НАЗК розкритикувало закон Ради про перезапуск е-декларування

НАЗК критично поставилось до законопроекту про відновлення відповідальності за брехню в деклараціях і неподання декларації, запропонованого парламентським комітетом з правоохоронної діяльності.

У НАЗК назвали створені документом умови для корупціонерів "санаторними", адже вони не передбачають позбавлення волі ані за умисне недостовірне декларування, ані за неподання декларації. Про це йдеться на сторінці НАЗК в Facebook.

Відповідно до запропонованого законопроекту, особи, які умисно вкажуть недостовірні відомості на 4000 неоподатковуваних прожиткових мінімумів (а це зараз 8,4 млн грн), можуть отримати покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до 2 років.

"Тобто, максимальне покарання - перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв'язку (телефоном, інтернетом) і залишати центр за рішенням їх керівництва. Також через 6 місяців може бути розглянута можливість про взяття цієї особи на реєстрацію - йому більше не потрібно буде знаходитися в центрі, а лише час від часу приходити до нього бути в нього", - відзначили в НАЗК.

Глава агентства Олександр Новіков зазначив, що "корупціонер може навмисне приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту в світі і отримати за це максимум два роки "санаторних умов".

Проект закону був розроблений Комітетом з питань правоохоронної діяльності. Документ доповнює Кримінальний кодекс і додає дві статті: 366-2 (декларування недостовірної інформації) і 366-3 (неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Конституційний суд, як відомо, скасував статтю 366-1, в якій говорилося про відповідальність за брехню в деклараціях.

Стаття 366-2 встановлює, що в разі, якщо недостовірні відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідальність настає у вигляді штрафу від 2500 до трьох 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42500 - 51000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму більше 4000 прожиткових мінімумів (зараз це в 8,4 млн гривень) для працездатних осіб, покарання передбачається у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000-85 000 гривень) або громадські роботи від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.

Стаття 366-3 встановлює, що кримінальна відповідальність за умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо, що 3 грудня спікер Верховної Ради Дмитро Разумков скликав засідання голів фракцій і груп за рішенням конституційної кризи. Також керівництво Ради і представники депутатських фракцій і груп обговорили з послами країн G7 відновлення ефективної діяльності антикорупційних органів та електронного декларування.

Раніше представник Верховної Ради в Конституційному Суді, заступник голови комітету з правової політики Ольга Совгиря повідомила, що профільний комітет Ради розглядатиме законопроекти, які стосуються діяльності Конституційного Суду України, після 12 грудня.

Фото: izbirkom