого. Невідомо, що змусило його відкласти напад на два дні. Проте, можливо, саме цим його придворні шамани тепер пояснюють провал свого бліцкригу в Україні.

«Ніхто із закордонних гостей не приїхав на путінське свято. А Президент Зеленський у цей час як цвях програми брав участь у саміті «Великої сімки», з якої Путіна вигнали ще у 2014 році. А тепер таврують його як військового злочинця. І тут ще президент США Байден підписав закон про ленд-ліз для України. І оскільки саме українці зіпсували Путіну його головне свято, чи не тому він уникав згадувати Україну у своєму виступі? Тут за Фрейдом, тільки навпаки – свідоме уникнення згадки неприємного та засмучує явища. Кремлівського начальника Україна вже не тільки дратує і викликає у нього агресію, вона його лякає. Він цього, напевно, ще не усвідомлює, але якщо боїться згадувати, значить реально боїться. Бійся, Путін! Головні страхи ще попереду. На додачу до всіх путінських проблем ще й літак «судного дня» не злетів. І авіаційний парад довелося скасовувати. Одні обломи. Але «судний день» на Путіна ще чекає, нехай готується», - зазначає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

У свою чергу, політтехнолог Олексій Голобуцький наголошує на зовнішньому вигляді лідера країни — агресора: «На парад випустили якогось дивного Путіна: зовсім старий, ботокс щоки вже не тримає, лисина додалася, голову наче хтось вбив у плечі чимось важким. З паралізованою рукою, задертою вгору, - ну точно дерев'яний бовван».

Про, скажімо так, недобрий стан здоров'я 69-річного Путіна в останні роки ходять легенди, проте факт залишається фактом: саме зараз і саме з його подачі Росія опинилася в становищі, порівняно з яким лихі 90-ті видаються для РФ періодом буйно квітучих надій. Далі буде…

Читайте також: На Харківщині українські підпільники влаштували переполох серед ФСБшників