Політика Влада

ОПГ з Міносвіти: як «соросята» намертво присмокталися до системи вузів

12:26 27 бер.  1225 Читайте на: УКР РУС

Після відставки прем'єр-міністра Олексія Гончарука та звільнення більшості керівників міністерств в уряді залишилося чималу кількість чиновників, які не тільки зберегли за собою посади, а й зуміли підім'яти під себе владу за низкою ключових напрямків. Про те, як, змінюючи прізвища, одне і те ж угрупування вже більше 6 років продовжує контролювати Міністерство освіти, читайте в розслідуванні Lenta.UA.

Після того, як на початку березня Верховна Рада все-таки відправила Кабмін Олексія Гончарука у відставку пішла і 29-річна міністр освіти Анна Новосад. Минуло кілька тижнів, але на її звільнення особливо ніхто не звернув увагу. І це - незважаючи на, здавалося б, повне безвладдя в міністерстві, яке супроводжується надзвичайною ситуацією, викликаною введенням карантину у зв'язку з коронавірусом.

Lenta.UA вдалося дізнатися, як діє досить нехитра вертикаль в Міністерстві освіти з часів Революції Гідності. Варто нагадати, що першим постмайданним міністром став Сергій Квіт - президент Києво-Могилянської академії. І хоча Квіт був один з найактивніших критиків проросійських дії Дмитра Табачника, який під час президентства Януковича керував Міносвіти, сам він, як виявилося, міністром виявився відверто слабким. Проте, саме Квіт завів в структуру Міносвіти низку персонажів, які в подальшому роками управляли всією системою освіти в Україні. Зокрема, його студентка - Інна Совсун - стала при ньому заступником міністра. Ще одна студентка - зовсім юна на той момент Ганна Новосад - помічницею. Саме за Квіта-міністра взяли на роботу Олега Шарова, який очолив департамент вищої освіти. Пізніше всі ці персонажі фактичну окупують систему освіти в країні.

Надалі, після відставки Квіта, міністром стала Лілія Гриневич, яка чимало років пропрацювала в фонді «Відродження» директором Центру тестових технологій, спонсором якого є скандально відомий американський бізнесмен Джордж Сорос. Пізніше Гриневич зробила кар'єру в системі освіти - була першим директором центру ЗНО України, потім - начальником управління освіти Київської міської державної адміністрації, а пізніше - народним депутатом.

Гриневич залишила в своїй команді Новосад, а також за гроші зовнішніх спонсорів (в тому числі - і за рахунок «Відродження») в міністерстві ввели директорат, в тому числі і щодо вищої освіти. Останній в результаті «конкурсу» очолив згаданий вище Олег Шаров. Всі ці «конкурси», до слова, проводили представники іноземних структур - так званих «соросят». До речі, Шаров і Гриневич до цього перетиналися в «КРОКу». Шаров протягом 17 років працював в університеті «КРОК» на посадах завідувача кафедри, проректора з навчальної та навчально-методичної роботи, і навіть доріс до посади першого проректора вузу. Гриневич в 2002 році займала в «КРОКу» скромну посаду старшого викладача кафедри менеджменту.

За Гриневич і Ко почалася фактична узурпація системи вищої освіти. Все це сталося після того, як Квіт після відставки вирішив повернутися в рідну «Могилянку», але вибори ректора виграти не зміг. Тоді в Міносвіти терміново вирішили створити новий орган - НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти), якій зайнялося акредитацією програм вищої освіти в вузах. Поступово Гриневич змогла посилити повноваження даного органу, тричі вносилися зміни до законів про освіту і вищу освіту. При цьому вона скасовувала конкурси в керівництво НАЗЯВО, поки туди не потрапили «правильні» люди. В результаті, в 2019 році комісія із співробітників Міносвіти і чотирьох іноземців - «соросята» обрали Квіта главою НАЗЯВО ...

Незважаючи на те, що після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського команда Квіта-Гриневич-Шарова без особливих проблем змогла встояти. При цьому вони фактично монополізували всю освітню вертикаль в країні. Новосад очолила Міносвіти, а Совсун вирушила до Верховної Ради від партії «Голос». Правда, закінчилося це скандалами і повним фіаско. Зокрема, молода міністр викликала фурор, заявивши про те, що її зарплата в 36 тисяч гривень на місяць, мовляв, недостатня. Після чого спливла інформація про те, що бідна чиновниця, яка ніколи не працювала в бізнесі, раптом купила собі квартиру практично за мільйон гривень.

У свою чергу, діяльність Совсун запам'яталася внесенням правок до закону «Про загальну середню освіту», які передбачають запровадження 40-годинного робочого тижня для вчителів. Все це призвело до того, що в жовтні минулого року під стінами парламенту пройшли акції протесту: близько тисячі педагогів виступили проти даних ідей Совсун. В результаті, Святославу Вакарчуку довелося вийти до вчителів і клятвено пообіцяти, що ці правки не будуть ухвалені.

Однак не тільки цими змінами відзначилася команда «реформаторів». Згаданий вище Шаров, який входить в команду трьох міністрів Квіта-Гриневич-Новосад, ініціює зміни в закон «Про вищу освіту», які зводяться до вкрай простої ідеї. Вони хочуть розширити повноваження і владу НАЗЯВО на чолі зі своїм патроном Квітом. Головне завдання - зробити акредитацію для вузів обов'язковою. Що це означатиме на практиці? Фантастичну корупцію в системі вищої освіти, коли практично кожне з понад 800 навчальних закладів буде щорічно вдаватися до Києва, щоб «подружитися» з Квітом і його НАЗЯВО.

Показово, що темою вищої освіти крім згаданого вище Шарова, який активно просуває схему фактичної заборони студентам переводитися з вузу до вузу, займається ще один цікавий персонаж - 31-річний Єгор Стадний, який обіймає посаду заступника міністра. До свого призначення в уряд він працював лише в одній структурі під назвою «Аналітичний центр CEDOS», засновником якого, згідно з реєстрами, є ніхто інша як Інна Совсун. Фактично мова йде про замкнуте коло. Якщо до цього додати той факт, що пані Гриневич, мінімум, тричі на тиждень бачать в міністерстві, то можна говорити про те, що Міносвіти легко може працювати і без міністра. Він там, за великим рахунком, не потрібний. Ланцюжок Гриневич-Квіт-Совсун-Новосад-Стадний-Шаров продовжує працювати.

Чого чекати далі? Якщо зараз після зміни міністра не відбудеться кардинальна чистка кадрів, то команда колишніх міністрів продовжить правити в Міносвіти, чисто формально підміняючи одне одного, в той час як міністерство і далі буде обростати корупційними схемами. Благо креативників, які придумають, як «притиснути» навчальні заклади різних рівнів у нинішній вертикалі знайдеться з лишком...

Іван Сергієнко

Найпопулярніше