Омбудсмен Кремінь прокоментував розгляд мовного закону в КСУ

Конституційний суд України планує 3 листопада продовжити розгляд питання конституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», говориться на сайті суду.

«Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», - зазначено в повідомленні.

Початок закритої частині пленарного засідання Палати КСУ - 10:00.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Конституційний суд проявити державницьку позицію в ухваленні рішення щодо «мовного закону».

«Звертаюся до суддів Конституційного суду України - проявити державницьку позицію і прийняти рішення на користь національних інтересів України. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності і перемоги України», - заявив Кремінь в Facebook.

На його думку, мовний закон повністю відповідає Конституції України і «жодних підстав для того, щоб визнати ці документи неконституційними, немає».

«Сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців. Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об'єднує українців, а не роз'єднує їх, як це намагаються нав'язати нам ззовні. Однак, в умовах гібридної війни, в тому числі, на інформаційному і мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну», - додав Кремінь.

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності.

21 червня 2019 року в Конституційний суд надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону. Більшість авторів подання були членами фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді попереднього скликання. Автори подання стверджують, що закон не відповідає ряду положень Конституції, оскільки, на їхнє переконання, спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин, дискримінації громадян за мовною ознакою. Також народні депутати вважають, що законом порушений ряд конституційних прав громадян. Крім того, депутати переконані, що закон був прийнятий з порушенням процедури.

Розгляд цієї справи Велика палата КС почала 7 липня цього року.

Фото: Twitter